Спір щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно є цивільно-правовим – позиція ВС

Глушко Сергій
15 липня 2021, 18:03
15494 хвилини читати

Тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами не адміністративного, а цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін

  • Посилання скопійованоlink copied

Постанова колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 1 липня 2021 року в справі №922/3059/16 (922/2308/20) – це, по суті, історія про те, як фермер-банкрут, втративши своє майно і бізнес, намагався за допомогою «чорного» реєстратора повернути все назад… Але суд, незважаючи на наполегливі спроби невдалого бізнесмена знайти хоч якісь правові зачіпки, не дав це зробити.

Як легко позбавляють прав

Ще в листопаді 2016 року Господарським судом Харківської області фізичну особу-підприємця було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. В межах справи про банкрутство на другому повторному аукціоні, який відбувся 04.12.2018, майно боржника, яке складалось із квартири загальною площею 76,9 кв. м та корпоративних прав у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства «Любава-2015» в розмірі 100 відсотків, знайшло нового власника. Між ліквідатором та переможцем аукціону був укладений відповідний договір купівлі-продажу майна, підписано акт прийому-передачі частки у статутному (складеному) капіталі й акт прийому-передачі права на нерухоме майно.

На підставі зазначених правовстановлюючих документів 11.12.2018 до відомостей про юридичну особу – Фермерське господарство «Любава-2015» – в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб державним реєстратором було внесено зміни. В цей же день корпоративні права в фермерському господарстві були передані за договором купівлі-продажу іншій особі, що також було відображене у державному реєстрі.

Проте, через невеликий проміжок часу, 29 січня 2019 року таким собі державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Сергієм Ковальовим було проведено реєстраційні дії щодо ФГ «Любава-2015» із приміткою «для виправлення помилок». В результаті такого виправлення помилок реєстраційні дії від 11.12.2018 були скасовані, а останнім реєстраційним записом в ЄДРЮОФОПГФ залишились дані щодо належності корпоративних прав фермеру-банкруту.

Господарський суд Харківської області, куди за захистом своїх прав звернувся новий власник фермерського господарства, встановив, що скасування реєстраційних дій державним реєстратором Нивотрудівської сільської ради було вчинено без достатніх підстав, а саме за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів, і що взагалі з 12.12.2018 та на час проведення спірних реєстраційних дій 29.01.2019 тільки новий власник був уповноважений діяти від імені юридичної особи ФГ «Любава-2015». Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що саме уповноважена особа зверталась до державного реєстратора з заявою про скасування реєстраційних дій. Корпоративні права нового власника були відновлені. Це судове рішення також підтримав Східний апеляційний господарський суд.

Втім, фермер-банкрут не заспокоївся і у касаційній скарзі спробував оскаржити підсудність справи господарським судам. Зокрема, він вказував на начебто неправильне застосування статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства та неврахування висновку Верховного Суду щодо критеріїв визначення юрисдикції спору, стороною в якому є боржник у справі про банкрутство, внаслідок чого суди попередніх інстанцій без достатніх правових підстав розглянули в межах справи про банкрутство немайновий спір.

Крім того, касант стверджував, що висновок про підсудність справи господарським судам не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/19 щодо компетенції адміністративних судів у сфері державної реєстрації, і це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень за пунктом 6 частини першої статті 310 ГПК України.

Правова позиція Верховного Суду

Спочатку колегія суддів КГС у складі ВС зазначила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/19, на яку посилається касант, висновок щодо компетенції адміністративних судів у сфері державної реєстрації сформовано за обставин, коли право власності на спірне нерухоме майно ні за ким не зареєстровано та у правовідносинах не пов`язаних з банкрутством, отже за неподібних даній справі правовідносин.

Далі, відхиляючи твердження скаржника про належність спорів у сфері державної реєстрації до компетенції адміністративних судів Верховний Суд зауважив наступне.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Усталена правова позиція, викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 2140/1950/18, від 12.02.2020 у справі № 820/4524/18 свідчить, що належним відповідачем у справах про визнання недійсними рішень, скасування рішень державного реєстратора є особа, за якою зареєстровано право на нерухоме майно, а спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.

А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін, а участь співвідповідача – державного реєстратора не змінює цивільно-правового характеру спору.

Підготував Глушко Сергій

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Боргова розписка — доказ укладення договору позики, відтак вона завжди залишалася об’єктом підроблення.

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Податківці можуть забути про своє бажання стягнути гіпотетичний податковий борг, якщо вони не вирішували у суді питання щодо своїх процесуальних прав

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Рішення Верховного Суду виглядає компромісом між правами кредиторів та незалежністю арбітражного керуючого

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлює стаття 117 КЗпП України

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Борги мають бути сплачені – це принципова позиція практики Верховного Суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Фактично вже наявна неоднозначна практика застосування статті 5 КУПБ, що свідчить про наявність підстав для передачі цих справ на розгляд палати по банкрутству