Понад 60% українців вважають проблему дезінформації важливою, проте лише 40% шукають джерела

Українці навчилися перевіряти контент на достовірність, втомились від важких новин про війну та взагалі менше довіряють контенту. Що ще виявило дослідження громадської організації «Детектор медіа».

Згідно з кількісним дослідженням, щоб визначити рівень свідомого сприйняття та критичного тлумачення інформації українців:

1. Цифрова компетентність напряму залежить від рівня освіти та добробуту. Частка аудиторії з високим та вищим за середній індексом цифрової компетентності становить відповідно 61% та 67%.
2. Українці віком від 18 до 25 років мають найвищий рівень цифрової компетентності, зокрема через більш активне в цілому використання інтернету, сучасних гаджетів, власним досвідом створення та розміщення контенту та розумінням особливостей
   функціонування й термінології нових медіа.
3. 91% респондентів інтенсивно користуються Інтернетом щодня або майже щодня.
4. 76% використовують Інтернет здебільшого для пошуку необхідної інформації, а 62% — для ознайомлення з новинами.
5. За два роки з 2022 до 2024 кількість людей, які дивляться фільми та відео в інтернеті, збільшилась на 12% з (46% до 58%). На стільки ж збільшилась кількість людей, які роблять покупки в інтернеті.
6. Telegram очолює популярні соціальні медіа, до яких українці звертаються для отримання суспільно-політичних новин. Для цього месенджер обирають 60% респондентів.
7. 57% використовують Telegram для спілкування, і тут месенджер посідає друге місце між Viber (83%) та Facebook (40%).
8. За корисною, пізнавальною та навчальною інформацією найчастіше звертаються до YouTube (47%) та Facebook (28%).
9. Взагалі не користуються Telegram 16% аудиторії, а YouTube не мають 11% респондентів.
10. 72% аудиторії не користуються ШІ: 37%, бо не мають у цьому потреби, 13% не знають, як ним користуватись, 10% не довіряють системам ШІ, а 11% українців ніколи про них не чули.
11. 62% аудиторії бачать проблеми дезінформації та відмічають їх значущість.
12. З початку повномасштабної війни все більше українців здатні відстежувати фейкову інформацію, зокрема, 43% шукають джерело в матеріалі (на 6% більше, ніж рік тому), 33% орієнтуються на фото/відеопідтвердження (на 3% більше, ніж рік тому), 30% довіряють хорошій репутації автора (на 2% більше, ніж рік тому).
13. Частка тих, хто вважає, що у спотворенні інформації зацікавлені олігархи, групи впливу та власники медіа для збільшення аудиторії, зменшилась за останній рік відповідно з 41% до 32% та з 26% до 15%.
14. Більшості медіа українці довіряють лише частково: 28% аудиторії визначають замовний матеріал інтуїтивно; 49% підозрюють джинсу, коли в матеріалі висвітлено лише позитивні чи негативні аспекти персони, групи або товару; для 47% важливим маркером є той факт, що матеріал може сприяти впізнаваності персони, організації чи товару.
15. 60% опитаних українців бачать проблему маніпуляції в медіа: 47% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події; 43% відмічають її, якщо є неповна або неточна інформація; 39% орієнтуються на відсутність посилань на джерело; 22% визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.