Як часто президенти змінювали керівників СБУ та ГУР

Кирило Буданов і Василь Малюк, які були «довгожителями» на посадах голів ГУР та СБУ, більше не керують цими спецслужбами. Після Малюка СБУ тимчасово очолить генерал-майор Євген Хмара. За роботу ГУР відповідатиме колишній голова СЗР Олег Іващенко. «Слово і діло» пропонує згадати, як часто за часи незалежної України президенти змінювали голів СБУ та ГУР Міноборони.

Зміна голови СБУ

Першим головою Служби безпеки незалежної України був Євген Марчук. Він очолював СБУ з 6 листопада 1991 року по 12 липня 1994 року (два роки і 8 місяців), керуючи новоствореною службою та допомагаючи у становленні українських спецслужб. На посаду його призначив на той час президент Леонід Кравчук. Окрім СБУ, Марчук обіймав посади прем’єр-міністра (1995-1996), міністра оборони (2003-2004) та секретаря РНБО (1999-2003), також він мав звання генерала армії України.

Після Марчука СБУ очолив Валерій Маліков. На цій посаді він був з 1994 по 1995 рік (11 місяців). Призначав Малікова ще президент Кравчук, а звільнив вже Леонід Кучма.

Третім очільником Служби безпеки у липні 1995 року став Володимир Радченко. На ній він пропрацював до квітня 1998 року (2 роки і 9 місяців).

Такий же строк після Радченка (квітень 1998 – лютий 2001 року) на посаді голови СБУ перебував Леонід Деркач. Однак після Деркача Радченко знову призначили очільником відомства, під час другого строку він пропрацював ще два роки та шість місяців – до вересня 2003 року.

Після цього головою СБУ було призначено Ігоря Смешка (з 4 вересня 2023 по 4 лютого 2005). Призначав Смешка президент Кучма, а звільняв – вже Віктор Ющенко.

Всього 7 місяців керував Службою безпеки Олександр Турчинов (з лютого до вересня 2005 року). Це найменший строк серед усіх очільників відомства.

З вересня 2005 року по грудень 2006-го на посаду призначили генерала Ігоря Дріжчаного.

У грудні 2006-го, після звільнення Дріжчаного, т. в. о. голови СБУ став Валентин Наливайченко, пізніше його офіційно призначили. Він протримався у ролі керівника 3 роки і 2 місяці – до березня 2010 року. До цього Наливайченко був заступником міністра закордонних справ України (2004—2005), а також послом України в Білорусі. Звільнив Наливайченка у 2010 році вже Віктор Янукович, який прийшов до влади після чергових виборів.

Новим головою Служби безпеки України у 2010-2012 роках Янукович призначив Валерія Хорошковського. До цієї посади Хорошковський був першим заступником Секретаря РНБО, головою в Державній митній службі, а також першим заступником голови СБУ – начальником в Антитерористичному центрі СБУ.

Під час правління Януковича СБУ також недовго керували Ігор Калінін (2012 – 2013 рік) та Олександр Якименко (з 9 січня 2013 року до 24 лютого 2014 року). Зазначимо, що Якименко перебуває в росії, його звинувачують у державній зраді та колабораціонізмі.

Після звільнення Якименка головою СБУ (з 2014 по 2015 рік) знову став Валентин Наливайченко. Саме у цей час росія розпочала збройну агресію проти України з анексією Криму та захопленням частини Донбасу.

Чотирнадцятим очільником Служби безпеки у червні 2015 року став генерал армії України Василь Грицак. Він затримався на цій посаді найдовше з усіх – 4 роки і 2 місяці. У серпні 2019 року Грицак був звільнений. На його місце призначили Івана Баканова, бізнес-партнера Володимира Зеленського

Саме Баканов зустрів початок повномасштабного вторгнення рф. Однак у липні 2022 року Зеленський вирішив звільнити Баканова і призначити на його місце Василя Малюка. На цій посаді Малюк пропрацював 3 роки і 5 місяців, очоливши низку вдалих та легендарних спецоперацій проти армії рф як на суші, так і на морі. Однією з таких стала «Павутина», яку експерти визнали найвизначнішою за всі роки вторгнення. Дронами було уражено 41 літак рф, або 34% всієї стратегічної авіації ворога.

Про те, що Зеленський запланував ротацію керівників усіх правоохоронних органів стало відомо у перші дня січня. І вже 5 січня Василь Малюк підтвердив, що він погодився піти у відставку. Згідно з указом Зеленського, тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України призначений начальник Центру спецоперацій «А» СБУ Євген Хмара.

Зміна керівника ГУР МОУ

Головне управління розвідки Міноборони України заснували 7 вересня 1992 року. Першого очільника ГУР було призначено 16 жовтня 1992 року, ним став Олександр Скіпальський. На цій посаді він затримався 4 роки і 7 місяців – до червня 1997 року.

До призначення у ГУР Скіпальський був начальником Управління військової контррозвідки СБУ. Закінчив він, до речі, Московське вище прикордонне училище, а також факультет контррозвідки Вищої школи КДБ СРСР.

Генерал-полковник Ігор Смешко був керівником Головного управління розвідки 3 роки та 3 місяці (1997-2000). Смешко – випускник Київського вищого зенітно-ракетного училища імені Кірова. До ГУР він працював у комітеті з розвідки при президентові України (а потім у РНБО та СБУ, а також балотувався у президенти).

Після Смешка на два з половиною роки посаду голови ГУР обійняв генерал-полковник Віктор Палій (2000-2003). Він закінчив Київське вище загальновоєнне училище, Військову академію імені Фрунзе, Військову академію Генштабу Збройних Сил СРСР та Коледж стратегічних досліджень та оборонної економіки у НДР. До розвідки він обіймав військові посади та очолював Національну академію оборони України.

У 2003-2008 роках (4 роки та 10 місяців) керівником ГУР був полковник Олександр Галамака. Він навчався у Київському вищому зенітно-ракетному училищі, у Військовій академії протиповітряної оборони Сухопутних військ та в університеті Шевченка. До розвідки Галамака обіймав різні посади у МЗС, Міноборони та РНБО.

Галамаку змінив генерал-лейтенант Віктор Гвоздь, який пропрацював начальником ГУР 2 роки та 7 місяців (2008-2010). Гвоздь навчався у Київському вищому загальновійськовому училищі імені Фрунзе, у Львівському університеті імені Франка, Київському університеті економіки та права, Військово-дипломатичній академії.

До призначення начальником ГУР Гвоздь вже працював у цій структурі, а також обіймав посади в посольствах та секретаріаті президента.

Після звільнення з ГУР Гвоздь ще обіймав посаду керівника Служби зовнішньої розвідки. А у травні 2021 року загинув під час відпочинку в Єгипті.

Генерал-полковник Сергій Гмиза пропрацював керівником розвідки 3 роки та 6 місяців (2010-2014). Він закінчував військове училище, Військово-дипломатичну академію та Український державний університет.

У 2014-2015 ГУР керував генерал-майор Юрій Павлов (рік і 4 місяці). Він закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище, а також Військово-дипломатичну академію у Москві. Служив у системі військової розвідки.

Ще менше на посаді – рік та сім місяців (2015-2016) – пробув генерал-лейтенант Валерій Кондратюк. У різний час він навчався у Київському Суворовському військовому училищі, Київському вищому загальновійськовому училищі імені Фрунзе, Київському лінгвістичному університеті, Академії ЗСУ.

До призначення Кондратюк обіймав офіцерські посади в ГУР, працював при посольстві України в США, Міноборони та СБУ. Також він брав участь в АТО. У 2020–2021 роках Кондратюк також був головою Служби зовнішньої розвідки.

У 2016-2020 роках (3 роки та 9 місяців) начальником Головного управління розвідки був Василь Бурба – випускник Національної академії СБУ та учасник АТО. Відставка Бурби була пов’язана з «вагнергейтом» – проваленою операцією із затримання бойовиків ПВК «Вагнер».

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив керівником ГУР Кирила Буданова (він став наймолодшим на цій посаді). Буданов навчався в Одеському інституті Сухопутних військ, Острозькій академії та Києво-Могилянській бізнес-школі. Він брав участь у бойових діях на Донбасі, а також у деяких операціях розвідки.

Посаду начальника ГУР Буданов обіймав 5 років і чотири місяці – найдовше серед усіх керівників.

Саме під керівництвом Буданова було проведено низку вдалих спецоперацій на фронті та за його межами. Зокрема, після вторгнення рф у лютому 2022 року спецпідрозділи ГУР брали участь у боях за аеродром в Гостомелі, влаштовували рейди в оточений Маріуполь, захоплювали «вишки Бойка», атакували Кримський міст, флот ЗС рф та російських генералів, а також викрадали вертоліт Мі-8.

Однією з недавніх спецоперацій під керівництвом Буданова стало збереження життя командира РДК Дениса Капустіна. За даними ГУР, росія заплатила 500 тисяч доларів за фейкове відео з нібито загибеллю Капустіна, яке інсценували українські розвідники.

2 січня цього року стало відомо, що Зеленський зустрівся з Кирилом Будановим та запропонував йому очолити Офіс президента. Буданов прийняв цю пропозицію.

Новим керівником ГУР президент обрав Олега Іващенка, який раніше очолював Службу зовнішньої розвідки України.