До США можуть повернутися десятки російських дипломатів: NYT пише про загрозу шпигунства

Намагаючись трансформувати відносини США з Росією, адміністрація американського президента Дональда Трампа веде переговори з Москвою про повернення десятків російських дипломатів у Штати. Тим часом експерти вже попередили про потенційні ризики, адже Кремль, імовірно, відправить під виглядом дипломатів низку шпигунів, щоб відновити свої послаблені “розвідувальні” можливості в США, пише NYT.

Минулого місяця американські та російські посадовці зустрілися в Стамбулі, щоб обговорити повернення більшої кількості дипломатів після років “висилки” та закриття низки дипломатичних об’єктів. Перед цим в Ер-Ріяді делегація США на чолі з держсекретарем Марко Рубіо та російські високопосадовці домовилися “забезпечити функціонування дипломатичних місій” між країнами. Обидві сторони стверджують, що цей крок може прокласти шлях до ширшої мирної угоди, яка покладе край війні РФ проти України.

Угода про нормалізацію дипломатичних операцій може також дозволити Штатам вести власну шпигунську діяльність: Вашингтон уже давно розмістив шпигунів в американських посольствах і консульствах у Росії. Але деякі аналітики кажуть, що навіть якщо угода збільшить “взаємні дипломатичні контингенти” до приблизно рівної кількості й розширена дипломатична присутність буде використовуватися для шпигунства з обох сторін, будь-які російські шпигуни матимуть перевагу, працюючи в більш відкритому суспільстві США. Москва дуже агресивно ставиться до розміщення шпигунів під дипломатичним прикриттям за кордоном, сказав колишній високопоставлений американський дипломат з досвідом роботи в РФ.

Також, за словами експертів з розвідки та колишніх посадовців, розширення дипломатичного доступу в поєднанні з “приязним ставленням” Трампа до російського диктатора Владіміра Путіна може відкрити нові можливості для шпигунського апарату Кремля в той час, коли операції Москви проти Заходу стають дедалі зухвалішими. До того ж, адміністрація Трампа призначила кількох чиновників, які “симпатизують” світогляду Кремля, що викликає питання про те, чи будуть США й надалі надавати пріоритет контррозвідувальним операціям проти Росії.

Однією з потенційних переваг для Штатів унаслідок розширення дипломатичної присутності було б те, що російські дипломати-шпигуни вважалися б принаймні відомою загрозою — американські чиновники кажуть, що Росія компенсувала свої “шпигунські втрати”, відправляючи більше агентів в Америку “під неофіційним прикриттям”.

На тлі погіршення відносин між Вашингтоном і Москвою за останні роки три президенти США вислали понад сотню російських дипломатів, звинувачених у шпигунстві, і закрили півдюжини дипломатичних об’єктів РФ у Штатах, частина з яких, за словами офіційних осіб, використовувалася для шпигунської діяльності. Росія відповіла значною мірою еквівалентними діями. Сьогодні з обох боків залишився лише “кістяк” дипломатичної присутності, у тому числі значно менше співробітників розвідки.

Присутність США в Росії скоротилася приблизно на 90% — із більш ніж 1200 американських дипломатів і місцевого допоміжного персоналу, розподілених по п’яти об’єктах, до приблизно 120 американців у посольстві Штатів у Москві, за словами колишніх американських чиновників. (Державний департамент США заявив, що не буде обговорювати деталі щодо дипломатичного персоналу з міркувань безпеки).

Близько 220 російських дипломатів залишаються в США, за словами одного з колишніх американських чиновників. Більшість із них працюють у посольстві Росії у Вашингтоні, але десятки також базуються в місії Росії при ООН у Нью-Йорку та консульстві в Х’юстоні.

Обидва уряди скаржаться, що навіть рутинна дипломатична робота, така як оформлення віз і надання допомоги громадянам, які подорожують, стала майже неможливою. Минулого місяця Рубіо заявив, що сподівається “працювати дуже швидко, щоб відновити функціональність відповідних місій”.

Обидві сторони “визначили конкретні початкові кроки для досягнення цієї мети в Стамбулі і незабаром знову зустрінуться”, йдеться в заяві Державного департаменту.