Рада пропонує не повертати кредити на знищене майно. Деталі законопроєкту

23 червня 2022, 10:01
1183 хвилини читати

Законопроєкт 7441-1 потребує якісних доопрацювань

  • Посилання скопійованоlink copied

Минулий тиждень пройшов під егідою активного обговорення законопроєктів, що мали б вирішити питання “прощення” кредитів за заставним майном, яке було зруйноване російськими окупантами. Таким, що має найвищі шанси на проходження Верховною Радою, наразі експертне середовище оцінює законопроєкт №7441-1.

Банківська спільнота уважно вивчила текст документа й ділиться своєю оцінкою.

Отже, наразі законодавці пропонують чотири варіанти розвитку подій для чотирьох різних категорій майна.

Перша категорія – майно, що розташоване на тимчасово окупованій території або на території громад у районі проведення бойових дій.

Йдеться про житло та про автомобілі. Законопроєкт пропонує звільнення банком позичальника від обов’язку обслуговувати кредит протягом війни та трьох місяців після закінчення війни або “до дня подачі підтверджувальних документів”. Та, вочевидь, із текстом законопроєкту так поспішали, що забули вказати, що саме ці документи мають підтверджувати. Відновлення обов’язку позичальника щодо сплати грошей відновлюється у вказаний вище термін. Якщо житло не зруйноване, певна річ.

Тут починаються запитання. Перше – як підтвердити, що автомобіль і позичальник перебувають на окупованій території, а не на заході Україні чи в Європі? Пунктом щодо автомобілів за виключно “територіальним” принципом законодавці створюють поле для маніпуляцій. Друге – на сьогодні вже заборонено нарахування штрафів за всіма кредитами фізосіб, а не лише за розташованими на окупованій території. Також забороняється стягнення іпотеки. Тому для групи кредитів, що розташовані в окупації, достатньо додати пункт про таке майно до Закону України “Про споживче кредитування”, а не вигадувати цілий новий механізм, який наразі дуже недосконалий на вигляд.

Друга категорія – це майно в Криму. На нашу думку, наразі щось “приймати” в контексті цієї категорії взагалі немає сенсу.

Коли Крим звільнять, кредити під заставу майна, яке буде там зруйноване, підпадуть під ті самі умови, що й кредити зі зруйнованим майном на іншій території України. На сьогодні банки і так не мають можливості стягувати майно в Криму.

Третя категорія – знищене житло, що було куплене за кредитні кошти та не є єдиним для сім’ї або площа якого перевищує визначену: для квартири – від 140 кв.м, а для будинку – від 250 кв.м. Сюди ж належить і знищена нерухомість, яку не було куплено за кредитні кошти.

Також – знищений автомобіль “у кредиті”, який не є єдиним або має двигун від 2500 см куб. Однак тут законодавець забув зазначити: єдиним для позичальника чи для родини? І як це встановити? І на яку дату? Та “найцікавішим” тут є пункт про пошкоджене внаслідок бойових дій житло чи автомобіль. Тобто вибиті вікна в квартирі вже можуть стати підставою для зупинення нарахування процентів і надання можливості позичальнику не платити кредит до кінця війни. Тут ми теж можемо отримати поле для маніпуляцій і як наслідок дуже масове зупинення обслуговування кредитів. Для третьої категорії позичальників зобов’язання відновлювати обслуговування кредиту настає тоді, коли буде отримано компенсацію за пошкоджене чи знищене майно від держави.

Четверта категорія – це знищене куплене за кредитні кошти єдине житло сім’ї площею для квартири до 140 кв.м, будинку до 250 кв.м і знищений єдиний автомобіль із двигуном до 2500 см куб.

У цьому випадку всю заборгованість банк прощає в разі звернення позичальника протягом 90 днів після припинення воєнного стану. Натомість банк набуває права на отримання компенсації від держави. Та тут лишається ще одне питання в контексті третьої категорії позичальників: чому за частиною кредитів після кінця війни банки прощають заборгованість і очікують компенсацію від держави, а щодо інших чекають компенсацію від держави позичальнику, а потім поновлюють кредит?

Чи не краще уніфікувати: держава виплачує компенсацію за своїми правилами, наприклад, повну в разі, якщо це єдине житло, або часткову – якщо це п’ятий будинок у родині. Далі ця компенсація спрямовується на погашення кредиту, а щодо залишку заборгованості за кредитом після отримання компенсації поновлюється обов’язок сплати позичальником. Бо наразі ситуація має такий вигляд, що банк повинен прощати заборгованість за кредитами, а потім доводити державі, що цей кредит підпадав під ті чи інші параметри. Як, наприклад, банк перевірятиме, чи в позичальника це була єдина машина? А якщо знайдуться недобросовісні позичальники, що матимуть шість автівок, а за день до звернення до банку їх на когось переоформлять? Знов-таки, звісно, ми обов’язково маємо підтримати людей, які втратили майно. І банки готові підтримувати. Ми всі зараз не про прибутки, а про взаємну допомогу.

Та пам’ятайте: банки видають кредити за рахунок депозитів, які необхідно повертати людям. Ми не зможемо “вічність” чекати на компенсації й усе всім просто прощати.

Що пропонуємо?

НАБУ розробила та запропонувала альтернативний механізм допомоги. Ми пропонуємо до 10% втрат компенсувати позичальнику грошима, а 90% суми – спеціальними ОВДП різної строковості, якими гаситиметься кредит. Банки матимуть інструмент, який зможуть продати на вторинному ринку, чи отримати рефінансування під нього, чи чекати оплати. Також це не створить критичних навантажень на бюджет. Однак якщо ж все-таки влада йтиме шляхом законопроєкту 7441-1, то він потребує якісних доопрацювань і пропрацювань, аби не нашкодити банківській системі й усій нашій економіці, відповідно.

голова ради Незалежної асоціації банків України
Теги
Теги

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

НАБУ

Статті • Влада i люди
Україна «годує» не лише себе, але й інші країни, що розраховують на наш урожай. Це розуміють і влада, і банки

НАБУ

Статті • Влада i люди
Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за рік. Та чи достатні темпи цього зростання?

НАБУ

Статті • Влада i люди
Які переваги бізнес може отримати від повноцінного ринку факторингу

НАБУ

Статті • Влада i люди
Чого найбільше побоюються позичальники та що насправді потребує уваги

НАБУ

Статті • Влада i люди
Банківська спільнота виступає категорично проти окремих законодавчих правок

НАБУ

Статті • Влада i люди
Які перспективи відкриває закон про платіжні послуги, розповідає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України