Державний борг: як буде змінюватись політика різних держав щодо заборгованості

Більш обтяжені державним боргом розвинені країни продовжуватимуть його акумуляцію повільно. Країни з ринками, що формуються, швидко перетнуть позначку адекватності рівня боргового навантаження, який вважався прийнятним для розвинених країн ще менш як десятиліття тому. Натомість найбідніші країни швидше зменшать рівень державного боргу. Про це пише Віктор Козюк, д.е.н., проф., завідувач кафедри економічної теорії Західноукраїнського Національного Університету, член Ради НБУ (2016-2023 роки), в статті “Глобальний борг. Куди веде світ безвідповідальність”.

За його словами, найбідніші країни зменшать борг не стільки через фіскальну поміркованість, скільки через ринкові обмеження та нездатність залучати капітал з огляду на слабкість інститутів і політичну нестабільність.

“Центробанки навчилися демонструвати гнучкість у разі появи стресових епізодів, користуючись бонусом довіри, згенерованим завдяки виконанню мандата на підтримання цінової та фінансової стабільності. Звичайно, це не означає, що нову політичну рівновагу довкола монетарної політики та державного боргу буде швидко знайдено”, – додав він.

По-перше, значні обсяги боргових зобов’язань уряду на балансах банків означають підвищення ризику «рокової петлі» (doom loop). Що більше під тиском стресу перебуватиме борговий ринок, то більший удар по капіталу банків буде цим спричинено.

По-друге, нові практики створюють додатковий попит на боргові інструменти уряду, але допоки останні кваліфікуються як безризикові і надійні.

По-третє, інтеграція ринків капіталу суттєво обмежує можливості з підтримання ставок, що не кореспондують з оцінками ризиків.

По-четверте, зростаюча роль технологічних альтернатив традиційному фінансовому посередництву звужує можливості щодо регуляторного тиску на банки.