Відбувся II Національний форум “Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу”

Редакцiя
18 червня 2024, 15:27
9473 хвилини читати

Участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, народні депутати, судді, арбітражні керуючі

  • Посилання скопійованоlink copied

14 червня відбувся ІI Національний форум “Неплатоспроможність та банкрутство в Україні. Виклики воєнного часу”, який організувала Національна асоціація арбітражних керуючих України за сприяння Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, народні депутати, судді, зокрема Верховного Суду, представники Незалежної асоціації банків України, АТ “Укроборонпром”, арбітражні керуючі, правники, експерти Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Перший голова НААКУ, голова Дніпропетровської облради, Микола Лукашук наголосив, що у світлі євроінтеграційних зобов’язань та викликів, пов’язаних з наслідками повномасштабної війни, інститут неплатоспроможності може зіграти надважливу роль.

“Інвестори хочуть мати гарантії, що їм повертатимуть всі 100% вкладених інвестицій. Разом з тим, НААКУ має працювати, аби підприємства функціонували. Арбітражні керуючі – лідери, які знають, як захистити інтереси національного бізнесу. Також важливе значення має і єдина, зрозуміла судова практика, яка відстоюватиме інтереси не лише кредиторів”, – сказав Микола Лукашук.

Зі свого боку, Олександр Бондарчук, голова НААКУ, розповів про діяльність Асоціації в умовах воєнного часу.

“Попри складний період, НААКУ адаптується до воєнного стану – продовжує функціонувати, інституційно розвиватись, організовувати корисні для спільноти заходи, брати участь у розробці законопроєктів, захищати арбітражних керуючих”, – зауважив Олександр Бондарчук.

Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту ЄС “Право-Justice” в Україні, заявила, що під час перемовин про вступ України до ЄС сфері банкрутства та неплатоспроможності надаватиметься значна увага. Необхідно буде гармонізувати не лише законодавство, а й ключові економічні та фінансові процеси.

“Україна вже розпочала шлях адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Наш Проєкт активно підтримував Міністерство юстиції у процесі селф-скринінгу. У сфері банкрутства та неплатоспроможності також спостерігається помітний прогрес. Зокрема, вже очікує на голосування у другому читанні законопроєкт щодо імплементації Директиви 2019/1023 про засади превентивної реструктуризації”, – розповіла Оксана Цимбрівська. Вона зауважила, що розробка цього документа стала гарним прикладом якісної співпраці та залученості всіх ключових стейкхолдерів: представників парламенту, Міністерства юстиції, НААКУ, суддів, а також експертів Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Також, за її словами, приведення національного законодавства у відповідність до Директиви ЄС є умовою отримання Україною макрофінансової допомоги, а також вагомим кроком для українського бізнесу на шляху до подолання труднощів, спричинених війною.

Про законодавчі напрацювання у сфері неплатоспроможності, а також часові рамки їхнього ухвалення розповів заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики Верховної Ради Олексій Мовчан. Зокрема, він зазначив, що народні депутати планують ухвалити законопроєкт №10143 про превентивну реструктуризацію до вересня 2024 року.

“Суспільні відносини постійно розвиваються, з’являються нові виклики. Тому потрібно періодично оновлювати законодавство, щоб воно відповідало вимогам часу та економічним реаліям країни. Ми й надалі будемо вдосконалювати правові норми, які регулюють сферу неплатоспроможності. Наразі завдання №1 – імплементація у національне законодавство Директиви ЄС про превентивну реструктуризацію”, – сказав Олексій Мовчан.

Докладніше про філософію та підготовку законопроєкту №10143 до другого читання розповів старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

“Законодавча ініціатива надасть можливість суб’єктам мікро-, малого та середнього підприємництва уникнути потенційно неплатоспроможності. Для таких компаній пропонується цілий ряд послаблень порівняно з підприємствами великого бізнесу. Наприклад, вони зможуть розпочати процедуру превентивної реструктуризації без плану превентивної реструктуризації, просто задекларувавши свої активи та пасиви, а також запропонувавши своє бачення подолання тимчасових фінансових труднощів. Далі підключаються арбітражні керуючі – вони надають консультації, допомагають суб’єктам малого бізнесу у підготовці плану реструктуризації, проводять переговори з кредиторами щодо його схвалення”, – розповів Юліан Хорунжий.

Також він додав, що попередньо планується, що зазначений документ набере чинності у січні 2025 р..

Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов розповів про важливість впровадження автоматизованої системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, яка запрацювала з 1 червня цього року. Закупівля програмного забезпечення для неї відбулася за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”. Окрім того, він окреслив вектори регуляторної політики Мін’юсту щодо діяльності арбітражних керуючих.

“Вимоги до арбітражних керуючих будуть лише підвищуватися, оскільки зростають вимоги до справ про банкрутство. Тому членам НААКУ варто постійно підвищувати свій рівень, опановувати знання не лише у сфері ліквідації, а й реструктуризації”, – наголосив Владислав Філатов. Він зазначив, що надзвичайно важливим є те, що на сьогодні в Україні вже почалася формуватись практика конкурсного права.

Окрім питання перспектив розвитку інституту неплатоспроможності, у фокусі уваги учасників зустрічі були питання додаткової відповідальності керівників та власників боржників, фраудаторні правочини, особливості банкрутства на ТОТ та в зоні бойових дій, вплив санкційних обмежень на інститут неплатоспроможності, судова практика, обговорення практичних кейсів.

Джерело

Теги
Теги

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

НААКУ

Статті • Влада i люди
Від арбітражних керуючих завжди будуть вимагати більше знань, умінь і досвіду

НААКУ

Статті • Влада i люди
Останніми роками спостерігається відсутність суттєвих конфліктних ситуацій між всіма суб'єктами, задіяними в формуванні дисциплінарної практики стосовно АК

НААКУ

Статті • Влада i люди
Обов`язок АК провести аналіз фінансово-господарського стану боржника кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків

НААКУ

Статті • Влада i люди
Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти

НААКУ

Статті • Влада i люди
Національний банк України стає обов’язковим учасником справ про банкрутство страховика

НААКУ

Статті • Влада i люди
Висновки за результатом проведеного аналізу ФГД – це головне підґрунтя для розшуку та повернення активів боржника