Проблемні боргиКолізії та конфлікти

Зомбі-банки атакують: ФГВФО vs колишні акціонери

10 березня 2021, 09:58Новини339

Этот материал также доступен на русском

Виведені з ринку банки тримають в заручниках своїх колишніх клієнтів, блокуючи процес розрахунку із вкладниками.

  • Посилання скопійованоlink copied

Через спротив власників неплатоспроможних банків, які з початку їх ліквідації оскаржували рішення про неплатоспроможність цих установ, а подекуди здійснювали їх перереєстрацію, перетворюючи на ПАТ, та ініціювали банкрутство цих компаній за загальною процедурою, в Україні з’явилося таке явище як зомбі-банки.

Тільки у 2020 році було розставлено всі крапки над «і» у питанні вирішення долі цих банків. Одразу двома документами – постановою Верховного Суду України та Законом Україні №590, було визначено, що процедура ліквідації банку не може бути зупинена рішенням суду.

Втім повернення зомбі-банків під контроль Фонду гарантування вкладів і відновлення процедури їх ліквідації, а відтак і виплат гарантованого відшкодування та розрахунок з кредиторами, відбувається повільніше, ніж очікувалося. Чому так відбувається розповіла заступник директора-розпорядника Фонду Ольги Білай.

“Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з початку 2021 року відновив контроль уже над двома зомбі-банками. Серед них один із найбільших із них – ПАТ “Златобанк”. За цим рішенням – роки численних судових спорів та шалений спротив колишніх акціонерів”, – зазначає пані Білай.

При цьому експерт відмічає, що основна мета Фонду – до кінця 2021 року відправити поняття зомбі-банк у минуле і забути про нього, як явище. Для цього необхідно виконати Закони України і вивести з “сірої зони” останні дві фінустанови, акціонери яких роками тримають в заручниках кредиторів зомбі-банків.

Минулий рік став справжнім проривом у питанні вирішення долі зомбі-банків: у лютому 2020-го почала цей процес Велика Палата Верховного Суду, у травні того ж року підхопила естафету Верховна Рада.

Результат – документальне підтвердження очевидного: банки, ліквідацію яких уже розпочато, повернутися на ринок, навіть за рішенням суду, не можуть.

Банки, що зависли у “сірій зоні” повертаються під контроль Фонду, ліквідаційні процедури відновлюються, поновлюється розрахунок із вкладниками та кредиторами, паралельно вивчаються правоохоронними органами причини настання їх неплатоспроможності.

Та навіть із офіційним роз’ясненням Мін’юсту норми Закону №590 відмовилися виконувати реєстратори, а підтримала їх Колегія з розгляду скарг самого ж Мін’юсту.

Знадобився майже рік, аби три фінустанови – АТ “БАНК ВЕЛЕС”, ПАТ “КБ “ПРЕМІУМ” та АТ “КБ “СОЮЗ” – після тривалих судових баталій під контроль Фонду таки повернулися.

“Що це дало? Для прикладу, після повернення банку “Преміум” під контроль Фонду, ми продовжили розрахунок із його кредиторами. На сьогодні повністю повернуто кошти кредиторам 4 черги (вкладникам 200+) та почато задоволення вимог кредиторів шостої.

Із банком “Союз” ситуація складніша. На рахунках банку є кошти, виплатити які кредиторам ми не можемо. Адже через саботаж колишніх акціонерів просто не маємо доступу до документації банку.

Повернення під контроль ПАТ “Златобанк” – перемога серед перемог. І причина не тільки в тому, що це був один із найбільших зомбі-банків, а і в надактивній протидії колишніх акціонерів. Вони не просто оскаржили ліквідацію банку, а пішли ще далі – перейменували банк на ПАТ “Злато”, змінили місцезнаходження юрособи в Єдиному державному реєстрі, та розпочали процедуру банкрутства банку відповідно до норм Кодексу про банкрутство, який жодним чином не регламентує банкрутство банків.

Та у надважкій боротьбі Фонду вдалося відновити статус-кво: здійснену перереєстрацію визнано незаконною, справу про банкрутство закрито, використовуючи норми Закону України №590 у Держреєстрі у позасудовому порядку поновлено запис про здійснення ліквідації банку уповноваженою особою Фонду”, – констатує експерт.

Сьогодні Фонд працює над поновленням виплат вкладникам та розрахунку з кредиторами. В рамках виплати гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ “Златобанк” отримано понад 826 млн грн (ще 30 млн грн вкладниками не отримано), а загальна сума акцептованих вимог кредиторів становить 6 877,3 млн грн.

Так само, під контроль Фонду повернувся і ПАТ “АКБ “Капітал”. Цьому передувало понад три роки судових тяганини та численні спроби (з вересня 2020 року) відновити записи в Держреєстрі у позасудовому порядку на виконання норм так званого “банківського Закону”.

Тим часом, на сьогодні у статусі зомбі-банків залишається дві фінустанови (ПАТ “УкрІнБанк” та ПАТ “КСГ Банк”), акціонери яких поверненню у правове поле все ще активно протидіють.

Усі спроби Фонду відновити свої права щодо цих фінустанов у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, – поки що марні.

Увесь цей час колишні клієнти банків залишаються заручниками маніпуляцій колишніх акціонерів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Майнові права боржника за останні роки стали одним з основних активів боржника, на які можливо звернути стягання в межах виконавчого провадження

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Важливо довести, що знищення або пошкодження об’єкту відбулось внаслідок збройної агресії рф

Виконавча діяльність

Статті • Стягнення боргiв
Маємо в наявності хитрозроблену схему віджимання пенсій у пенсіонерів

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
У 2021 році динаміка практики щодо притягнення до солідарної відповідальності зросла до 10 справ, а у 2022 – вже до 17