Fuckup Startup, або Смажені факти про інновації. Частина 1

У що зараз можна інвестувати? Звичайно, у СтартАпи.

Чим модно займатися? Звісно, стартапами.

“Стартап”-лихоманка заполонила світ. Маркетологи, ІТ-шники, юристи навипередки позиціонуються як стартапорієнтовані. Хоча, насправді, нові ідеї та їх розвиток за рахунок інвестиційного капіталу – це елементарна річ для зростаючої економіки.

Хрестові походи, зрештою, теж були досить вдалим стартапом…

Працюючи з інвесторами вже не перший рік, перекопавши кипи стартапів, можу сміливо препарувати кожен проект вже на стадії попередньої зустрічі. І основні помилки закладаються, до речі, на етапі формування команди та опрацювання ідей.

Головне – люди. Гарний хлопець – не професія, друг дитинства – не менеджер, автор ідеї – не завжди її реалізатор.

Тож на стадії оформлення стосунків виникають перші конфлікти і вже видно, чи здатна команда стартапу на роботу. Перша бесіда «ні про що» має починатися з розподілу ролей та долей, партнери мають домовлятися «на березі». І тут часто роль куратора (чи ментора) зводиться до розтягування по «кутках» і зупинення особистих конфліктів. Хоча приховані конфлікти бажано “витягувати” вже на цій стадії та, можливо, провокуючи їх, давати вихід емоціям і зводити учасників до спільного розуміння. Якщо розуміння немає, то «потім розберемося» не проходить, особливо коли вже залучається інвестор.

Важливою частиною стартапу є інтелектуальна власність, мабуть, навіть найважливішою частиною. Тому що саме в новизні й ховається відмінність від інших та можливий комерційний успіх.

Недостатнє знання ринку, відсутність аналізу аналогічних пропозицій, нехтування технічними деталями призводять до збитків та закриття проектів. Часто на зустрічах, доки новатор розповідає про ідею, простий пошук в Google дає мінімум три аналогічні продукти або ідеї. Радьте новаторам читати англійською та шукати креслення та аналогічні продукти у китайців.

Якщо немає у китайців, то у вас є шанс на новизну.

«Прикрутити ось тут ще одну пімпочку» – не взлітає, серйозні компанії дуже боляче б’ють по руках. Є таке юридичне поняття як «подібність до схожості», тож відмінність має бути ще на стадії проектування.

Захоплення ідеєю, розробка плану виходу на IPO та вибір кольору оздоблення для яхти часто заважають новаторам-стартаперам порахувати податки і видатки.

«Ми на першому етапі поплатимо зарплати в конвертах». Це я чую в 100% випадків. Або: «Ми самі будемо працювати на першому етапі безкоштовно» – це 99% випадків. Клінічна картина цього випадку закінчується разом з проїзним квитком на метро. Чітке розуміння вартості виготовлення, витрат та хоча б приблизних продажів, має формуватися ще до візиту до інвестора.

Інвестор не повинен і не буде проводити курси податкового лікнепу.

Успішний успіх успішних конференцій… Класні іноземні слова та блискуча реклама тягне новаторів до “алігаторів” ринку як метеликів на нічний ліхтарик. Одночасно одна ідея гуляє по десяткам інвесторів, доки хтось її не «зкомуніздить» і новатор потім до пенсіїї розповідає, як він допоміг добратися до списку Форбс «ось тому козлу». Майже завжди стартапери приходять з кучею паперів та баченням, що вони – зірка, а їх хтось буде продюсувати.

Мушу розчарувати: ви продаєтесь в умовне «рабство», з якого вийдете лише у разі виконання домовленостей з інвестором.

Трудових прав у партнера в інвест-проекті немає, є обов’язок «від зорі до зорі».

Перед пошуком інвесторів («роад-шоу» на мові великих фінансів) визначте чітко, хто вам потрібен, чи є досвід або інтерес до цієї галузі у інвестора, чи є в нього гроші (можливо, він сам побіжить їх шукати). Не буде інвестор у сфері фармації ти БАДів інвестувати в контргайку-антиугонку у 90% випадків.

Існує неймовірного розміру прірва між реальним інвестором і дядькою в джинсах в зручному кріслі, що чеше зі сцени під софітами єлей святого слова про фінансові кулуари і як він заробив перший мільйон.

Обкладинка, зазвичай, глянцева, а середина – з крупного наждака. Чомусь у стартаперів є бачення, що саме їх ідею чекали і будуть доробляти та виколисувати в хмарках рожевого маршмелоу. Будьте готові до суворої конкретики та відсутності лірики.

Багаті люди тому й багаті, бо не витрачають головний ресурс свого життя марно. Цілодобові наради у прокурених кімнатах, де сидить сорок людей, то лишіть фільмам про біржі 70-х та малобюджетним фільмам про мафію. В кращому випадку реальний інвестор пришле свого довіреного аналітика. І у вас буде час на «Elevator Speech».

До 5 хвилин. Не більше.

Якщо ж ви не встигнете за цей час дати презентацію ідеї, видатків, ризиків і як ви їх вирішуєте, конкурентної переваги – ви приречені. Бережіть свій час та тренуйтеся говорити, або найміть когось на презентацію. «Униле муму» з деталями програмного коду, найменше з того, що хоче чути інвестор. Краще вже попросіть красиву подружку розповісти, як їй допомогла ваша “софтина” швидко вирішити якесь питання. Принаймні, хоча б лишите по собі добре враження і зможете ще раз прийти з іншою ідеєю.

Далі буде…

Олександр Черних, адвокат