Голова НААКУ Олександр Бондарчук: Війна і вибори – несумісні

Війна змінила наше життя не тільки зовні. Внутрішні роздуми стали глибшими, питання, що ставить життя, складнішими, і, як не банально це звучить, відбулася колосальна переоцінка цінностей. Тож навіть проведення досить звичних для мирного часу процедур зараз перетворюється на певні виклики.

28 грудня 2023 року стало відомо про рішення Ради арбітражних керуючих України провести з 16 по 19 січня 2024 року онлайн-опитування про продовження повноважень органів самоврядування на час війни. Незважаючи на те, що аналогічні кроки здійснюються і в інших правничих спільнотах (адвокати, нотаріуси тощо), серед арбітражних керуючих з’явилися окремі голоси проти такого рішення.

Чи доречне проведення повноцінних виборів під час війни? Про це у відвертій розмові з головою Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександром Бондарчуком.

• Олександре Петровичу, давайте, відразу розставимо крапки над “і”: чи йдеться про “узурпацію влади” серед арбітражних керуючих?

Дійсно, окремі члени нашої спільноти висловились подібним чином, обговорюючи зазначену ініціативу в мережі Фейсбук. Але, на мою думку, це не більше аніж емоції. Якщо говорити серйозно, то узурпація – це з латини незаконне захоплення, зловживання владою, причому обов’язково з використанням зброї або шляхом перевороту, чого очевидно серед арбітражних керуючих немає і бути не може. Та, власне, й про яку владу йдеться?

Відповідно до розділу 13 Статуту НААКУ Рада арбітражних керуючих України лише “організовує, сприяє, розробляє, затверджує, формує, розробляє і виконує”. А Голова НААКУ є керівником Асоціації як юридичної особи, але також по факту має виключно обов’язки, а не якісь ексклюзивні права, привілеї чи пільги.

А ще очільник асоціації відповідає за долю усієї спільноти – і це правильно. Так і має бути, саме для збереження такого порядку речей я і балотувався на посаду Голови НААКУ у 2021 році. Тож рішення РАКУ, про яке ви згадали, це не про узурпацію влади, а навпаки – про її легітимізацію у воєнний час. Тим більше, що саме рішення далось нелегко. Ми намагались почути кожен сигнал від спільноти, причому спілкування велося на всіх рівнях — як із арбітражними керуючими з прифронтових зон, так і з нашими колегами в “умовно безпечних” регіонах країни, і навіть із тими колегами, які зараз служать в ЗСУ.

Підкреслю ще раз: не зважаючи на уявну легкість зазначеного рішення РАКУ (а воно було прийняте одноголосно – 9 голосами “за”), до спільної думки змогли дійти лише після тривалого обговорення з усіма регіонами. Тож загалом до такого рішення нас спонукало декілька чинників: безпековий, фінансовий і інституційний.

• І очевидно, що під час війни онлайн голосування є незрівнянно безпечнішим, чи не так?

Так. Безпека – складний елемент проведення виборів. Дозволю собі нагадати історію питання, починаючи з мирного часу. Коли в листопаді 2021 року відбувся перший черговий з’їзд арбітражних керуючих України, загалом вибори нових органів самоврядування тривали понад 14 годин. І це в досить інтенсивному режимі, без зайвого розкачування й кава-брейків, і тим більше — без перерв на час оголошення повітряної тривоги. Тож навряд чи жоден інший з’їзд відбуватиметься швидше. Це означає, що декілька сотень арбітражних керуючих мають перебувати під обстрілами або принаймні під потенційною загрозою ураження в ЗАЗДАЛЕГІДЬ анонсованому приміщенні у конкретно визначений день і час.

Як влучно зауважив один із арбітражних керуючих, “не дуже хочеться, аби наступного дня після з’їзду якась “небензя” в ООН розповідала про чергове знищення в Україні центру прийняття стратегічних рішень”.

Контраргументи деяких наших колег про те, як швидко пощастило провести в Києві свій недавній з’їзд приватним виконавцям є маніпулятивними, адже вони мають абсолютно інші квоти представництва, порядок голосування й, банально, іншу чисельність. Адже знайти укриття для кількох десятків осіб значно простіше, аніж для кількох сотень. Причому не варто забувати, що питання безпеки не обмежується виключно голосуванням у залі. Арбітражні керуючі мають добиратися до місця проведення з’їзду (де б воно не було, тим більше, що русня атакує ракетами і Львів, і Київ із однаковою інтенсивністю) через блок-пости, у тому числі з прифронтових зон. Поїздка під обстрілами навряд чи додасть потрібного настрою для вкидання бюлетенів в урни. В день проведення з’їзду (а точніше — також день і до, і після проведення з’їзду, адже не забуваємо про обмеження пересування під час комендантської години) також десь треба залишитися для проживання, і не факт, що це приміщення теж виявиться безпечним.

Нехтувати життями арбітражних керуючих заради певних бюрократичних процедур — це, чесно кажучи, не найкраща ідея.

• Ви зазначили, що безпека – не єдиний чинник, який обговорювався членами РАКУ…

Звичайно. Не забуваємо, що витрати “на поїздку до Києва” в мирний час, і під час війни – абсолютно різні речі. Те, що з легкістю собі могли дозволити арбітражні керуючі як зі Львова, так і з Херсона в 2021 році, не означатиме, що такі ж витрати будуть прийнятні й у 2024 році. Зараз банально в кожній родині інші пріоритети.

Не варто забувати й про те, що вибори — це не тільки право обирати, але й відповідне право бути обраним.

Сьогодні маємо інформацію про 72 арбітражних керуючих, хто служить, двоє членів РАКУ знаходяться на передовій. Вони не полишать окопи заради офлайн голосування. Їм це банально не дозволить командування. І це тільки ті люди, про яких ми знаємо достеменно. А ще ж є ті, хто з певних причин не повідомляв про свою службу в ЗСУ.

Тобто люди, які зараз в глобальному розумінні захищають права й свободи громадян, у тому числі й арбітражних керуючих, не матимуть права і свободи, щоб проголосувати. Це якийсь нонсен

Абсолютно невідома й кількість осіб, яка виїхала за кордон відразу після початку повномасштабного вторгнення. Враховуючи, що серед арбітражних керуючих досить багато жінок, можна припустити, що йдеться про сотні “голосів”, які не зможуть і не захочуть приїздити на жоден з’їзд в Україні. Не встановлена й кількість арбітражних керуючих, які залишилися на тимчасово окупованих територіях. За таких умов може скластися ситуація, коли волевиявлення УСІХ арбітражних керуючих сформує (навіть без жодного злого умислу) виключно спільнота арбітражних керуючих за місцем проживання в тому регіоні, де буде вирішено провести голосування. Інші ж не зможуть або не захочуть. Навіть якщо дуже того бажатимуть.

Натомість онлайн опитування знімає усі гострі питання.

Нагадаю, що з 13.00 16 січня до 13.00 19 січня 2024 року на опитування буде винесене питання з формулюванням «У разі закінчення строку дії повноважень Голови Ради арбітражних керуючих України, заступника голови Ради арбітражних керуючих України, членів Ради арбітражних керуючих України, голів рад арбітражних керуючих регіонів, заступників голів рад арбітражних керуючих регіонів, Голови і членів Ревізійної комісії Національної асоціації арбітражних керуючих України, членів Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, членів Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих в період дії воєнного стану, їх повноваження вважаються продовженими до обрання з’їздом арбітражних керуючих України та з’їздами арбітражних керуючих регіонів Голови Ради арбітражних керуючих України, заступника голови Рад арбітражних керуючих України, членів Ради арбітражних керуючих України, голів рад арбітражних керуючих регіонів, заступників голів рад арбітражних керуючих регіонів, Голови і членів Ревізійної комісії Національної асоціації арбітражних керуючих України, членів Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, членів Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих. Рада арбітражних керуючих України та ради арбітражних керуючих регіонів не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану приймають рішення про скликання з’їзду арбітражних керуючих України та з’їздів арбітражних керуючих регіонів відповідно».

Таке формулювання лише підкреслює той факт, що вибори в офлайн форматі були б дуже довгими — адже обирати довелося б до всіх органів самоврядування.

Побоюватись якихось підтасовок чи зловживань теж не варто. Члени НААКУ голосуватимуть шляхом накладання власного кваліфікованого електронного підпису (електронного цифрового підпису) на завантажений електронний документ у сервісі Paperless.

До того ж бюлетень відкритий, не іменний, його можна скачати із сайту НААКУ. До участі в опитуванні запрошені всі арбітражні керуючі, які подали про себе відомості до реєстру АК.

• Але в такому разі, можливо, не було сенсу взагалі не тільки в проведенні з’їзду, але й в онлайн опитуванні?

Не погоджуюсь. Легітимізація представництва спільноти потрібна для нас самих.

Умовно кажучи, Мінюст і справді міг якимось своїми внутрішніми актами переформувати роботу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Але вочевидь, буде набагато правильніше, якщо повноваження Комісії підтвердять самі арбітражні керуючі. Тим більше, що подовження повноважень органів самоврядування арбітражних керуючих на період до завершення воєнних дій цілком відповідає принципу інституційного континуїтету. Цей принцип, до речі, досить детально обґрунтувала в декількох своїх рішеннях Рада адвокатів України, і в цьому питанні ми не можемо не погодитися з колегами.

Тому зараз не йдеться ані про узурпацію влади. Ані про проведення нових виборів. Ані про проведення онлайн-голосування. Виключно — про онлайн опитування з метою підтвердження повноважень чинних органів АК до моменту, коли будуть сформовані нові органи в мирний час черговим з’їздом.

Також важливо розуміти, що інтернет-голосування означає ніщо інше, як власне саме опитування. Тобто якщо більшість АК, які візьмуть участь в опитуванні, висловляться проти питання, зазначеного в бюлетені, то якраз це і буде підставою для проведення очного зʼїзду. І тоді РАКУ отримає чіткий, а головне достовірний, офіційно зафіксований сигнал від арбітражних керуючих, що всі ті ризики, про які ми сьогодні говорили, насправді є не такими вже й важливими, а люди готові під час війни приїхати будь-куди для того, аби взяти участь в офлайн З’їзді.

• Уточність тоді, будь-ласка, такий нюанс – чому на опитування винесене лише продовження повноважень, а не повноцінні онлайн вибори?

Відповідь коротка і проста. Тому що питання виборів шляхом таємного електронного голосування не знайшло підтримки більшості на очному зʼїзді-2021 — через ризики втручання тощо.

Звичайно, тоді ніхто не думав, а раптом війна…

• І наостанок іще декілька суто технічних питань. Оголошення про проведення опитування відбулося “під ялинку”, 28 грудня. Чому це питання не було вирішене раніше — хоча б, наприклад, ДО періоду формального завершення повноважень, тобто 26 листопада 2023 року?

На технічне питання є технічна відповідь. Щоб провести опитування, потрібно знати, “а хто, власне, виборець?”. Відповідно до статті 18 Кодексу України з процедур банкрутства, Єдиний реєстр арбітражних керуючих України формується державним органом з питань банкрутства. Але доступ до Реєстру зараз фактично обмежений, точніше, якщо зайти на сайт Мінюсту, то у відповідному розділі буде написано, що ведуться технічні роботи. В результаті ми власними силами відтворили відповідні дані, але зробити це змогли лише у грудні 2023 року. Тож напрошується зустрічне питання: про що, для кого і за якими робочими адресами ми могли направити повідомлення про онлайн опитування раніше? Але повторюсь: навіть якщо враховувати, що зараз, за нашими даними, в Реєстрі обліковується 1147 арбітражних керуючих, ніхто не може знати, скільки з них зараз перебувають в Україні й скільки з них мають можливість приїхати на голосування, і так далі.

Усе це лише утверджує нас у думці, що війна і вибори – поняття несумісні.

• Але ж після Перемоги вибори будуть?

Абсолюно вірно. Рада арбітражних керуючих України й ради арбітражних керуючих регіонів не пізніше ніж у дев’яностоденний строк із дня припинення чи скасування воєнного стану зобов’язані будуть прийняти рішення про скликання з’їзду арбітражних керуючих України та з’їздів арбітражних керуючих регіонів. Цього строку буде достатньо для вирішення всіх організаційних питань. І повірте, особисто я нічого так не хочу, як того, щоб ці вибори відбулися вже восени цього року.

А поки що закликаю усіх арбітражних керуючих відкрити свої скриньки e-mail 16 січня і відповісти “Так” чи “Ні” на одне конкретне питання – ми продовжуємо повноваження органів самоврядування до завершення воєнних дій чи все ж таки маємо проводити черговий з’їзд попри усі застереження. Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти.

Нам залишиться лише виконати волю арбітражних керуючих.

Розмовляв Сергій Козлов