Неустойка: поняття, види, розмір, приклад розрахунку

Неустойка стягується незалежно від наявності збитків, іноді – додатково до компенсації завданих невиконанням договірних зобов’язань збитків. Простоправо розповідає, що таке неустойка, які види неустойки існують, та як правильно розрахувати неустойку у відсотках (пеню).

Неустойка – є одним із способів забезпечення виконання зобов’язань, а саме грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Видами неустойки є штраф і пеня.

Штрафом є ​​неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За підставами встановлення розрізняють неустойку:

• законну, тобто безпосередньо передбачену в конкретному нормативному акті. Якщо законом передбачено розмір неустойки, умови, а іноді і порядок її стягнення, то ці вимоги є імперативними, і сторони не можуть зменшувати розмір неустойки або відмовлятися від стягнення;
• договірну, тобто таку, умови стягнення і розмір якої визначили самі сторони при укладенні договору. При цьому, законодавець іноді визначає вищу і нижчу межу неустойки.

Зверніть увагу: угода щодо забезпечення виконання зобов’язання завжди вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Також не підлягає забезпеченню недійсне зобов’язання. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено Цивільним Кодексом.

За співвідношенням до збитків виділяють чотири види неустойки: залікова, штрафна, альтернативна
виняткова.

Залікова неустойка – найпоширеніший вид неустойки. Кредитор стягує в повному обсязі неустойку в залік збитків, а якщо неустойка не покриває збитків, то стягує і збитки в тій частині, що не покрита залікової неустойкою.

Штрафна неустойка дозволяє кредиторові стягнути і неустойку, і збитки в повному обсязі. Цей вид неустойки покладає на боржника додаткову відповідальність.

Умови альтернативної неустойки надають кредитору право вибору: вимагати відшкодування завданих збитків або стягувати зазначену в договорі неустойку.

Виняткова неустойка дає можливість кредитору стягувати з боржника тільки неустойку, можливість вимагати відшкодування збитків виключається.

Предмет неустойки

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Підстави виникнення права на неустойку

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відсотки на неустойку не нараховуються.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання. Так, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі. Сплата неустойки також не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання, якщо інше не передбачено договором.

Розмір неустойки

Законом за окремими видами зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах:

• за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
• за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов’язань.

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання спір може бути вирішено в судовому порядку за заявою зацікавленої сторони.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором.

Як розрахувати неустойку (пеню)?

Пеня за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування пені інший строк.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Зверніть також увагу, що для стягнення неустойки законодавством передбачений скорочений термін позовної давності – 1 рік.

Починати нарахування неустойки слід з дати, коли грошове зобов’язання буде вважатися порушеним. Також зверніть увагу, що день фактичної сплати заборгованості не включається в період, за який може бути нарахована пеня.

Приклад розрахунку пені

Припустімо, два підприємства уклали договір про надання консалтингових послуг. Виконавець зобов’язується надати комплекс послуг згідно з договором, а замовник – їх прийняти і оплатити. За несвоєчасне виконання грошових зобов’язань замовником договором передбачена пеня у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня. Термін оплати послуг настав 10.01.2019 року, замовник оплатив послуги – 10.06.2019 року. Вартість послуг за договором 40 000 грн.

Період нарахування пені: з 11.01.2019 року по 09.06 2019 року – 150 календарних днів.

Облікова ставка НБУ:

з 11.01.2019г. по 25.04 2019 г. – 18% (105 календарних днів);

з 26.04.2019 р по 09.06 2019 р – 17,5% (45 календарних днів).

Розраховуємо пеню за періодами:

40 000 грн. * 18% * 2/365 * 105 = 4 142, 47 грн.

40 000 грн. * 17,5% * 2/365 * 45 = 1 726, 02 грн.

Загальна сума пені: 4 142, 47 грн + 1 726,02 грн. = 5 868, 49 грн.