Розвиток професії арбітражних керуючих та банкрутної сфери в цілому – основні підсумки VIII Форуму із реструктуризації та банкрутства

Редакцiя
15 березня 2023, 19:03
117176 хвилин читати

Серед найближчих завдань НААКУ – продовжити роботу з передачі функцій щодо підвищення кваліфікації від Міністерства юстиції та просувати законопроєкти 4409 і 7442

  • Посилання скопійованоlink copied

При виклики воєнного часу в сфері реструктуризації та банкрутства, перспективи законодавчих змін та тенденції судової практики сьогодні дискутували під час першої сесії VIІІ Форуму із реструктуризації та банкрутства, організованого видавництвом «Юридична практика».

Модерував обговорення Олег Маліневський, керуючий партнер EQUITY.

«Війна стала дуже важким випробовуванням для сфери банкрутства. Ми сьогодні почуємо які виклики створені цією війною і як держава та бізнес на них відреагували», — зазначив Олег Маліневський, відкриваючи дискусію.

Народний депутат України Олексій Мовчан окреслив законодавчі ініціативи, які наразі перебувають на розгляді парламенту. Він, зокрема, наголосив що врегулювання сфери реструктуризації та банкрутства є однією з умов меморандуму з ЄС, що актуалізує законодавчу роботу в цьому напрямі. Пан Мовчан повідомив, що законопроєкт №4409 («Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства») може бути ухвалений вже наступного тижня. Також очікується прийняття у другому читанні законопроєкту № 7442 («Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану).

Питання впорядкування інституту банкрутства продовжив виступ Валерії Коломієць, заступниці міністра юстиції України з питань європейської інтеграції. Вона розповіла про роботу, яка ведеться в Мінюсті, зокрема, щодо моніторингу ефективності процедур банкрутства, взаємодії з парламентом, імплементації положень Директиви ЄС та врегулювання інших проблемних питань, які виникають на практиці.

Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції України

Практику Верховного Суду у сфері банкрутств під час війни презентував Олег Васьковський, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС. Він повідомив, що протягом 2022 року було відкрито 9 725 проваджень у справах про банкрутство, що на 42 % менше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Серед проблемних питань, які виникають в процедурах банкрутства, пан Васьковський виділив:

  • дотримання строків в умовах військової агресії російської федерації проти України;
  • продовження строку досудової санації у зв’язку із наявністю бойових дій та введенням воєнного стану;
  • оплата послуг ліквідатора за наявності майна та перебування боржника на окупованій території;
  • включення до ліквідаційної маси окремих видів майна;
  • інвентаризації майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції;
  • примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів.

По кожному із вказаних питань Олег Васьковський навів приклади релевантних правових позицій ВС.

Про виклики, з якими зіткнулися кредитори під час війни, розповіла Олена Коробкова, голова Ради Незалежної асоціації банків України. За її словами, обсяг непрацюючих кредитів в банківській системі за час війни зріс. Банки розробили декілька сценаріїв роботи з позичальниками, орієнтуючись передовсім на досягнення компромісу та реструктуризацію заборгованості. Водночас напрацьовуються пропозиції вдосконалення законодавчого регулювання механізмів реструктуризації. Є в банківського сектору і пропозиції щодо підвищення ефективності процедур банкрутства.

Віталій Чепурний (ліворуч)

Виступ Віталія Чепурного, голови Асоціації приватних виконавців України, був присвячений взаємозв’язку виконавчого провадження та процедур банкрутства. Зазначивши, що війна лише поглибила системні проблеми у сфері виконання судових рішень, він, зокрема, зупинився на питанні звернення стягнення на майно боржника в виконавчому проваджені у випадку відкриття провадження про банкрутство. В цій категорії справ відбувається зміна судової практики щодо розповсюдження мораторію на задоволення вимог кредиторів на окремі стадії електронних торгів — перевага надається реалізації майна саме в процедурах банкрутства. На думку Віталія Чепурного такий підхід (у випадку ухвалення відповідних законодавчих змін) не сприятиме захисту прав кредиторів.

Про реалії та виклики процедур банкрутства в умовах дії воєнного стану та необхідних законодавчих змінах говорив банківський експерт Василь Гей. Він, зокрема, звернув увагу на прокредиторську спрямованість інституту банкрутства та його важливість в контексті покращення інвестиційної привабливості України. Серед питань, які потребують вдосконалення, доповідач виділив доцільність скорочення строків процедур банкрутства та нормативного закріплення судового контролю; забезпечення прозорості процедур; врегулювання майнових питань та пов’язаних витрат; запровадження автоматичного припинення мораторію після спливу строку розпорядженням майном; перегляду підходів до встановлення розміру винагороди арбітражного керуючого.

Самоврядна організація арбітражних керуючих відбулась в повній мірі!

Друга сесія VIІІ Форуму із реструктуризації та банкрутства була присвячена розвитку професії арбітражних керуючих.

Зі вступним словом до учасників форуму з-під Бахмуту звернувся Олексій Лясковець, який працював у Міністерстві фінансів України, а нині захищає Україну в лавах ЗСУ. Він зазначив, що відновлення України ще попереду. І закликав скептично ставитися до намагань деяких можновладців, які закрили свій бізнес і втекли з країни, за участі арбітражних керуючих врятувати те, що залишилося.

Про межі відповідальності арбітражних керуючих у світлі дисциплінарної практики розповів Владислав Філатов, директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України. Він, зокрема, зазначив, що учасники процесу по-різному розуміють, що таке банкрутство. З одного боку, це ліквідація, з іншого, в широкому сенсі – це сфера неплатоспроможності. Відповідно, подеколи маємо непорозуміння і неможливість дійти згоди чи консенсусу. І це теж впливає на професію.

Владислав Філатов

Щодо посилення дисциплінарної практики, він зазначив, що Мін’юст активно працює в цьому напрямку, але головне – не зламати те, що працювало раніше. Щодо найближчих змін у дисциплінарній практиці, Владислав Філатов зауважив: «Можу анонсувати, що саме невиконання обов’язків матиме наслідком притягнення до відповідальності, але через призму значущості та істотності цих невиконань».

Посадовець наглосив, що головна функція дисциплінарної практики – виховальна.

Олександр Бондарчук, голова Національної Асоціації арбітражних керуючих України розповів про актуальні питання порядку денного НААКУ. Він нагадав, що в листопаді 2022 року в Асоціації відбулися чергові вибори в органи управління. Нова команда почала плідно працювати, але через російську агресію усі плани було зруйновано.

Голова НААКУ Олександр Бондарчук (ліворуч)

Він повідомив, що серед найближчих завдань НААКУ – продовжити роботу з передачі функцій щодо підвищення кваліфікації від Міністерства юстиції до НААКУ та просувати законопроєкти 4409 і 7442, важливі для розвитку національного банкрутства, що пройшли перше читання в парламенті.

У свою чергу, Юрій Моісеєв, заступник директора департаменту юридичного забезпечення Міністерства економіки України оцінив ефективність роботу арбітражних керуючих під час війни. Він зокрема, зауважив, що перед війною були затверджені і запроваджені в законодавство професійні стандарти арбітражних керуючих, що є великим кроком вперед. Оцінювати ж роботу він запропонував під двома кутами: «Загальними індикаторами ефективності роботи арбітражного керуючого є, по-перше, максимальне погашення вимог кредиторів, це завдання будь-якої справи. А також за можливості відновлення неплатоспроможності боржника». Однак, в певних процедурах банкрутства індикатори залежать між собою від виконання поставлених завдань конкретної процедури.

Сергій Донков, член Ради НААКУ, радник Юридичної групи LCF, арбітражний керуючий, зупинився на проблемних аспектах перспектив розвитку саморегулювання арбітражних керуючих. На переконання експерта, чи є саморегулювання на сьогоднішній день, однозначної відповіді немає. Водночас, він нагадав, що саморегулювання, як термін, з’явився в редакції закону про відновлення платоспроможності у 2013 році. Проте законодавці зробили саморегулювання початковим, частковим і неповноцінним. Натомість повного професійного регулювання у нас досі немає. Доповідач звернув увагу на ст. 33 та ст. 20 Кодексу України з процедур банкрутства, які не узгоджуються одна з одною в питанні контролю професійної діяльності арбітражних керуючих.

Сергій Донков (ліворуч)

Підсумовуючи свій виступ, Сергій Донков тим не менше дійшов однозначного висновку: самоврядна організація арбітражних керуючих відбулась в повній мірі.

До обговорення піднятих питань онлайн також долучився Арне Енгельс, радник GÖRG Partnerschaft von Rechtsanwälten mbB. Він розповів про провадження у справі про «малу» неспроможність і проблеми, що випливають із цього, для адміністраторів з банкрутства в Європі. В цьому контексті він згадав намагання Європейської Комісії гармонізувати законодавство про неплатоспроможність, передумовою чого стала стратегія Європейської Комісії, прийнятої у 2020 році, щодо подальшого просування Союзу ринків капіталу. Одним із важливих компонентів у цьому сенсі, як зазначив експерт, є гармонізація законодавства про неплатоспроможність з метою створення кращих умов для інвесторів.

На завершення сесії арбітражний керуючий Олег Чичва зробив доповідь на тему «Комунікація арбітражного керуючого з кредиторами – мотивація і взаємовигідні умови». За його словами, останні 7-8 років в Україні спостерігається різкий перекіс в прокредиторську складову процедури банкрутства. Відповідно, з кожним роком збільшується роль кредиторів у контролі, вирішення щодо подальшого руху справи, призначення або відсторонення арбітражного керуючого тощо. У зв’язку із цим він дав стислий прогноз: «Зважаючи на сьогоднішні економічні реалії, повернення до продебіторської процедури банкрутства не слід очікувати ще років десять».

Нараз у нас процедури спрямовані на ліквідацію і на задоволення вимог кредиторів. Водночас, між спільнотою арбітражних керуючих і кредиторами існує стабільна недовіра, що створює додатковий пласт проблем. Неврегульоване також питання оцінки ефективності роботи арбітражного керуючого і його мотивація роботи.

За матеріалами “Юридичної практики

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

НААКУ

Статті • Влада i люди
Від арбітражних керуючих завжди будуть вимагати більше знань, умінь і досвіду

НААКУ

Статті • Влада i люди
Участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, народні депутати, судді, арбітражні керуючі

НААКУ

Статті • Влада i люди
Останніми роками спостерігається відсутність суттєвих конфліктних ситуацій між всіма суб'єктами, задіяними в формуванні дисциплінарної практики стосовно АК

НААКУ

Статті • Влада i люди
Обов`язок АК провести аналіз фінансово-господарського стану боржника кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків

НААКУ

Статті • Влада i люди
Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти

НААКУ

Статті • Влада i люди
Національний банк України стає обов’язковим учасником справ про банкрутство страховика