Кабмін схвалив проєкт держбюджету-2027: на оборону заклали майже 4,9 трлн грн

Проєкт закону №16000 уряд схвалив 15 вересня та у визначений законодавством строк передав до парламенту. Порівняно з чинним планом на 2026 рік доходи мають збільшитися на 452,1 млрд грн, або 8,7%, а видатки – на 864,9 млрд грн, або 13,5%. Для фінансування бюджету Україні також необхідно залучити у 2027 році $52,6 млрд міжнародної підтримки.

У Мінфіні розраховують на кошти Європейського Союзу, країн G7 у межах механізму ERA, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів. Окремо уряд очікує щонайменше 1 трлн грн матеріально-технічної допомоги партнерів – зброї, ракет, боєприпасів, техніки та інших засобів для Сил оборони.

На оборону передбачили майже 4,9 трлн грн

Фінансування сектору безпеки та оборони у проєкті бюджету становить 4,885 трлн грн – на 517,9 млрд грн, або 11,9%, більше порівняно з планом на 2026 рік зі змінами. Це відповідає 43,8% прогнозованого ВВП.

Найбільші суми передбачені на оплату праці з нарахуваннями – 1,792 трлн грн та озброєння і військову техніку – майже 2,3 трлн грн. Ще 264,9 млрд грн становитиме резерв, 30 млрд грн – державні гарантії на озброєння та військову техніку, а 499,9 млрд грн припадатиме на інші оборонні видатки.

При цьому в уряді визнають, що фактичні потреби Сил оборони на 2027 рік є більшими за закладений бюджетний ресурс. Остаточні розрахунки ще уточнюватимуться з урахуванням міжнародної військової допомоги.

На підтримку бізнесу спрямують 96 млрд грн

Фінансування програм підтримки економіки та підприємництва планують збільшити майже вдвічі – до 96 млрд грн, що на 45,7 млрд грн більше за план 2026 року.

Із цієї суми 29 млрд грн передбачено для Національної установи розвитку, зокрема на програму «Доступні кредити 5-7-9%» та кредитні гарантії. Ще 10,1 млрд грн має отримати Фонд розвитку інновацій для фінансування Brave1, оборонних технологій, робототехніки, безпілотних систем та інших інноваційних розробок. На інші активні програми підтримки бізнесу закладено 9,4 млрд грн.

Окремо у бюджетних планах передбачений ресурс для страхування підприємств від воєнних ризиків та інших механізмів фінансової підтримки бізнесу.

«єОселя» отримає 45 млрд грн

Одним із напрямів, фінансування яких суттєво збільшується, стане житлова політика. Загалом на неї передбачено 84,9 млрд грн, із яких 45 млрд грн планують спрямувати на програму доступної іпотеки «єОселя». Це на 27,9 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік.

Ще 24,4 млрд грн передбачаються на «єВідновлення», житлові ваучери, субвенції та інші житлові програми. На забезпечення житлом військовослужбовців планується 2,4 млрд грн, на Фонд енергоефективності – 700 млн грн.

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у різних бюджетних програмах планують спрямувати 83,2 млрд грн. Зокрема, 51,6 млрд грн передбачено на житло для ВПО, 17 млрд грн – на компенсації за знищене майно та житло, 3,7 млрд грн – на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою «єОселя».

На соціальні програми заклали понад 540 млрд грн

Фінансування соціальної сфери має становити 540,3 млрд грн – на 72,6 млрд грн більше, ніж передбачено у 2026 році. Найбільша стаття – 292,8 млрд грн на доплати до пенсій.

Загальний бюджет Пенсійного фонду планують збільшити приблизно на 213 млрд грн – майже до 1,3 трлн грн.

На підтримку людей з інвалідністю передбачено 66,4 млрд грн, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має отримати 31,6 млрд грн.

На ветеранську політику планують спрямувати 20,5 млрд грн. Із них 12,2 млрд грн – на програми повернення ветеранів до цивільного життя, виплати, реабілітацію, фаховий супровід та підтримку Українського ветеранського фонду. Ще 6,9 млрд грн передбачено на житло для ветеранів з інвалідністю I та II груп.

Середню зарплату вчителя планують підвищити до 27,3 тис. грн

Видатки на освіту у 2027 році мають зрости на 50,8 млрд грн – до 328,5 млрд грн. Найбільше коштів, 235,3 млрд грн, планують спрямувати на оплату праці педагогів.

За розрахунками уряду, середня зарплата вчителя має досягти 27,3 тис. грн. Порівняно з 2025 роком її планують збільшити на 65%. Мінфін підтверджує, що підвищення оплати праці педагогів є одним із пріоритетів проєкту бюджету.

Ще 19,5 млрд грн передбачено на харчування школярів, 8,3 млрд грн – на академічні стипендії, 13,5 млрд грн – на укриття, транспорт, шкільні їдальні, Нову українську школу та інші освітні інвестиції.

На медицину планують витратити 292,5 млрд грн

На систему охорони здоров’я у проєкті бюджету передбачено 292,5 млрд грн. Основна частина – 225 млрд грн – має піти на Програму медичних гарантій.

Збільшення тарифів на медичні послуги має створити ресурс для підвищення середньої зарплати лікарів до 30 тис. грн, а медичних сестер – до 20 тис. грн.

На централізовану закупівлю лікарських засобів передбачено 20,8 млрд грн, на скринінгові програми для людей віком від 40 років – 10 млрд грн, на інвестиційні проєкти у медицині – 13,3 млрд грн. Ще 1,6 млрд грн планують спрямувати на медичні послуги для ветеранів.

Місцеві бюджети отримають ресурс понад 1 трлн грн

Загальний фінансовий ресурс місцевих бюджетів у 2027 році прогнозується на рівні понад 1 трлн грн, що на 13,6% більше за показник 2026 року. Безпосередньо на підтримку громад у державному бюджеті передбачено 133,6 млрд грн.

На компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення закладають 18,2 млрд грн.

Фінансування публічних інвестиційних проєктів становитиме 116 млрд грн, із яких 76,4 млрд грн мають забезпечити міжнародні партнери. Основними напрямами стануть транспорт, муніципальна інфраструктура, освіта, медицина, енергетика, житло та соціальна сфера.

Крім того, уряд пропонує відновити 25% Державного дорожнього фонду – 52,8 млрд грн. Із них 34,2 млрд грн планують спрямувати на дороги державного значення, 8,5 млрд грн – на місцеві дороги та 10,1 млрд грн – на погашення боргових зобов’язань.

Після внесення до Верховної Ради проєкт держбюджету має пройти розгляд парламентських комітетів та голосування народних депутатів. Тому передбачені урядом показники ще можуть змінитися до остаточного ухвалення закону.