Кредитування та розвиток економіки: який зв’язок?

7 лютого 2022, 13:31
8444 хвилини читати

Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за рік. Та чи достатні темпи цього зростання?

  • Посилання скопійованоlink copied

21 січня відбувся Форум “2022 – час кредитувати”. Захід організувала НАБУ спільно з НБУ для напрацювання ефективних алгоритмів відновлення активного кредитування.

На форумі з керівниками та ключовими представниками Національного банку, Офісу Президента, банківської та бізнесової спільноти обговорили питання покращення ринку кредитування в Україні.

Чому кредитування – надважливе

Усе просто. Розвивається кредитування – розвивається економіка. Розвивається економіка – розвивається країна.

Сьогодні ми переживаємо цікавий етап – відчутне прискорення кредитування як у споживчому, так і в бізнесовому сегменті. Зростання чистого кредитного портфеля банків сьогодні набуло неабияких темпів – понад 40% за останні 12 місяців. Та чи достатніми є темпи цього зростання, чи великим є його потенціал за нинішніх умов?

Ділюся ключовими тезами форуму.

Програми підтримки

Фінансування малого та середнього бізнесу – пріоритет. Сьогодні для малого та середнього бізнесу вже активно працює програма “Доступні кредити 5-7-9%”, яка продемонструвала свою ефективність для економіки, підприємств і робочих місць.

Станом на 29 листопада участь у програмі беруть 34 банки, в межах програми укладено вже понад 27,6 тисячі кредитних договорів на суму 73,5 млрд грн. З урахуванням передбачених програмою обмежень і стану розвитку українського бізнесу, це чимало.

Але ще є над чим працювати і куди рухатися. Наприклад, планується запуск аналогічної “5-7-9%” програми для кластера машинобудування.

У 2022 році пріоритетним напрямом для держави також залишається розвиток житлової іпотеки після багаторічної стагнації, тому основною метою є збільшення в десятки разів обсягів іпотечного кредитування.

Інвестування в житлову нерухомість є важливим драйвером розвитку економіки в країні, адже воно створює попит на продукцію будівельної та інших суміжних галузей, прискорює зростання ВВП.

Водночас можливість у перспективі отримати власне житло сприятиме вирішенню надважливого завдання: стимулювати людей жити й працювати в Україні.

Насправді іпотека – не єдиний інструмент, але його ефективне використання – один з найдієвіших способів отримати позитивні результати в загальноекономічному масштабі.

Уже в січні-березні 2022 року стартує держпрограма з іпотекою під 5%, яку анонсував Президент. Скористатися програмою зможуть усі, хто отримує офіційні доходи. Вона також передбачає кредити під 5% на інші цілі – купівлю електромобіля, здобуття освіти або для зміни професії.

Серед іншого планується масштабне перезавантаження Української фінансової житлової компанії як одного з головних драйверів іпотечного кредитування.

Захист прав кредиторів за іпотечними кредитами

Водночас програми підтримки – лише допоміжний інструмент, а для сталого розвитку та довготривалого економічного ефекту необхідні структурні зміни. Розглянемо на прикладі іпотечного кредитування.

Сьогодні ринок іпотеки фактично обмежений колом “преміальних” позичальників із наднизьким ризиком неповернення кредиту. Запуск програм дійсно дешевої іпотеки відкриває ринок для людей із меншими або менш стабільними доходами.

Досвід попередніх років підказує, що за будь-яких несприятливих обставин чимало позичальників схильні ухилятися від виконання своїх зобов’язань.

При цьому українське законодавство в поєднанні з чинною судовою практикою сприяє їм у цьому, адже ефективно блокує дії кредитора з реалізації своїх прав на предмет іпотеки.

Тому повноцінно розкрити потенціал ринку іпотечного кредитування й водночас вберегтися від системних ризиків у майбутньому можливо тільки через комплексне оновлення профільного законодавства та формування практики за прикладом розвинених країн.

Доступ кредиторів до даних державних реєстрів

Одним із критичних для розвитку кредитування напрямів є доступ кредиторів до даних державних реєстрів. Наразі це питання постійно у фокусі уваги банківської спільноти, і можемо навіть відзначити певний прогрес у частині окремих реєстрів.

Та навіть якщо доступ організовано в автоматичному чи напівавтоматичному режимі, кожен реєстр потребує окремої інтеграції, і це значно ускладнює та здорожчує роботу з реєстрами для банків.

Аби подолати це, необхідно щонайменше узгодити на рівні держави єдині підходи до роботи з реєстрами та підключення до них або й реалізувати більш амбітну ідею – доступ до комплексу даних із різних реєстрів за принципом “єдиного вікна”.

Вирішення проблематики NPL

2021 рік є ще одним роком динамічного скорочення поганих портфелів у банках, чим можемо пишатися.

Станом на 1 грудня 2021 року рівень непрацюючих кредитів знизився до 30,7%, порівняно з 48,4% на початок 2020 року.

Наша мета – на кінець 2024 року вийти з показником не більше як 10%.

Серед іншого, підтримуємо виважену політику інфляційного таргетування, яку провадить НБУ. Адже сутність режиму інфляційного таргетування полягає в публічному оголошенні кількісних цілей з інфляції та зобов’язанні регулятора досягати цих цілей упродовж середньострокового періоду.

За допомогою облікової ставки та інших монетарних інструментів НБУ впливає на умови, за якими банки укладають угоди на грошовому ринку, і таким чином – на вартість короткострокових кредитних коштів.

У підсумку за допомогою зміни облікової ставки Нацбанк опосередковано впливає на такі макроекономічні показники, як ВВП та інфляція.

Співпраця з МВФ

Важливо, аби ми дотримувалися виконання зобов’язань у межах меморандуму з МВФ. Це запорука продовження низки структурних реформ, створення базису для сталого розвитку та збереження фінансової стабільності.

Нагадаю, загальний обсяг фінансування, передбачений програмою stand-by (затвердженою у 2020 році), – приблизно 5 млрд дол. США. Із них: 2,8 млрд дол отримано у 2020-2021 роках, 2,2 млрд дол – залишок, який Україна зможе отримати до завершення програми за виконання її умов.

Головними критеріями для продовження співпраці були: наявність незалежних від місцевих еліт антикорупційних органів з адекватними повноваженнями, наявність механізмів якісного оновлення суддівського корпусу та наявність законодавства, здатного забезпечити стійке правове підґрунтя для попередніх пунктів.

Підвищення якості правосуддя щодо фінансових спорів

Нам необхідно покращити правосуддя у сфері фінансових спорів за будь-яких умов, адже тільки це є вірним шляхом до належного захисту прав кредиторів, стимулювання кредитування й організації справедливих взаємин “позичальник – кредитор”.

Як і завжди, для реалізації всього вищезазначеного необхідна готовність регулятора, уряду, Офісу Президента, банківської та бізнесової спільноти до плідної співпраці, що в результаті принесе розвиток кредитування, а за ним і розвиток економіки та країни загалом. Наразі маємо ефективну взаємодію з усіма учасниками та раді, що НАБУ є майданчиком для розвитку цієї співпраці.

Автор: ОЛЕНА КОРОБКОВА
Голова Ради Незалежної асоціації банків України

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review; Влада i люди
Найбільше підприємці взяли антикризових кредитів – 59,2 млрд грн

НАБУ

Статті • Влада i люди
Законопроєкт 7441-1 потребує якісних доопрацювань

НАБУ

Статті • Влада i люди
Україна «годує» не лише себе, але й інші країни, що розраховують на наш урожай. Це розуміють і влада, і банки

НАБУ

Статті • Влада i люди
Які переваги бізнес може отримати від повноцінного ринку факторингу

НАБУ

Статті • Влада i люди
Чого найбільше побоюються позичальники та що насправді потребує уваги

НАБУ

Статті • Влада i люди
Банківська спільнота виступає категорично проти окремих законодавчих правок