Для отримання макрофінансової допомоги повноваження приватних виконавців розширять. Але це не точно

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстр. № 4330) рекомендовано Верховній раді України включити до порядку денного п’ятої сесії дев’ятого скликання, та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу. Таке рішення 18 травня ухвалив на своєму засіданні Комітет ВР з питань правової політики.

Дане питання набуло актуальності у липні 2020 року, коли в межах робочого візиту Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Брюсселя, було підписано Меморандум про взаєморозуміння і Кредитну угоду щодо отримання нашою країною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі 1,2 млрд. євро. У положеннях Меморандуму серед восьми основних зобов’язань Української Сторони міститься також вимога щодо зрівняння повноважень приватних і державних виконавців.

25 серпня 2020 року Верховна Рада України підтримала Закон України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро)».

Мін’юст за дорученням уряду розробив зазначений законопроект, де декларовано виконання умов Меморандуму. Проте, він викликав шалене несприйняття у професійному середовищі приватних виконавців, на користь яких начебто і був спрямований даний законодавчий акт.

За словами народного депутата, голови робочої групи щодо реформування законодавства у сфері примусового виконання судових рішень та рішень інших органів Валерія Божика, Україна повинна була виконати вимоги пункту «5а» додатка І до Меморандуму, яким передбачено, що органи державної влади:

• розширять повноваження приватних виконавців на вимоги до ста тисяч гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави), а також на адміністративні штрафи;
• складуть дорожню карту щодо повного зрівняння повноважень приватних виконавців із повноваженнями державних виконавців;
• полегшать доступ до професії приватних виконавців для збільшення їх загальної кількості;
• переглянуть режим дисциплінарного нагляду та контролю за діяльністю приватних виконавців.

Для виконання зазначених умов Меморандуму Мін’юст своїм законопроектом вніс зміни, зокрема, до Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України.

Там, дійсно, йдеться про розширення повноважень приватних виконавців на вимоги до 100 тисяч гривень проти будь-якого боржника, але…. при умові, якщо кількість приватних виконавців сягне 1000 осіб (сьогодні їх трохи більше 250), або не раніше 1 січня 2024 року.

Крім того, розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» пропонується доповнити новим п. 10-2, яким передбачається, що зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження».

Тут зашифрована згадка про нову редакцію Закону України «Про виконавче провадження», яку мало б розробити Міністерство юстиції, але зробило це професійна спільнота приватних виконавців, і тепер навколо положень нової редакції вже тривалий час йде «торг» з регулятором.

Голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Ігор Фріс зазначив, що так званий урядовий законопроект розглянули, і, що з огляду на вимоги Меморандуму, в принципі, нічого не мають проти включення законопроекту до порядку денного сесії.

Іншу реакцію виявив Валерій Божик.

«Для мене, кажу відверто, пропонується сумнівна дорожня карта на виконання умов Меморандуму. Крім цього, без полегшення доступу до професії та перегляду режиму дисциплінарних стягнень, чи наповниться реєстр приватних виконавців до 1000 осіб?», – риторично запитав голова робочої групи.

Він також повідомив, що текст нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» практично готовий. Останні погодження має зробити Міністерство юстиції, але те зволікає з цим. «Саме в цьому, «великому» законі, передбачається комплексний підхід, де будуть врегульовуватися усі питання щодо вимог Меморандуму, а не частково, як в 4330», – підкреслив Валерій Божик.

Чи було це сказано не переконливо, або ж народні депутати-члени комітету не дуже вникали у суть питання, але переважною більшістю голосів (15 – «за» і 3 – «утрималоись») члени комітету підтримали пропозицію щодо рекомендації включити законопроект до порядку денного п’ятої сесії дев’ятого скликання, та взяти його за основу.

Як пояснив ухвалене рішення голова комітету Андрій Костін, мін’юстівський законопроект просто був розроблений раніше і потрібна була якась реакція комітету, але робота щодо створення «великого» законопроекту знаходиться під постійним контролем і він неодмінно буде ухвалений.

«Ми як народні депутати вимушені все ж таки знаходити порозуміння між Міністерством юстиції та приватними виконавцями», – поставив крапку голова комітету.