Верховний Суд про зловживання у банкрутстві: критерії і практичні кейси
Этот материал также доступен на русском
Практика Верховного Суду, узагальнена Олегом Васьковським, визначає критерії, за якими формально законні дії у справах про банкрутство визнаються зловживанням процесуальними правами
Практика Верховного Суду у справах про неплатоспроможність демонструє системний підхід до оцінки поведінки учасників процесу, за якого формальна відповідність дій вимогам закону не виключає їх кваліфікації як зловживання процесуальними правами, якщо такі дії суперечать завданню господарського судочинства та загальним засадам права.
Ці підходи були узагальнені, зокрема, секретарем судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олегом Васьковським під час професійного навчання суддів апеляційних господарських судів, організованого Національною школою суддів України. В основі його доповіді — систематизація актуальної практики КГС ВС щодо використання процедур банкрутства з неправомірною метою .
Ключовим методологічним орієнтиром виступає співвідношення права на судовий захист і завдання господарського судочинства. З одного боку, відповідно до статті 55 Конституції України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів. З іншого — частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд та учасники процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, причому це завдання превалює над будь-якими іншими міркуваннями у процесі.
Саме через цю призму Верховний Суд оцінює дії учасників у процедурах банкрутства. Як підкреслює Олег Васьковський, ініціювання провадження у справі про банкрутство саме по собі не може вважатися зловживанням, оскільки є альтернативним способом задоволення вимог кредитора, що прямо підтверджено практикою КГС ВС (зокрема, постановами від 03.06.2020 у справі №905/2030/19 та від 20.03.2024 у справі №911/1005/23). Проте така ініціація набуває ознак зловживання у випадках, коли її мета виходить за межі захисту порушеного права.
Визначальним критерієм у цьому контексті є невідповідність дій учасника завданню господарського судочинства, що проявляється у перешкоджанні ефективному розгляду справи або обмеженні прав інших учасників процесу. При цьому, як наголошується у матеріалах, зловживання правом часто має зовнішньо легальну форму, коли особа діє у межах процесуальних норм, однак переслідує протилежні цілі — створення штучних процесуальних переваг або блокування руху справи.
Аналізуючи типові моделі зловживань, Верховний Суд виходить із того, що використання процедур банкрутства може бути спрямоване не на досягнення їх основної мети — задоволення вимог кредиторів і відновлення платоспроможності боржника, — а на досягнення побічних або відверто протиправних результатів. До таких моделей належать, зокрема, ініціювання провадження без наявності суб’єктивного права, створення штучної заборгованості, маніпуляції зі «спором про право», а також використання процедур для обходу санкцій або виведення активів.
Показовим у цьому контексті є підхід Верховного Суду у справі №909/130/24 (постанова від 17.06.2025), де провадження було закрито у зв’язку з встановленням, що заявлені вимоги спрямовані на виведення активів із-під санкцій та в обхід мораторію. Суд прямо зазначив, що приватноправовий інструментарій не може використовуватися для досягнення таких цілей, оскільки це суперечить природі та призначенню процедур банкрутства .
Не менш показовим є застосування частини третьої статті 43 ГПК України як процесуального механізму протидії зловживанням. У справі №924/232/22 (постанова від 12.06.2025) Верховний Суд дійшов висновку, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство була подана не з метою захисту порушених прав, а як інструмент процесуального впливу, у зв’язку з чим залишив її без розгляду.
Окрему категорію становлять випадки, коли формально безспірні вимоги кредитора не можуть бути покладені в основу відкриття провадження. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли:
- вимоги ґрунтуються на зобов’язаннях, щодо яких існує судове рішення про відмову через сплив позовної давності (постанова від 31.01.2023 у справі №922/5226/21);
- пропущено строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (постанова від 22.08.2024 у справі №916/735/23);
- відсутнє суб’єктивне право у ініціюючого кредитора (постанова від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).
У таких випадках Верховний Суд виходить із принципу правової визначеності та недопустимості використання процедур неплатоспроможності як альтернативного механізму обходу процесуальних обмежень.
Водночас суд звертає увагу і на поведінку боржника. Зокрема, у справі №921/476/24 (постанова від 23.04.2025) сформульовано підхід, відповідно до якого створення «спору про право» вже після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство може розцінюватися як зловживання, якщо такі дії спрямовані виключно на блокування процедури.
Окремий блок практики стосується ситуацій із так званими «справами-двійниками», що виникають унаслідок зміни місцезнаходження боржника або паралельного подання заяв до різних судів. У постанові від 26.04.2023 у справі №904/2154/22 Верховний Суд наголосив, що такі дії можуть свідчити про недобросовісну процесуальну поведінку і не повинні впливати на визначення юрисдикції справи.
Суттєвим елементом сучасної практики є також підхід до оцінки навіть тих вимог, які підтверджені судовими рішеннями. Верховний Суд допускає можливість їх додаткової перевірки за підвищеним стандартом доказування у випадках, коли існують обґрунтовані підозри у штучності заборгованості або зловживанні процесуальними правами, зокрема з метою впливу на розподіл голосів у комітеті кредиторів.
Підсумовуючи, сформульований Верховним Судом підхід, який у своїй доповіді системно окреслив Олег Васьковський, зводиться до того, що конструкція зловживання процесуальними правами має відкритий характер і не може бути вичерпно врегульована законом. Її застосування залежить від оцінки судом конкретних обставин справи із урахуванням як прямих норм законодавства, так і загальних засад права. Саме така модель дозволяє своєчасно виявляти формально правомірні, але по суті недобросовісні дії, що спрямовані на спотворення цілей процедур банкрутства.






-
За кордономЄвросоюз заборонив імпорт російського СПГСьогодні, 14:00 • Новини • За кордоном -
Арбітражні керуючі в Одесі долучилися до обговорення судової практики щодо процедур неплатоспроможності
Сьогодні, 13:51 • Новини -
Огляд ЗМІРейтинг олігархів-2026: в Україні налічується 74 тис. бізнесменів із доходом від 10 млн грнСьогодні, 13:33 • Новини • Огляд ЗМІ -
Проекти та інноваціїApple готує до випуску найдорожчий iPhone — складану модель за $2000Сьогодні, 13:26 • Новини • Проекти та інновації -
Виплати за ДТП різко зросли: страхові компанії вже відшкодували 2,7 млрд грн у 2026 році
Сьогодні, 13:13 • Новини -
Огляд ЗМІ30 тисяч політично значущих осіб: скільки PEPів в Україні насправдіСьогодні, 13:03 • Новини • Огляд ЗМІ -
Україна та Норвегія запускають спільне виробництво mid-strike дронів
Сьогодні, 12:48 • Новини -
Мінфін: 4,3 млрд грн на 1047 пільгових кредитів отримали підприємці за минулий тиждень
Сьогодні, 12:36 • Новини -
$84 млрд на оборону: Україна увійшла до топ-7 країн за військовими витратами у світі
Сьогодні, 12:24 • Новини -
Проблемні боргиБорг 38,1 млн грн і втрата ринку: суд відкрив справу про банкрутство «Тедіс Україна»Сьогодні, 12:12 • Новини • Проблемні борги -
Огляд ЗМІНацбанк вводить нові штрафи для фінкомпаній і страховиківСьогодні, 12:00 • Новини • Огляд ЗМІ -
За кордономОгляд ЗМІАкції Intel пробили історичний максимум та принесли уряду США $30 млрд прибуткуСьогодні, 11:48 • Новини • За кордоном -
Огляд ЗМІНБУ оновлює правила обробки та зберігання готівки для інкасаторських компанійСьогодні, 11:37 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІВтратили права: чи доведеться знову складати іспити – у МВС пояснилиСьогодні, 11:24 • Новини • Огляд ЗМІ -
За кордономОгляд ЗМІУ Німеччині деяких українців позбавлятимуть допомоги: яка причина і хто “під прицілом”Сьогодні, 11:13 • Новини • За кордоном -
Огляд ЗМІУряд посилює підготовку інвестпроєктів у транспорті та енергетиціСьогодні, 11:00 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІБанкнота номіналом 100 доларів — лідер серед підробок іноземної валюти в УкраїніСьогодні, 10:49 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІУ найближчі 5 років Україні критично важливо залучити $120-140 млрд від іноземних кредиторів — звіт McKinseyСьогодні, 10:36 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІТарифи на комуналку в травні: за що доведеться платити більшеСьогодні, 10:23 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІНавчання не внесено до трудової книжки: 5 документів, які можуть підтвердити страховий стажСьогодні, 10:12 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІНБУ випустив пам’ятну монету до 40-річчя Чорнобильської катастрофиСьогодні, 10:00 • Новини • Огляд ЗМІ -
Огляд ЗМІШІ залишив без роботи понад 70 тисяч фахівців техногігантів у 2026 роціСьогодні, 09:47 • Новини • Огляд ЗМІ
Матеріали за темою

Судова практика

Судова практика

Судова практика

Судова практика

Судова практика







