“Банкрутні” дискусії про незалежність, контроль та відповідальність: триває обговорення змін до КУПБ

Редакцiя
31 травня 2021, 11:08
5185 хвилин читати

Минулого тижня відбулося чергове засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства в сфері банкрутства. 

  • Посилання скопійованоlink copied

Минулого тижня відбулося чергове засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства в сфері банкрутства. Цього разу члени робочої групи обговорили пропозиції арбітражних керуючих Дениса Ткаченка та Дениса Лихопьока до законопроекту №4409.

Пропозиції вироблялись системні та всеохоплюючі, адже їх автори ставили за мету відшліфувати найменші законодавчі “нерівності” Кодексу, навіть на рівні визначення понять.

Зокрема, Денис Лихопьок запропонував включити у визначення “автоматизованої системи “Банкрутство та неплатоспроможність” словосполучення “Єдиний реєстр арбітражних керуючих України” (далі по тексту – ЄРАКУ). Справа в тому, що наразі в КУзПБ йдеться лише про “сторінку веб-сайту”, але ж сторінка – це окрема сукупність даних, що становить найменший інформаційний елемент розділу чи підрозділу вебсайту, вона не наділена технічною можливістю накопичувати та зберігати значний обсяг інформації щодо справ про банкрутство (неплатоспроможність). У зв’язку з цим пропонується впровадити автоматизовану інформаційну систему, складовими якої будуть веб-портал електронних сервісів у сфері банкрутства, Єдиний реєстр боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), Єдиний реєстр арбітражних керуючих України, електронний кабінет арбітражного керуючого та спеціалізована сторінка вебсайту Мін’юсту. “Слід дивтись на майбутнє, і концептуально закріпити ідею передачу ведення ЄРАКУ до саморегулівної організації. Тобто якимось чином обособити реєстр від загальної системи”, – зазначив спікер.

Ще одна технічна правка стосувалась того, щоб виключити з переліку сторін у справі про банкрутство представника комітету кредиторів, бо так чи інакше він є лише одним з конкурсних кредиторів, а не окремою стороною.

Традиційно “непоступливою до змін” виявилась норма про санацію. Зокрема, було запропоновано ч.3 ст.5 Кодексу викласти в редакції, відповідно до якої “вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації після його затвердження. Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який був укладений до затвердження плану санації”. Тобто мова йде про те, щоб у майбутньому при складанні плану санації не виключали кредиторів, а надати всім кредиторам (окрім двох категорій, які туда не входять) можливість брати участь у його обговоренні і затвердженні і бути виключеними лише після цих процедур.

З такою позицією не погодився Ігор Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права. За його словами необхідно будь-які зміни цієї статті обговорювати із її авторами, щоб не внести інший сенс в її вміст. “Над цією статтею працювали наполегливо наші шановні міжнародні експерти від Світового банку та Міжнародного валютного фонду. І тут вимірювалося кожне слово, тут не може бути якихось технічних помилок. Тому якщо ми хочемо вносити саме до цієї статті якісь зміни, то варто залучити до цього обговорення або надати на екпертизу ці зміни до Світового банку, до МВФ і лише отримавши їх ми можемо говорити про нагальність внесення таких змін”, – підкреслив експерт.

Події останніх місяців яскраво демонструють, що незайвим буде трохи підкорегувати Кодекс і в аспекті посилення прав та гарантій діяльності арбітражного керуючого. З цією метою пропонуються зміни до ст.13 “Незалежність арбітражного керуючого”, згідно з якими “у разі затримання уповноваженим органом арбітражного керуючого або повідомлення йому про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення орган, що здійснив затримання чи повідомив про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, зобов’язаний негайно повідомити про це державний орган з питань банкрутства та саморегулівну організацію арбітражних керуючих. Вилучення документів у арбітражного керуючого допускається лише за рішенням суду в порядку, передбаченому законом з повідомленням господарського суду в провадженні якого знаходиться справа, документи з якої були вилучені“. Тобто щоб через право ознайомлення з матеріалами справи інші учасники процесу знали, що відбувається в межах цієї справи.

Ще більш деталізованою ст.13 бачить Денис Ткаченко, пропонуючи додати до норми наступні частини:

1. Арбітражний керуючий під час здійснення своїх повноважень є незалежним. Заборонено будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого.

2. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується:

1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності та припинення його повноважень;

2) гарантуванням винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат арбітражного керуючого;

3) функціонуванням органів саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Ймовірно, ще не одне засідання будуть обговорюватись й зміни до ст. 28 “Призначення та відсторонення арбітражного керуючого”. Суть пропонованих змін від Дениса Лихопьока – більш детально прописаний механізм. Зокрема, пропонується не застосовувати автоматичне призначення арбітражного керуючого, розпорядника майна на старті процедури. У свою чергу заступник директора департаменту, начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів Банку «ПУМБ» Андрій Джура зазначив, щоб було б правильним, щоб у Комітета кредиторів було повноваження відсторонити арбітражного керуючого без зазначення причин, оскільки на їх пошук може бути втрачено багато часу. “З боку Незалежної асоціації банків України є окремий підхід до цього питання, що все-таки на вході має бути рулетка і в комітету має бути повноваження відсторонити арбітражного керуючого без зазначення причин, бо їх пошук призводить лише до затягування процедури замість її ефективного руху”, – зазначив банкір. Щодо положень зазначеної статті, то члени робочої групи погодилися, що це досить складне питання і потребує більш ширшого обговорення.

Питання складної дилеми застосування солідарної чи субсидіарної відповідальності зачепив арбітражний керуючий Денис Ткаченко, оскільки під час професійної дискусії наріжним каменем у членів робочої групи стало саме обговорення положень ст. 59 “Наслідки визнання боржника банкрутом”.

Зокрема, йшлось про те, чи залишити лише солідарну відповідальність (як передбачено проектом), у разі коли протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута не передали бухгалтерську та іншу документацію, печатки (штампи), матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. Чи все ж таки потрібно додати положення щодо субсидіарної відповідальності, як це раніше обговорювалося на засіданнях робочої групи. Деякі учасники дискусії висловили думку, що взагалі має бути лише субсидіарна відповідальність, без солідарної. Так, за словами в.о. Голови «Національної асоціації арбітражних керуючих України» Олександра Бондарчука, “субсидіарна відповідальність передбачає доказування того факту, що втрата конкретної цінності, її непередача наносить шкоду кредиторам або не наносить. А коли запроваджуємо термін солідарної відповідальності, то це просто солідарна відповідальність перед кредиторами”, – зазначив експерт. В свою чергу суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова зазначила про те, що необхідно щоб було таке формулювання цієї норми, яке буде реальним у правозастосуванні.

На думку Партнера LCF, арбітражної керуючої Олени Волянської, також недопустимо, щоб було прописана в редакції статті і субсидіарна, і солідарна відповідальність. “Якщо в редакції статті буде прописана і субсидіарна, і солідарна відповідальність, це відразу відкриє можливості для зловживання. Не кажучи вже про проблеми для суду в частині застосування цієї норми, і для подальшого реального стягнення з директорів, винних у такому порушенні, цих сум. Можливо, як ідею варто обговорити застосування певного штрафу за певне порушення, це б стимулювало директорів, тому що залишати директорів без відповідальності не можна, залишати відповідальність невизначеною, як вона зараз існує, також не можна”, – підкреслила пані Волянська та додала, що “порушень дуже багато і арбітражні керуючі в такій ситуації не можуть працювати. Також є багато життєвих ситуацій, коли такі порушення будуть об’єктивно мати місце, але ця відповідальність ні на що не буде впливати”.

Тож члени робочої групи також вирішили, що ця норма потребує доопрацювання.

Наступне засідання Робочої групи заплановано на 10 червня 2021 о 15:00.

Огляд засідання підготував Єгор Желтухін

 

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу

Законодавство

Статті • Влада i люди
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики для чогось підтримав мін’юстівський законопроект, норми якого пропонують впровадити аж у 2024 році

Законодавство

Статті • Влада i люди
Технічний законопроект перетворюється на серйозну ревізію положень Кодексу з процедур банкрутства з точки зору їх практичного застосування

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт №4409 хочуть зробити концептуально вивіреним

Фізичні особи

Статті • Банкрутство; Влада i люди
Загравання із валютними позичальниками зробили застосування процедур неплатоспроможності фізичних осіб вкрай проблемними

Законодавство

Статті • Влада i люди
Робоча група з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства продовжує розгляд пропозицій до законопроекту №4409