У рейдерстві всі засоби “гарні” — правда життя від Михайла Добкіна

Козлов Сергій
23 грудня 2022, 15:34
7608 хвилин читати

Може виявитися, що Михайлу Добкіну навіть під час війни ніщо не заважає займатися класичним рейдерством, яке він до того ж маскує рекламними статтями й чорним піаром

  • Посилання скопійованоlink copied

Довірену особу кандидата в Президенти В.Януковича в місті Харкові в далекому 2004 році представляти не треба й сьогодні. Бо екс-нардеп та колишній мер Харкова Михайло Добкін відомий всій країні й дотепер.

За останні 10 років до Добкіна назбиралося чимало питань: і публічна підтримка розформованого спецпідрозділу “Беркут”, і побажання смерті екс-нардепу Мустафі Найєму, і заклик повісити 5-го президента Петра Порошенка, і рукопокладання в сан диякона УПЦ Московського патріархату. Але з початком війни Михайло Добкін почав публічно відхрещуватися від токсичного російського курсу: у жовтні 2022 року навіть з’явилась його світлина у формі Збройних Сил України (фото батька в бронежилеті з кількома ріжками від автомату Калашнікова розмістила у своєму Instagram-акаунті донька Добкіна Алла). Втім, фейковість “Добкіна-воїна” швидко викрили у Міноборни (журналісти ІА “Борг.Експерт” першими опублікували відповідь з Міноборони, що службу в ЗСУ Добкін не проходить).

А згодом майже усі провідні ЗМІ, оприлюднивши відповіді на офіційні запити нардепа Ярослава Юрчишина, який напередодні подав запити у Міноборони, СБУ та МВС з проханням підтвердити або спростувати інформацію про військову службу Михайла Добкіна, опублікували новину, що він не служить ані в армії, ані у Національній гвардії, ані у поліції.

І, мабуть, на цьому вже можна було б припинити всі ці згадки про одіозного політика, якби не його не менш одіозна бізнесова діяльність. Більше того, може виявитися, що Михайлу Добкіну навіть зараз, під час війни, ніщо не заважає займатися класичним рейдерством, яке він до того ж маскує (або принаймні, намагається це робити) рекламними статтями й чорним піаром.

Причому можна припустити, що піарників Михайло Добкін винайняв непоганих, бо вони навіть змогли “протягнути” до “Форбсу” вочевидь дуже фінансово затратну “білу” інформаційну згадку про бізнес Добкіних (буквально на початку грудня 2022 року вийшов рекламний матеріал про Володимир-Волинську птахофабрику та її директора Дмитра Добкіна, який свого часу став героєм українського сегменту Ютубу через свою дивну поведінку в сесійній залі).

Водночас не гребують у команді Добкіна й брудними технологіями, про які, може, ніхто б і не дізнався, якби не помилки самого горе-політика й бізнесмена, який всіляко намагається перебити власну інформаційну токсичність.

Буквально днями на Телеграм-каналі “Джокер” з’являються скріншоти з телеграму самого Добкіна, де він розмістив чергову “викривальну статтю”. Матеріал, мабуть, мав потрапити до ЗМІ як грізна інформаційна зброя проти опонента – бізнесмена Алекса Коваленка, але щось пішло не так.

Редакція “Борг.Експерт” звернулася до Коваленка з проханням прокоментувати тези статті від “Добкіна”, і ось що у нас вийшло.

Спочатку аналізуємо, так би мовити, вихідні дані.

Зі скріншотів видно, що 21 грудня о 17.31 Добкін розміщує пересланий від якоїсь Олесі документ Word під назвою “Шахраї війни”. Через дві хвилини сам Добкін підтверджує, що стаття входить до зони його уваги, оскільки написав “Последний абзац, где про Нарика и ОП я убрал”, а ще через годину (о 18.34) він швидко видаляє документ, але було вже пізно — статтю встигли зафіксувати.

У “Джокері” написали так: “Михайло Добкін випадково на своєму телеграм каналі опублікував цей документ. Потім одразу видалив. Вимушений опублікувати, сподіваюся, люди розберуться, куди це все планувалося під кураторством Добкіна”.

Тож розбираємося.

Назва статті доволі інтригуюча: “Шахраї війни: як лідерство і волонтерство можна використати у власних цілях”.

Втім, уже в перших двох реченнях патріотичне “війна породжує героїв” перетворюється на звичайне добкінське “красти, кидати на гроші та просто банально брехати”. Стиль мовлення й звички повсякденної діяльності, мабуть, так швидко, як іконки у соцмережах, змінити не можна. Далі невідомий автор (очевидно, це та сама Олеся, від якої був надісланий матеріал) “аналізує” три різні кейси, які можуть мати (чи вже мали) певний резонанс у суспільстві, але вперше (мабуть і в останнє) були поєднані тільки в уяві Добкіна та його піарників. Йдеться про справу Михайла Маймана, розкрадання гуманітарки у Запоріжжі та справу Олексія Коваленка (ТМ “Епікур” і вже згадану вище Володимир-Волинську птахофабрику). Втім, якщо про перші дві справи писали багато і в різних ЗМІ, то про судові поневіряння виробника курятини — лише окремі бізнесові видання. І тільки в цій справі існує прямий конфлікт інтересів у Добкіна, тому можна припустити, що стаття була спрямована саме проти Коваленка, а інші два кейси підтягувалися для маскування основної мети публікації та\або більшого медійного розголосу, що, з точки зору піару, дійсно, має певний сенс.

До речі, можна припустити, що Михайло Добкін й сам долучився до редагування не тільки частини “про Наріка”, але й абзаців про Коваленка. Оскільки є описки й у підзаголовку “Олексій Коваленко демонізував своїх інвестрів” (пропущена літера “о”, і під інвесторами розуміються саме брати Добкіни), і у фразі “присвоєнні у мошенницький спосіб” (русизм — правильно писати у шахрайський спосіб).

Варто звернути увагу й на посилання на слова адвоката Тараса Бородіна (“за словами адвоката, Коваленко фактично за спинами акціонерів намагався привласнити їх бізнес”). А також на речення з наступним формулюванням: “На додачу до цього, у 2017 році Коваленко сам собі виписав безвідсотковий кредит в еквіваленті 1 млн доларів, і за ці ж кошти придбав акції птахофабрики”. І також стверджується, що ТМ “Епікур” була незаконно привласнена Коваленком.

Такі конструкції міг придумати лише сам Добкін, а тепер більш детально, чому ми так вважаємо.

На початку трохи історії.

У 2005 році Олексій Коваленко запустив у Харкові перший крафтовий ресторан-пивоварню “Старгород” (інвестор – UBC Group Ігора Гуменного). Це був не перший, але один із найвідоміших проектів становлення Коваленка як підприємця. Там Коваленко і познайомився з Марком Добкіним (батьком Михайла), який на початку 2010-х став співінвестором по скупці акцій АТ “Володимир-Волинська Птахофарика” разом із Коваленком. Марк був “пасивним” інвестором без фактичного та юридичного впливу на управління. “У нас була принципова та зафіксована юридично домовленість – господиня на кухні має бути одна”, – коментує Коваленко. Але після смерті Марка у 2016 році й на фоні непрозорої ситуації з його спадкоємцями Коваленко почав шлях до розділення бізнесу, зареєстрував ТМ “Епікур” і розвивав її як бренд здорового способу життя.

Олексій Коваленко

І тут уже варто звернутися до документів (хто ж саме й за яких умов був володільцем птахофабрики), і з яких чітко видно, що саме Коваленко продавав Добкіним свою частку, а тому рейдером аж ніяк бути не може.

Наприклад, із офіційних даних публічного реєстру Stock market infrastructure development agency of Ukraine (SMIDA) станом на 2015 рік видно, що акції птахофабрики на 99% знаходяться в управлінні ТОВ “Ореола” Компанія з управління активами” (на той момент — єдиний власник О.Коваленко).

А за даними станом на 4 квартал 2017 року, ці акції вже були розподілені між ТОВ “КУА “Ореола”, Олексієм Коваленком і компанією SAFEDAM (Нідерланди).

І тільки починаючи з 2019 року серед власників крупних пакетів акцій з’являються Добкін Михайло, Добкін Дмитро, Добкіна Алла й Добкіна Олена.

Втім, їхня частка у бізнесі зросла й стала значною лише після 2020 року, коли відбувся правочин, зафіксований у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Ореола” від 13 серпня 2020 року, де як “Продавець” записаний Коваленко Олексій, а “Покупець” — Добкін Дмитро. Аналогічний договір був укладений і з Михайлом.

Власне, оформлення у 2017 році ТМ “Епікур” не мало до Добкіних жодного відношення й саме тому ніяк не могло бути незаконним, а тим більше привласненим.

І наостанок з’ясуємо, хто й чий бізнес намагається привласнити.

Із наведеного вище зрозуміло, що до 2020 року Олексій Коваленко був 100% власником ТОВ «Компанія з управління активами «Ореола», яка, у свою чергу, була бенефіціаром кількох компаній, які становлять групу компаній «Володимир-Волинська птахофабрика». Також Коваленко до кінця 2020 року був безпосереднім акціонером так званої групи компаній “Володимир-Волинська Птахофабрика (до неї входять АТ «Володимир-Волинська птахофабрика» та виділені з неї АТ «Володимир-Волинська Аграрна Компанія» та АТ «Володимир-Волинська Торгова Компанія”, а також ТОВ “Луцька Аграрна Компанія”). А зараз залишається її бенефіціаром на 34%, причому опосередковано — через членів сім’ї й голландську компанію Safedaм.

І при цьому не зайве прослідкувати, як на окремих ресурсах ще залишається стара інформація, яка теж дає певну ретроспективу усіх цих подій.

Наприклад, на сайті THEPAGE в розділі “Пов’язані компанії” досьє Добкіна знаходимо ось таку інформацію: “Зараз серед власників значаться фірма «Стічтін Адміністратієкантор Сейфдам», зареєстрована в Нідерландах. Власники — Дмитро Добкін та Олексій Коваленко. А також — компанія з управління активами «Ореола» — у липні 2020 року Михайло Добкін з’явився серед бенефіціарів із часткою — 29,5%. Решта 70,5% належать бізнес-партнеру Олексію Коваленку. Статутний капітал «Ореоли» — 14,6 млн грн”.

На жаль, дата створення досьє невідома, але очевидно, що воно створене після липня 2020 року. І хіба нікого не дивує фраза “Решта 70,5% належать бізнес-партнеру Олексію Коваленку”? Риторичне питання, але воно повністю нівелює твердження зі статті Добкіна, що “Коваленко за спинами акціонерів намагався привласнити їх бізнес”.

Події ж далі розвивались так.

Продовжуючи відокремлення від одіозних «спадкоємців» – братів Добкіних (вони прямо та опосередковано вже фігурували як акціонери птахофабрики), у 2020 році Коваленко запропонував 3 варіанти: викупити його частку бізнесу, викупити частку в них самому або разом продати птахофабрику. Михайло Добкін обрав викуп пакета Коваленка, причому бренд “Епікур” навіть не пропонувався до продажу і на той момент Добкін не виявляв до нього інтересу.

Але під час реалізації алгоритму викупу саме Михайло Добкін вдався до рейдерського механізму з використанням великої кількості судових процесів з фальсифікацією даних. Детальніше про це — у матеріалі від РБК.

І наостанок не можна не згадати про закид “сам собі виписав кредит”. Вочевидь, йдеться про спір із ТОВ «Луцька Аграрна Компанія», контроль над якою Добкіни отримали після купівлі у О.Коваленка частки у ТОВ «КУА «Ореола». Добкіни звернулися до Коваленка з позовом до суду з метою стягнути позику, термін погашення якого мав настати лише 2032 року. Братів Добкіних це не зупинило, вони приховали від суду додаткову угоду про продовження позики до 2032 року та вказали терміном повернення кінець 2020 року. Слід зауважити, що насправді між О. Коваленком і ТОВ «Луцька Аграрна Компанія» ніколи не існувало реальних правовідносин позики. Згадані гроші були перераховані на рахунок Коваленка з метою оформлення на нього пакету акцій додаткової емісії АТ «Володимир-Волинська Птахофабрика» й подальшого їх оформлення на Аллу Добкіну. І ще раз підкреслимо: і компанія ТОВ «Луцька Аграрна Компанія», і АТ «Володимир-Волинська Птахофабрика» на момент оформлення позики повністю належали Коваленку. Тому він міг проводити емісію так, як вважав за потрібне. А те, що позов проти нього подала його ж колишня компанія, — то це і є стиль бізнесу Добкіних. І до правди цей стиль не має жодного відношення.

Натомість справи про стягнення заборгованості із самих братів Добкіних за продані Коваленком частки в ТОВ “КУА “Ореола”, за які брати й досі не розплатилися, і дотепер залишаються в судах…

Але то вже буде зовсім інша історія.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Розслідування

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Російський олігарх Анатолій Локтіонов справді хоче допомогти Україні чи боїться санкцій ЄС…

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Після війни з "руснею" нас чекатиме ще одна війна - внутрішня, проти корупціонерів усіх видів

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Хочеться вірити, що іспанська Феміда не поведеться на хитрощі зловмисників і доведе свою неупередженість стосовно Віктора Муренка

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Точно незаконно продавати гуманітарну допомогу чи укладати щодо неї якісь інші договори, щоб отримати прибуток

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Залучення фахівця в якості експерта можливе лише у державні спеціалізовані експертні установи

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Реалії бізнес-сьогодення вимагають згадати про славнозвісне прислів’я: «Кому війна, а кому мати рідна»