Деталі
- Співрозмовники агентства зазначають, що подібне моделювання економічних сценаріїв у періоди напруженості проводять регулярно і воно не є прогнозом. За їхніми словами, така робота потрібна, щоб переконатися в готовності влади до різних варіантів розвитку подій.
- Ще до початку війни на Близькому Сході міністр фінансів Скотт Бессент висловлював занепокоєння, що конфлікт може підштовхнути ціни на нафту вгору. Як зазначають джерела, протягом кількох тижнів представники міністерства доносили ці ризики до Білого дому.
- Водночас речник Білого дому Куш Десаї заявив, що хоча адміністрація постійно оцінює різні сценарії та їхні економічні наслідки, варіант із ціною нафти на рівні $200 за барель наразі не розглядається.
- За його словами, Бессент не був «стурбований» короткостроковими коливаннями, спричиненими операцією «Епічна лють».
- Bloomberg додає, що навіть нижчий рівень – близько $170 за барель протягом кількох місяців – може спричинити зростання інфляції у США та Європі й уповільнення економічного зростання. Найпомітнішим наслідком у США вже стало підвищення роздрібних цін на бензин приблизно на 30%.
Контекст
22 березня Трамп дав Ірану 48 годин на відкриття Ормузької протоки, пригрозивши у разі невиконання ударом по енергетичній інфраструктурі країни.
Напередодні Іран надіслав листи до країн Міжнародної морської організації, в яких заявив, що «неворожі судна» можуть проходити протоку лише за погодженням із іранською владою. 26 березня Тегеран дав зрозуміти, що не має наміру вести прямі переговори зі США щодо мирного врегулювання. Тим часом ціна нафти перевищила $104 за барель.
Ормузька протока між Іраном і Оманом залишається ключовим вузлом світового ринку нафти. У 2025 році через неї щодня транспортували близько 13 млн барелів – майже 31% усіх морських поставок.
На тлі загострення конфліктів на Близькому Сході світові поставки нафти опинилися під серйозним тиском, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство. Саудівська Аравія скоротила видобуток на 2–2,5 млн барелів на добу та частково перенаправила експорт через Червоне море. Ірак зменшив видобуток приблизно на 2,9 млн барелів щодня, а ОАЕ обмежили постачання, шукаючи альтернативні маршрути, що обходять протоку. Кувейт також знизив видобуток майже на 1,3 млн барелів на добу та оголосив форс-мажор.
У відповідь МЕА разом із країнами G7 ухвалили безпрецедентне рішення про випуск 400 млн барелів нафти зі стратегічних резервів – це більш ніж удвічі перевищує попередній рекорд 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ринок спрямували 182 млн барелів.
13 березня Міністерство фінансів США тимчасово послабило санкції проти Росії, дозволивши протягом 30 днів експорт вже відвантаженої нафти та нафтопродуктів. 21 березня аналогічне рішення було ухвалене щодо Ірану.









































