Скільки винне людство? Як Україна разом зі світом падає в боргову яму

Редакцiя
8 червня 2021, 13:32
25917 хвилин читати

Лише за минулий рік взято кредитів на рекордні 24 трлн дол

  • Посилання скопійованоlink copied

Коронакриза призвела до небаченого досі нарощення боргів усіма секторами економіки.

Держави збільшували свої дефіцити в надії підтримати медицину та закриті на локдаун підприємства. Підприємства в свою чергу влазили у борги, аби залишитися на плаву. Люди, які залишилися без роботи, брали кредити аби вижити в умовах відсутності доходів.

За підсумками 2020 року сукупний світовий борг – борг всіх держав, людей, фінансових та нефінансових компаній – сягнув позначки 355% світового ВВП. І ця цифра продовжує зростати. Вже у першому кварталі 2021 року валовий світовий борг досяг 360% світового ВВП.

“Свято дешевих грошей” у розвинених економіках невдовзі ризикує закінчитися, прирікши людство ще довго страждати борговим “похміллям”. Чи вистоїть світова економіка, коли прийде час платити за боргами та який сценарій світить Україні?

“Перед розгортанням економічних катастроф майже завжди відбувається величезне зростання заборгованості домогосподарств. Фактично кореляція між цими процесами є настільки тісною, що видається схожою на емпіричний макроекономічний закон”. Атіф Міан, Амір Суфі, “Дім боргу” (House of Debt)

Скільки винне людство

Те, що весь світ живе в борг, нікого не дивує. Вражає якими темпами зростає заборгованість останнім часом. Якщо за 2012-2016 роки сукупний світовий борг зріс на 6 трлн дол, то лише за минулий рік взято кредитів на рекордні 24 трлн дол.

За підрахунками Інституту міжнародних фінансів (IIF) на кінець 2020 року людство було винне 281 трлн дол або 355% від світового ВВП.

Для того, аби зрозуміти на скільки це велика сума просто уявіть, що розмір світового боргу у 3,5 рази перевищує сукупну вартість всіх виготовлених у світі товарів та наданих послуг протягом цілого року. Або те, що цих грошей вистачило б для фінансування України на наступні приблизно 7,5 тис років (бюджет нашої держави у 2020 році становив 37 млрд дол).

За приростом боргів коронакриза перевершила всі попередні. Лише за один рік пандемії розмір світового боргу відносно ВВП зріс на 35 в.п. Для порівняння, за два роки глобальної фінансової кризи 2008-2009 років світовий борг зріс загалом на 25 в.п. ВВП.

Найбільша провина у минулорічному нарощенні боргів лежить на урядах: з 24 трлн дол половина прийшлась на державні запозичення. Решта 12 трлн дол – борги банків, фінансових та нефінансових корпорацій, а також населення.

І у цьому немає нічого дивного: екстраординарні події пандемії вимагали від урядів усіх країн різкого збільшення дефіцитів своїх бюджетів та нарощування боргів. Масштабні програми фінансових стимулів, вливання коштів у медицину та закупівлю вакцин, підтримка бізнесу та населення – усе це фінансувалося переважно за кредитні кошти.

Залучити трильйони доларів державам, зокрема розвиненим, допомогла надм’яка монетарна політика їхніх центральних банків. За даними IIF, торік сукупний борг всіх держав сягнув 105,4% світового ВВП, хоча ще у 2019 році він становив 88,3%. Левова частка цих боргів – запозичення розвинених країн.

Лише США минулого року ухвалили цілих 3 програми економічних стимулів на загальну суму близько 5 трлн дол.

Крім цього, у країні готуються нові програми фінансування інфраструктурних проєктів на 1,7 трлн дол. Проте навіть США ще далеко до лідерів “боргової піраміди”, якщо порівнювати обсяг боргу до ВВП (індикатор платоспроможності державного сектора).

Звісно, найбільшим боржником у світі є США. На кінець травня 2021 року борг цієї країни становив 28 трлн дол, але це лише близько 130% від вартість всіх вироблених товарів та наданих послуг. Японія має більш ніж вдвічі менше кредитів (13,35 трлн дол), проте вони сягають 256% від ВВП країни вранішнього сонця.

На такому тлі ситуація з боргом в Україні видається достатньо контрольованою. Однак це лише на перший погляд.

Що з боргом України

До початку кризи Україна активно працювала над зменшенням розміру свого боргу. І хоча номінально його розмір виріс з 71 млрд дол у 2016 році до 84,4 млрд дол на кінець 2019 року, у відсотках до ВВП державний борг падав. Це дало змогу уряду майже не обмежувати себе у запозиченнях протягом 2020-2021 років.

“Навіть після минулорічного зростання рівень боргу не створює загроз для фінансової стабільності і майже відповідає одному з Маастрихтських критеріїв, які висуваються для приєднання до Єврозони. За ним рівень державного і гарантованого державою боргу має бути меншим 60% ВВП”, – повідомили ЕП у Національному банку.

На 30 квітня 2021 року розмір державного і гарантованого державою (кредити держпідприємств і приватного сектору під гарантії уряду) боргу України становив 91,33 млрд дол. Якби українці вирішили “скинутися” та одномоментно погасити весь борг, то кожному, незалежно від віку чи соціального статусу, потрібно було б заплатити майже по 57 тис грн.

Щоб зрозуміти, в чому головна проблема українського держборгу, уявімо, що це борг не держави, а кожного громадянина. Припустимо, що борг людини у гривневому еквіваленті становить 57 тис грн. При цьому людина заробляє щомісяця в середньому по 13,5 тис грн.

Окрім як обслуговувати кредити, їй потрібно ще купувати продукти першої необхідності, оплачувати комунальні платежі. Після усіх цих витрат на погашення кредитів коштів майже не лишається, тож чи не єдиним варіантом виходу їх виплати є нові запозичення.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що майже дві третини боргу номіновано в іноземних валютах і лише 36% – у гривні. Аби погашати валютні борги людині, яка заробляє у гривнях, потрібно залучати нові валютні кредити.

Це ж стосується й держави, яка основні свої доходи (податки) отримує у гривні. І брати нові кредити бажано під менші відсотки, ніж ті які виплачуються. Інакше ця ситуація загрожує перетворитися на фінансову піраміду.

Тому борг нашої держави дуже залежний від валютних ризиків (щойно гривня падає розмір боргу автоматично зростає), а також від здатності знайти гроші під прийнятні відсотки.

Розмір ставок, під які Україна позичає гроші, залежить від її кредитного рейтингу, наявності співпраці з міжнародними фінансовими інститутами (наприклад, МВФ), прогресу у проведенні важливих для забезпечення привабливого бізнес-середовища реформ.

Однак всі ці фактори лише частина ціни боргу для України. Решта абсолютно ніяк не залежить від самої держави, переконують експерти.

“Україна – частина глобального світу, і зрушення там набагато важливіші з точки зору попиту на цінні папери країн, що розвиваються, ніж помірні зміни в окремих державах. Зараз спостерігається, з одного боку, велика емісія грошей в США та ЄС, що приводить до перетікання коштів на фінансові ринки і зростання попиту на борги всіх країн.

З іншого боку, наслідком емісії є зростання інфляції, і ставки по боргах розвинених країн можуть підвищитися. Це негативно вплине на вартість позик для України у тому числі”, – вважає заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Саме тому у 2020 році Україні вдалося досить вдало позичити на світових ринках 2 млрд дол навіть після того, як Яків Смолій оголосив про свою відставку з посади голови НБУ “через політичний тиск”.

Тобто, навіть загроза одній з ключових економічних реформ останніх років – незалежності центрального банку – майже не вплинула на бажання міжнародних інвесторів довірити гроші Україні. Ними керувало бажання вкласти надлишкову ліквідність під 7,25% річних в умовах майже нульових відсоткових ставок.

Ризики для України

Ще до того, як світ зіткнувся з пандемією, в економіках розвинутих країн світу існувала одна велика проблема: занадто низька інфляція. Попри намагання центральних банків США, ЄС чи особливо Японії “розігріти” економіку монетарними стимулами, ціни росли досить повільно.

Навіть зараз, після того, як ФРС чи Європейський центробанк протягом року заливали економіку грошима, ціни на це майже ніяк не реагують (хоча за економічною логікою такі дії мали б призвести до різкого стрибка інфляції). За іронією долі, саме в інфляції розвинений світ і бачить свій вихід з потенційної боргової кризи.

“Регулятори розвинених країн надають багато нової ліквідності, щоб уникнути боргової кризи. Для економіки буде краще м’яке, поступове інфляційне зниження боргового навантаження: номінальний рівень боргу залишається колишнім, а реальний рівень боргу поступово зменшується за допомогою помірної інфляції. Так можна зберегти робочі місця та номінальне зростання”, — пояснює трейдер групи ICU Віталій Сівач.

Однак рано чи пізно ризики зростання інфляції все ж переважать необхідність стимулювання економіки й розвинені країни будуть змушені вдаватися до більш жорсткої монетарної політики.

“Закінчення періоду м’якої монетарної політики в США та ЄС може призвести до зростання дохідностей за облігаціями та зниження основних фондових індексів, які наразі знаходяться на історичних максимумах. У результаті доступ до зовнішнього фінансування може погіршитися, а внаслідок зниження цін акцій погіршаться баланси багатьох компаній”, – зазначають аналітики “Райффайзенбанку Аваль”.

Річ у тім, що коли мова йде про державні запозичення, то різниця між багатими країнами, та тими, хто розвивається, проявляється дуже радикально. Якщо розвиненому світу нова криза через накопичення боргів майже не загрожує, то для таких країн, як Україна, майбутнє готує ще чимало сюрпризів.

“Коли почнуть “закручувати гайки”, то це може потягнути за собою масові дефолти. Для таких країн, як наша, це може бути великим сюрпризом. Нерозуміння урядовцями ситуації також може призвести до дефолту”, – попереджує виконавчий директор CASE-Україна Дмитро Боярчук.

У світі, де всі винні всім, правда завжди на боці кредиторів. “Примусове виконання боргових контрактів має найважливіше значення для функціонування внутрішніх і міжнародних ринків”, – наголошується в доповіді “Суверенний борг і фінансування відновлення після шоку COVID-19: Попередня доповідь і рекомендації” Групи Тридцяти (входять голови провідних центральних банків, МВФ та Світового банку).

Коли “музика почне стихати” і кредитори це відчують, розплачуватись доведется тим, що є в держави.

Передача кредиторам у разі дефолту державної інфраструктури, такої, наприклад, як національна електромережа, повинна зняти найбільший тягар прозорості та підзвітності. Країни повинні мати процедури попереднього огляду таких механізмів на предмет їх відповідності цілям забезпечення прийнятного рівня заборгованості і розвитку.

Технічна допомога і багатосторонній нагляд повинні сприяти забезпеченню того, щоб такі процедури відповідали передовій міжнародній практиці”, – зауважується в документі Групи Тридцяти.

Єдиним порятунком від неминучої кризи для таких країн, як Україна, залишаються інституційні інвестори, які готові давати гроші навіть тоді, коли ніхто інший цього робити не хоче. Саме тому співпраця з МВФ залишається важливою для України навіть у часи профіциту грошей на світових ринках.

Однак чи встигнуть це зрозуміти у кабінетах в урядовому кварталі до того, як буде вже надто пізно?

Джерело

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
В розумінні реєстраційного законодавства приватний будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, — це різні об’єкти нерухомого майна

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
"СтягниБорг" автоматично формує документ згідно з вимогами закону

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Нові правила значно збільшують фінансове та трудове навантаження на фонди

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Понад 15% українців володіють криптовалютою і багато з них використовують її щодня

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
У полі зору міжнародної спільноти найголовніше в галузі безпеки – битва проти рашизму