Судом підтверджено правомірність нарахування 462,12 млн грн за порушення податкового законодавства

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду підтримано висновок судів попередніх інстанцій та позицію контролюючого органу про правомірність донарахування податку на прибуток приватних підприємств у зв’язку з не відображенням у складі доходів кредиторської заборгованості перед нерезидентом, строк позовної давності якої минув.

Колегія суддів зазначила, що відповідно до пунктів 1.7, 1.8, 1.16, 2.1 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року № 270, резидент-позичальник зобов`язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту.

Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, що не є банками, здійснюється територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням обслуговуючого банку.

Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік.

Вимоги абзацу першого цього пункту поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

Зміни, які стосуються сторін зареєстрованого договору, суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, комісій, неустойки, інших установлених цим договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом, потребують реєстрації в Національному банку відповідних змін до договору в порядку, установленому для реєстрації договору, та з урахуванням вимог пункту 1.13 глави 1 цього розділу.

Отже, у випадку підписання змін до договору позики в іноземній валюті, які стосуються строку надання/повернення позики, відповідні зміни потребують обов`язкової реєстрації в Національному банку та набувають чинності не раніше дати проведення відповідної реєстрації.

Касаційним судом зазначено, що судами попередньої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем не було надано доказів на підтвердження реєстрації додаткових угод до договору позики в Національному банку України.

Крім того, відповідно до листів Національного банку України встановлено, що реєстрація додаткових угод до договору позики, укладеного між позивачем та нерезидентом, не здійснювалась.

Касаційний адміністративний суд резюмує, що досліджені під час розгляду справи докази та встановлені фактичні обставини справи дають підстави для висновку про те, що строк позовної давності минув, а тому висновок податкового органу про неправомірність не віднесення позивачем спірної заборгованості до складу доходів є правильним.

Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 640/3652/20 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанції, якими відмовлено в задоволені позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 462,12 млн грн, залишено без змін.