Кредитування аграріїв: чи готові фінансувати банки?

13 квітня 2022, 16:35
1071 хвилину читати

Україна «годує» не лише себе, але й інші країни, що розраховують на наш урожай. Це розуміють і влада, і банки

  • Посилання скопійованоlink copied

Через активні бойові дії більшість сільгосптоваровиробників не мають можливості експортувати торішній зібраний урожай. Тобто спостерігаємо таку ситуацію: врожай є, а можливості продати цей врожай – немає. Відповідно, аграріям бракує обігових коштів для проведення своєї господарської діяльності. Зокрема для посівної. Час для якої, нагадаю, настав.

Тому нам було важливо створити умови, щоб сільськогосподарські товаровиробники мали необхідний їм ресурс і могли здійснити весь комплекс весняно-польових робіт. Весна для аграріїв була завжди максимально плідною порою – в цей час вони не можуть залишитися без кредитних ресурсів. Без цього неможливе стабільне функціонування галузі. І саме для цього стабільного фінансування програма держпідтримки «5-7-9%» і програма державних портфельних гарантій були синхронно доповнені «аграрним» напрямом (подробиці додаю на інфографіці нижче). Водночас зараз банки розглядають агросектор як пріоритетний для кредитування, зокрема на посівну, що має бути профінансована протягом найближчих двох-трьох тижнів.

І ось програма кредитування розпочалася, банки кредитують, та частина тих, хто просить кредит, отримує відмови. Журналісти й аграрії запитують «Чому».

Роз’яснюю.

Специфіка банківської діяльності полягає в тому, що банки оперують не власними грошима, а коштами вкладників, і як відповідальні суспільно важливі інституції мають тверезо оцінювати взяті на себе ризики під час видачі кредитів. І ризики ці сьогодні, на жаль, безпрецедентно високі та часто неконтрольовані, що вкрай ускладнює кредитування.

Банк має бути переконаний, що позичальник зможе віддати позичене і банк, відповідно, зможе віддати кошти вкладнику. Тому наголошую: причина будь-якої відмови – це відсутність переконання й впевненості в банку, що кредит буде вчасно погашений із відсотками. Решта – деталі. Наприклад, чимало дрібних аграріїв усе життя продавали врожай за готівку та ніде «не світили» ні реальних оборотів, ні навіть культур, які вирощували (якісь форми для галочки заповнювали та й по всьому). Працювали, як у нас кажуть – «по-сірому» чи навіть «по-чорному».

Очевидно, що таких фермерів мало хто наважиться кредитувати. Адже розуміння їхньої реальної спроможності бути ефективними й даних для аналізу банк просто не має.

Водночас я не відкидаю людського фактору і серед працівників банків. Може бути й таке, що банк недопрацював і не розгледів «золотого» позичальника. Але якщо п’ять чи вісім різних банків дивилися документи і ніхто не наважився видати кредит, то це вже питання.

Ще один момент, який може впливати на рішення банку, – це розмір господарства: що воно менше, то менша диверсифікація і то більший ризик дефолту через проблеми з одним регіоном чи одною культурою. До того ж далеко не всі банки здатні ефективно працювати з дрібними господарствами, як і не кожний аграрій може продавати врожай партіями по кілька кілограмів. Та й процентні ставки за мікрокредитами як правило помітно вищі порівняно з кредитами середнім та великим підприємствам (так само як відрізняється ціна будь-якого товару оптом та в роздріб). Та разом із тим якщо маленьке підприємство працює прозоро й чесно, банківський кредит чи альтернативне фінансування воно отримає.

Загалом неможливо написати інструкцію «Як узяти кредит», виконання якої гарантуватиме результат. Єдине, що варто розуміти: банк дійсно треба переконати, що кредит ви зможете віддати. І один із найвагоміших аргументів – результати вашої роботи раніше.

Підбиваючи підсумки, додам – за попередніми розрахунками Мінагрополітики, обсяг кредитних коштів, необхідний для реалізації посівної кампанії, становить 50 млрд грн. І щодня банки видають 300 – 500 мільйонів гривень кредитів аграріям. Тобто кредитування – йде. Продовольство, відповідно, буде.

Основні зміни для підтримки сільськогосподарських товаровиробників

  • Програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро, раніше – до 20 млн євро, і на великі підприємства, незалежно від кількості працівників.
  • Максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва (з урахуванням групи пов’язаних компаній) – 60 млн гривень.
  • Строк кредиту – 6 місяців.
  • Термін подачі заявки на участь у програмі – до 31 травня.
  • Розмір кредитної гарантії – 80% суми кредиту суб’єкта мікро-, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва).
  • Процентна ставка – 0%.
  • Цілі кредитування: інвестиційний кредит на придбання сільгосптехніки; кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив і паливно-мастильних матеріалів.

Автор: ОЛЕНА КОРОБКОВА
Незалежна асоціація банків України

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

НАБУ

Статті • Влада i люди
Зростання чистого кредитного портфеля банків набуло неабияких темпів – понад 40% за рік. Та чи достатні темпи цього зростання?

НАБУ

Статті • Влада i люди
Які переваги бізнес може отримати від повноцінного ринку факторингу

НАБУ

Статті • Влада i люди
Чого найбільше побоюються позичальники та що насправді потребує уваги

НАБУ

Статті • Влада i люди
Банківська спільнота виступає категорично проти окремих законодавчих правок

НАБУ

Статті • Влада i люди
Які перспективи відкриває закон про платіжні послуги, розповідає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України

НАБУ

Статті • Влада i люди
Пам’ятайте золоте правило – "Банки дбають про збереження ваших коштів, але й ви повинні дбати про їх безпеку"