План Реструктуризації боргів ФГВФО: хто відповідатиме за банківські “хвости” Лагуна, Бахматюка, Жеваго і Ко

Редакцiя
1 квітня 2021, 10:31
109815 хвилин читати

Майже 47 млрд грн основного боргу і ще 64 млрд грн нарахованих відсотків — загалом понад 111 млрд грн повинен буде перерахувати уряду до 2031 року Фонд гарантування вкладів

  • Посилання скопійованоlink copied

Майже 47 млрд грн основного боргу і ще 64 млрд грн нарахованих відсотків — загалом понад 111 млрд грн повинен буде перерахувати уряду до 2031 року Фонд гарантування вкладів. Це — свого роду «рахунок» за результатами грандіозного очищення банківської системи. Відповідь на питання “хто має його оплачувати і як зробити так, аби він не ліг черговим тягарем на «очищену» банківську систему, а зрештою — на її клієнтів”, шукали у матеріалі НВ.

Звідки борг?

У період масштабної банківської кризи 2012−2017 років, коли з ринку було виведено 95 зі 175 банків — тобто понад половина банківської системи, Фонд гарантування виплатив їх вкладникам близько 90 млрд грн відшкодування.

ФГВФО

Накопичених Фондом коштів вистачило, аби розрахуватися лише з вкладниками перших банків. А коли у 2014 та 2015 роках «під ніж» пішло одразу 66 фінустанов, а згодом — ще майже 30, у т. ч. одні із найбільших «депозитчиків» — «Дельта банк» Миколи Лагуна (сума гарантованого відшкодування понад 16 млрд грн), «Фінанси і кредит» Костянтина Жеваго (понад 10 млрд грн) та «ВіЕйБі Банк» Олега Бахматюка (понад 7 мдрд грн), Фонду довелося звертатися за додатковим фінансуванням.

Загалом у борг було отримано майже 80 млрд грн: 20 млрд грн у НБУ та 59 млрд грн у Міністерства фінансів. При цьому надали ці кошти не у вигляді безповоротної допомоги чи ж безвідсоткової позики, як прийнято у цивілізованому світі, а під ринкові 10−12% річних.

Що вдалося повернути?

Олена Нужненко

На сьогодні Фонд повністю розрахувався із Нацбанком та сплатив обом кредиторам загалом майже 13 млрд грн відсотків. За словами Олени Нужненко, фінансового директора ФГВФО, на погашення боргів Фонд спрямовує, зокрема, надходження від регулярних внесків працюючих банків. В ідеалі, ці ресурси мали б йти на формування «подушки безпеки», на випадок майбутніх банкрутств. На практиці: «живим банкам» доводиться повертати борги своїх недбалих колег.

Ще одним джерелом погашення є кошти, отримані від продажу активів банків, що ліквідуються. Та уже цього року Фонд планує завершити ліквідацію більшості банків, що прийшли у його управління під час банкопаду. Отож активів для продажу майже не залишиться. І єдиним джерелом розрахунку за боргами, за нинішнього розкладу, будуть надходження від регулярних внесків. До слова, борг Фонду перед урядом нині становить майже 47 млрд грн, за яким до 2031 року — на момент погашення векселів — буде нараховано ще понад 64 млрд грн відсотків, разом — 111 млрд грн.

Де взяти ще 111 млрд грн?

«Ми з 2018-го працювали над вирішенням цього питання, і минулого року відбувся прогрес: Рада з фінансової стабільності затвердила концепцію та План Реструктуризації боргів ФГВФО, а пізніше прийняття цього Плану стало однією із умов відновлення співпраці з Міжнародним Валютним Фондом», — сказала Олена Нужненко.

Як має виглядати реструктуризація?

1. Нараховані відсотки погашатимуться за рахунок коштів, стягнутих з колишніх власників та пов’язаних осіб, чиї дії призвели до неплатоспроможності банків, та надходжень від ліквідаційних процедур, зокрема, продажу активів.

При цьому розрахунки будуть вестися по кожному банку окремо. І до Мінфіну перераховуватиметься сума, що не перевищуватиме розмір так званої «третьої черги» — коштів, витрачених Фондом на виплату гарантованого відшкодування вкладникам та ліквідацію конкретного банку.

Якщо, приміром, з акціонерів буде стягнуто суму більшу за вимоги Фонду, надлишок коштів спрямують на розрахунок з рештою кредиторів банку у порядку черговості, що визначена в законі про систему гарантування вкладів.

Забезпечити ефективність цієї роботи, зокрема, має і нещодавно створена Міжвідомча робоча група з питань повернення активів збанкрутілих банків на чолі з Прем’єр-міністром країни.

2. Джерелом для погашення основної суми кредиту і надалі залишатимуться кошти Фонду, що формуються, в основному, за рахунок внесків живих банків. І тільки у разі достатності капіталу Фонду.

«Запропонована схема реструктуризації є найкращим компромісом між ФГВФО та Міністерством фінансів та відповідає кращим міжнародним практикам реструктуризації заборгованості. Вона не передбачає „прощення“ боргу, натомість покладає чи не основну фінансову відповідальність на колишніх акціонерів та ТОП-керівників банків, чия діяльність призвела до неплатоспроможності очолюваних ними установ. Для нас, як для радників і учасників процесу розробки плану реструктуризації, було принципово важливо розробити такий план, який би передбачав справедливий підхід: відповідальність за минулу кризу у першу чергу несуть посадовці неплатоспроможних банків, а не діючі банки — учасники Фонду», — сказав Юрій Федорів, керівник практики реструктуризації KPMG в Україні.

Кому реструктуризація вигідна?

На думку експертів, якщо Фонду не вдасться врегулювати питання власних боргів, це, найімовірніше, може лягти додатковим тягарем «на плечі» банків-учасників. Адже чинним законодавством передбачено можливість запровадження Фондом додаткових спеціальних зборів. І хоч подібних анонсів від спікерів ФГВФО поки не надходило, де гарантія, що цього не станеться?

Олена Коробкова

«Ми — категорично проти будь-якого додаткового навантаження, що може лягти на банки. Потрібно не забувати, у яких умовах ми зараз всі опинилися. Збільшення розмірів внесків (якщо таке передбачається) додасть банкам витрат і ці додаткові витрати в кінцевому підсумку позначаться на клієнтах банків», — сказала Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України.

Причому у своїх оцінках представники банківської спільноти практично одноголосні: «Банки, звичайно, будуть проти будь-якого посилення навантаження. Але справа навіть не в тому, що хтось буде заробляти менше. Насправді збільшені розміри внесків, якщо таке рішення буде ухвалене, в кінцевому підсумку призведе до зниження процентних ставок за депозитами», — розповів фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

А от прийняття реструктуризації, навпаки, нестиме для клієнтів банків додаткову вигоду. Після цього Фонд обіцяє нарешті розпочати анонсоване поетапне підняття суми відшкодування за вкладами.

«Реструктуризація боргу дасть нам можливість почати новий етап розвитку системи гарантування: розширити гарантії на вклади в усіх без винятку банках, а також у ряді небанківських установах, і нарешті відповісти на сформований запит суспільства щодо підвищення гарантованої суми відшкодування. На днях один із провідних фінансових інтернет-ресурсів провів онлайн опитування серед своїх читачів, чи потрібно підвищувати гарантію за вкладами. 95 відсотків сказали, що так», — розповіла Олена Нужненко.

Що потрібно, аби реструктуризація відбулася?

Питання реструктуризації боргів Фонду має бути прийнято на законодавчому рівні. Так само голосування у Верховній Раді потребує підвищення гарантованої суми відшкодування і приєднання до Фонду «Ощадбанку». За словами експертів, усі ці три пункти логічно приймати єдиним пакетом, адже тільки тоді їх реалізація матиме своєрідний позитивний кумулятивний ефект. Понад те, відповідне «пакетне голосування» погоджено і Міжнародним валютним Фондом.

Якщо реструктуризація боргів ФГВФО відбудеться, то уже цього року в Україні сума гарантування зросте удвічі – до 400 тис. грн, а вже у 2023 році – до 600 тис. грн. Принаймні такі обіцянки лунають від Фонду гарантування. В іншому випадку банківська система, а отже і кожен клієнт банку, і надалі повертатиме багатомільярдні борги за Лагуна, Бахматюка, Жеваго і Ко. А розширення гарантій і зростання суми відшкодування за вкладами так і залишаться декларацією намірів.

Джерело

 

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

ФГВФЛ

Статті • Влада i люди
Фонд гарантування вкладів поставив собі за мету досягти європейських стандартів гарантування вкладів. Що потрібно зробити, щоб стратегічна ціль стала досяжною перспективою?

ФГВФЛ

Статті • Влада i люди
За офіційною статистикою, станом на березень 2021 р. в Україні було зареєстровано 323 кредитні спілки

ФГВФЛ

Статті • Влада i люди
В результаті приватизації держава позбавиться необхідності докапіталізації банку в майбутньому

ФГВФЛ

Статті • Влада i люди
Як зміниться кредитний ринок і банківська система, якщо Фонд гарантування вкладів фізичних осіб матиме необмежені права?

ФГВФЛ

Статті • Влада i люди
Уривка немає, тому що запис захищений.

Дослідження

Статті • БОРГ-review; Влада i люди
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб пояснив, яким чином знаходить покупців на неліквідні активи