“Зникла” мирова угода: чи повернуть її у процедури банкрутства

Глушко Сергій
22 жовтня 2021, 17:23
2915 хвилин читати

Потреба у даному правовому інституті продовжує існувати, і на цей запит треба дати якусь відповідь

  • Посилання скопійованоlink copied

Інститут мирової угоди, який надавав можливість значно скорочувати процедури, з’явився у сфері банкрутства на початку 2000-х років. Стаття 77 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» давала визначення мировій угоді. Під нею розумілась домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Проте, при ухваленні нового Кодексу з процедур банкрутства, для даного інституту там не знайшлось місця.

Очевидно, автори Кодексу вважали, що цілком достатньо положень про застосування мирової угоди у Господарському кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України, Цивільному кодексі України. Зокрема, укладення мирової угоди між сторонами господарського спору на будь-якій стадії судового процесу передбачено ч. 2 ст. 192 ГПК. Водночас, інституту мирової угоди закидали, що це інструмент для зловживань, який може використовувати недобросовісний боржник з метою уникнення виконання своїх зобов’язань, а також, що за допомогою мирової угоди були випадки тіньового заволодіння державною власністю.

Незважаючи на антирекламу, у практиці судових проваджень у справах про банкрутство після набуття чинності КУзПБ непоодинокі випадки укладення мирової угоди за правилами ГПК. Існує позиція КГС ВС про можливість укладення мирової угоди в процедурах банкрутства навіть сьогодні, в умовах відсутності спеціальних норм у КУзПБ (постанова КГС ВС від 9 липня 2020 р. у справі №910/26972/14).

Таким чином, потреба у даному правовому інституті продовжує існувати, і на цей запит треба дати якусь відповідь.

Ставлення до мирової угоди зацікавлених сторін

Розглянути на Робочій групі з питань банкрутства правові підстави та інші можливості відродження інституту мирової угоди запропонував народний депутат Тарас Тарасенко. Розроблена навіть табличка, у якій пунктирно викладено все, що має розумітися під мировою угодою і порядком її застосування, зокрема:

  • Визначення поняття
  • Стадії укладення мирової угоди
  • Порядок укладення
  • Зміст мирової угоди
  • Умови для податкових органів
  • Заборгованість, що не підлягає списанню, відстрочці та/або розстрочці за умовами мирової угоди
  • Процедура затвердження мирової угоди господарським судом
  • Наслідки невиконання мирової угоди, розірвання мирової угоди.

Табличка була розіслана усім членам робочої групи – представникам різних сторін у процедурах банкрутства. Проте, як зазначив головуючий на засіданні арбітражний керуючий, член Ради арбітражних керуючих України Сергій Донков, не всі думки з приводу мирової угоди ще вдалося почути.

Зі свого боку він висловив наступні міркування: «Не можна прибирати правові інструменти швидкого врегулювання проблем та спорів. Якщо в них є зловживання, то треба з ними боротися. Є, зрештою, судовий контроль, є трирівневий контроль за діяльністю арбітражних керуючих тощо».

Переважна більшість арбітражних керуючих висловлюються за повернення інституту мирової угоди.

Є й ті, хто проти, але член Ради АКУ думає, що не треба протиставляти погляди однієї частини професійного співтовариства з іншою. Потрібно, на його думку, винести цю дискусію на більш широкий формат, послухати думки всіх учасників процесу – Національної асоціації банків України, Мін’юсту, Фонду держмайна України, – і з’ясувати, що саме їх не влаштовує.

Поки що, на жаль, усі представники банківської спільноти, які виявили бажання взяти учать у роботі відповідної підгрупи, одноголосно і дуже експресивно висловили негативне відношення до можливості повернення цього правового інституту.

«Кредиторів цікавлять конкретні питання – наскільки вигідним для них буде застосування інституту мирової угоди. Бо в Кодексі вистачає новел, які поки що не запрацювали. Скажімо, яка з процедур – ліквідація чи реструктуризація боржника – поверне кредитору більше коштів? Кредитор, наприклад, може продати сьогодні заставу за 100 тисяч гривень, а йому обіцяють через десять років за експлуатацію цього майна 150 тисяч гривень. До чого схилятися у даному питанні? Судова практика поки що відповіді не дала. Якщо б ми знайшли відповіді і на інші конкретні складні питання, які цікавлять кредиторів, особливих заперечень не виникало б», – намагався пояснити позицію банків-кредиторів член робочої групи, заступник директора департаменту-начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ» Андрій Джура.

Починати треба з того, вважає директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, що визначити – термін «мирова угода» ми сприймаємо як процедуру, чи документ.

«Якщо це окрема процедура, то я не бачу сенсу в ній, бо поки що незрозуміло задля чого вона і що має відображати як процедура. Якщо це документ, то на сьогодні немає проблем укладати мирову угоду відповідно до положень ГПК. Є, звичайно вади, але їх можна точково вирішити. Не потрібно забувати і санацію, бо вона також передбачає широке коло домовленостей, має безмежні можливості для врегулювання. Тому, на моє переконання, мирову угоду передовсім слід сприймати як договір для вирішення певних питань», – зазначив представник Мін’юсту.

Що вирішила Робоча група

Сергій Донков запропонував підійти до питання потрібності мирової угоди концептуально. А для початку визначити і проаналізувати «реперні точки», тобто всі слабкі сторони, колізії та прогалини у застосуванні, які призвели до зникнення з Кодексу даного інституту.

Для прикладу, він навів кілька зібраних ним позитивних і негативних факторів стосовно застосування мирової угоди.

Позитивні фактори:

  • Мирова угода разом із санацією є способами уникнути ліквідації боржника.
  • В деяких випадках застосування мирової угоди дозволяє значно скоротити строк процедури банкрутства, а кредиторам – раніше отримати кошти або їх частину.
  • Досягнення мирової угоди дозволяє врахувати інтереси не лише кредиторів, але й боржника, оскільки надає можливість зберегти підприємство та робочі місця.
  • Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії процедури банкрутства, але не раніше ніж затвердження реєстру кредиторів та створення комітету кредиторів.
  • Значно скорочуються терміни процедур банкрутства; зменшуються витрати кредиторів на судові процедури та на збереження майна боржника; збільшується обсяг розрахунків боржників з кредиторами, в тому числі за рахунок реструктуризації боргів. Зазначені чинники мають покращити показники врегулювання неспроможності та підвищити позицію України у рейтингу Doing Business.

Негативні фактори

  • Кредитори втрачають можливість реалізації майна боржника на відкритих торгах як найбільш надійну гарантію погашення зобов’язань боржником.
  • Вірогідне невиконання умов мирової угоди та відстрочення виконання зобов’язань боржником.
  • Мирова угода є підставою для закриття провадження у справі про банкрутство. Як наслідок, втрачається судовий контроль та відповідальність арбітражних керуючих за виконання зобов’язань боржника.

Членів робочої групи попросили доповнити їх, а також виловити свої пропозиції і зауваження до базової таблички. За два тижні робоча група планує зібратися і переглянути перші результати.

Пролунала також пропозиція звернутися також за правовим висновком до Науково-консультативної ради при Національній асоціації арбітражних керуючих. Проте, член Робочої групи Олена Волянська відмовила це робити. «Отримання висновку НКР загальну дискусію не припинить. Крім того, доцільність повернення мирової угоди у процедури банкрутства – не зовсім те питання, яке має досліджувати НКР», – підкреслила арбітражна керуюча.

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Ключові зміни в оподаткуванні, які почали діяти з січня 2022 року

Законодавство

Статті • Влада i люди
Немає жодного сенсу витрачати зусилля на пошук шляхів «зменшення витрат на АК», але маємо шукати шляхи, як скоротити строки процедури банкрутства

Законодавство

Статті • Влада i люди
Мета робочої групи – це балансування законодавчих норм України задля здійснення швидкого, ефективного банкрутства

Законодавство

Статті • Влада i люди
За минулий рік було видано 5,5 тисячі кредитів українським сім’ям, і лише 25% цих кредитів отримали сім’ї з доходом менше ніж 20 тисяч гривень

Законодавство

Статті • Влада i люди
Рух кредитної кооперації, який об’єднує десятки тисяч українців, перебуває в очікуванні законодавчих змін, які мають відбутися вже найближчим часом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Позицію голів Рад арбітражних керуючих регіонів України підтримав також співавтор законопроекту