Автоматичне списання коштів: змінено лише алгоритм доставки документів від виконавців до банків – Андрій Гайченко

Глушко Сергій
8 липня 2021, 13:04
30563 хвилини читати

Борги як стягувалися, так і стягуватимуться за визначеною законом процедурою. Не оплатив платіжку, а завтра банк списав кошти – такого не може бути

  • Посилання скопійованоlink copied

Із 6 липня 2021 року набув чинності наказ Міністерства юстиції № 1061/5 від 23.03.2021 року, яким внесені зміни до наказу від 16.04.2019 року № 1203/5 «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів». Відтепер, постанови про арешт чи зняття з арешту коштів на рахунках боржників державні та приватні виконавці мають можливість направляти до банків через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) не тільки щодо стягнення аліментів, але й за іншими видами стягнень.

Проте, у ЗМІ поширюється інформація, що тепер будь-який прострочений платіж – з оплати комунальних послуг, сплати аліментів, штрафів за порушення правил дорожнього руху тощо, – буде автоматично списуватися з рахунків громадян.

Андрій Гайченко

Чи справді це так, видання «Борг.Експерт» поцікавилося у заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченко. Він зазначив наступне:

“Хочу заспокоїти українців. По суті, ми змінюємо тільки механізм доставки документів від державного чи приватного виконавця до банку”.

Сама процедура стягнення не змінюється. Кошти з рахунків як стягувалися, так і будуть стягуватися. Просто, раніше це працювало наступним чином: виконавець мав надрукувати по кількості банків постанови щодо арешту коштів боржника, розвести їх у банківські установи, а потім через запити з’ясувати наявність рахунків боржника і залишку коштів на них. Переписка затягувалась на місяці, і призводила до витрат робочого часу виконавців, а також до затягування виконання судових рішень.

Тепер ми входимо в «цифру», і тому у виконавця відпаде потреба бігати між казначейством, банком і виконавчою службою. Тепер надсилання документів буде робити електронна система. З’явиться також електронний обмін інформацією про наявність рахунків і залишки коштів на них. Крім того, де менше людського фактору, там менше помилок і корупції.

Щодо автоматичного списання коштів

Це головний поширюваний сьогодні фейк. Автоматичне списання коштів на сьогодні не передбачено жодним нормативно-правовим актом, його немає. Тому не йдеться про «вибивання» боргів.

Не оплатив платіжку, а завтра банк списав кошти – такого не може бути.

Щоб повернути борг, скажімо, за комунальні послуги ЖЕКу чи ОСББ треба спочатку звернутися до суду, виграти цей процес, отримати судове рішення, дочекатись, поки воно набере законної сили, потім отримати на цій підставі виконавчий лист і подати його в державну виконавчу службу чи до приватного виконавця, і лише тоді очікувати повернення заборгованих коштів. Ця система діє давно, і нічого тут не змінилося.

Досить поширеною скаргою на виконавців було те, що вони накладають арешт на увесь рахунок, а не на суму боргу, позбавляючи, таким чином, громадянина доступу до власних коштів…

З виконавцями проводиться постійна робота, щоб вони не забували писати, що кошти арештовуються лише в межах суми стягнення. Закон їх зобов’язує це робити. Щоправда, на самому початку запровадження системи арешту коштів боржника виникали певні проблеми з боку банків, але фінансові установи вже навчилися блокувати кошти саме в межах суми.

Чи всі банки підключені до системи?

На сьогодні, за даними ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС), яке адмініструє Автоматизовану систему виконавчого провадження, підключено лише 10 банків із 73 існуючих:

  • АТ КБ «Приватбанк»;
  • АТ «Таскомбанк»;
  • АТ «Універсал Банк» (Monobank);
  • АТ «ОКСІ банк»;
  • ПАТ «Банк Восток»;
  • ПАТ АКБ «Індустріалбанк»;
  • АТ «ПроКредит Банк»;
  • АТ АКБ «Львів»;
  • АТ «Райффайзен банк»;
  • АТ «Кредобанк».

Ведеться робота з іншими. Поки ті не виявлять бажання, і не підключяться до системи, або нормативно не буде врегульоване це питання, з ними буде продовжуватися паперове листування.

Наголошую, що це незручно і сприяє корупційній складовій, бо банк може притримати платіжку, щось там не додивитись, або просто подзвонити клієнту і сказати, що у тебе є година, аби вивести всі кошти – все залежить від того, наскільки системний клієнт для банку, наскільки у нього великий обіг коштів та залишки на рахунках.

До прикладу, у Сумах є велике приватне підприємство, яке активно працює, але винне своїм робітникам майже 180 млн. гривень заробітної плати. Тут на обсяг коштів зверніть увагу. Чи цікаве банку таке підприємство? Цікаве. А чи захоче таке підприємство обслуговуватись у банку, який автоматично арештовуватиме заборговані кошти? Не захоче. Щоб не втратити клієнта банк буде з ним дуже лояльним. Я не виключаю, що стосунки між банком і значним клієнтом саме так і будуються.

Тому, дуже очікуємо від Національного банку та профільних банківських асоціацій ініціатив та допомоги щодо впливу на банки і прискорення процесу приєднання їх до автоматизованої системи.

Коли запрацює система автоматичного списання коштів?

Коректна назва цієї системи – Система електронної взаємодії з банками. В частині автоматизації накладення та зняття арештів Система вже працює.

В сегменті стягування наразі триває тестування з метою усунення помилок та можливостей для зловживання – щоб двічі не стягувалася сума боргу, щоб не стягнути борг з 10 банків одночасно і таке інше. Колеги із НАІС запевняють мене, що за місяць часу система буде готова остаточно.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Законопроєкт допускає можливість свавільного втручання у діяльність приватного виконавця з боку посадовців Мінюсту

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Законопроєкт на час воєнного стану фактично ліквідує незалежність інституту приватних виконавців

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Але для того, щоб мораторій на стягнення «працював» на користь людей і держави, він має бути чітким і прозорим

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Нині на виконанні в Державній виконавчій службі перебуває 2 мільйони 300 виконавчих проваджень

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Про діяльність злочинної групи, яка отримує інформацію з банків щодо наявності у померлих осіб коштів на рахунках, і які тривалий час ніхто не успадковує

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Невиконання судових рішень через довготривалі кримінальні провадження, до яких стягувач навіть не має жодного відношення, є неприпустимим