Знову про криптомайно. І знову про банкрутство

Питання правового статусу цифрового майна в цілому та особливостей обігу криптомайна ще знаходяться у процесі вирішення. Єдиного підходу у світі до способів законодавчого регулювання цих відносин немає; немає і єдиної практики у сфері правозастосування.

Сьогодні зрозуміло одне: застосування звичайних для приватного права правових механізмів не дозволяє повноцінно регулювати різні за природою і змістом правовідносини. У різних державах по різному підходять до визначення правового режиму регулювання обороту криптомайна в усьому їх розмаїтті.

Існує різна практика вирішення спорів навколо усіх видів цифрового майна.

Не є виключенням і справи про банкрутство. Суди не можуть чекати на завершення наукової дискусії чи законодавчого врегулювання хоча б якихось аспектів обігу такого майна.

Наведений нижче матеріал вказує на ще одну сферу, де вирішуються юридичні питання щодо криптоактивів із використанням достатньо нетривіального підходу до вирішення питань власності у справі про банкрутство в одна із найбільш цікавих юрисдикцій.

Добре відомо, що Британські Віргінські острови є популярною юрисдикцією, якою користуються бізнесмени з метою ефективного ведення бізнесу у глобальному світі.

В одній з останніх судових справ, що розглядались на Британських Віргінських островах наприкінці минулого року, перед суддями постало питання, чи є криптовалюта активом для цілей ліквідації компанії, що веде бізнес у цій сфері.

Суддя у цій справі взяв до уваги висновки фахівців з Великої Британії, які ґрунтуються на тому, що до криптомайна слід відноситись як до об’єктів власності згідно з традиціями звичаєвого права. Такий підхід використовується і у справах про банкрутство, що розглядаються в інших юрисдикціях відповідно до англійського закону про неспроможність.

У справі про банкрутство компанія виступала платформою для торгівлі криптовалютою, пропонуючи різні послуги, пов’язані з обігом таких фінансових інструментів. Так сталось, цю діяльність прийшлось призупинити після того, як в результаті проведення низки несанкціонованих торгів учасникам цієї організованої торгівлі (більше як 14 000 клієнтів) було завдано значних збитків, включаючи і втрачену вигоду.

Після того, як балансова вартість криптоактивів, що перебувала під контролем суду у справі про банкрутство, почала коливалася через ринкову волатильність, ліквідатори звернулись до суду для отримання дозволу на конвертацію або обмін у інший спосіб криптоактивів на традиційні платіжні засоби – у цьому випадку долари США. Також призначені у цій справі ліквідатори клопотали перед судом щодо схвалення запропонованого ними способу зберігання криптоактивів, що знаходились на рахунках – гаманцях двох категорій – гаманці для торгівлі та особисті гаманці учасників цієї платформи.

Суддя дійшов висновку, що криптоактиви, які знаходились на рахунках для торгівлі, мають розглядатися у справі про банкрутство як майно для цілей здійснення ліквідації боржника.

Цікавим у цьому контексті також є й інший висновок суду про право власності на активи, що зберігаються у гаманцях для торгівлі – вони належать компанії на тій підставі, що боржник здійснював повний та виключний контроль над ними та мав повний доступ до цих активів. Однак, це не стосується криптоактивів, що знаходились в особистих гаманцях учасників торгівлі і не контролювалися компанією, а значить вони не належать боржникові.

Ця справа є яскравим підтвердженням прагматичного та, як називають фахівці, так званого адаптивного підходу суду у цій юрисдикції до вирішення питань власності щодо нових фінансових інструментів з урахуванням особливості обігу таких об’єктів майна, що базуються виключно на використанні нових технологій.

В Україні така перспектива може здатись далекою, однак тут можна послатись на різні джерела, в яких звертається увага на те, що Україна сьогодні розглядається як один з лідерів у світі щодо розвитку майнінгу криптовалюти. Тож, слід брати до уваги і те, що в судах може виникати необхідність вивчати використання криптомайна у різних формах, у тому числі у інвестиційні токени, у справах про банкрутство.

На запитання, чи готові національні суди розглядати такі досить неординарні правові суперечки у сфері обігу і використання криптомайна, відповідь видається достатньо очевидною.

Олександр Бірюков, д.ю.н., радник Юридичної групи LCF