Богдан Львов: Банки – це кров економіки, і господарські суди, як ніхто інший, розуміють важливість цієї сфери

Редакцiя
24 вересня 2021, 10:27
6976 хвилин читати

Судова практика в банківських правовідносинах впливає, напевно, на економіку країни найбільше

  • Посилання скопійованоlink copied

17 вересня 2021 року відбувся форум «Судовий захист банківських послуг в умовах ринкової економіки. Перспективи та сучасний стан», уперше організований за спільної ініціативи Незалежної асоціації Банків України та Асоціації суддів господарських судів України (у межах укладеного між сторонами меморандуму про співпрацю) у партнерстві з проєктом ЄС «Право-Justice».

У заході взяли участь судді Верховного Суду, апеляційних і місцевих господарських судів, представники Національного банку України та провідних комерційних банків, Американської торговельної палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Асоціації арбітражних керуючих та національних експертів проєкту ЄС «Право-Justice».

Від Верховного Суду з вітальним словом виступили заступник Голови ВС, голова Касаційного господарського суду у складі ВС Богдан Львов і Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв.

Зокрема, Богдан Львов наголосив, що банки – це кров економіки, і господарські суди, як ніхто інший, розуміють важливість цієї сфери. У банківській сфері задіяно безліч фізичних і юридичних осіб, тому вона є дуже чутливою і специфічною. Зважаючи на це, втручатися і корегувати її діяльність потрібно дуже обережно. «5–7 років тому, коли відбувалося реформування судової системи, ми передбачали зміни, зокрема завдяки приходу нових кадрів з новими поглядами. Ми розуміли, що потрібен буде час для узгодження всіх позицій заради того, щоб зробити судовий захист, у тому числі й у банківській сфері, ефективним, послідовним і прогнозованим. На жаль, з огляду на постійний стан турбулентності, цей час не скорочується, а навпаки – лише збільшується», – констатував очільник КГС ВС.

За словами Богдана Львова, сьогодні в господарських судах працюють судді, які частіше стикалися з економікою, водночас у Великій Палаті Верховного Суду 3/4 суддів мають менший досвід в економічних відносинах, проте вони, можливо, гостріше відчувають інші аспекти. Спікер підкреслив, що в будь якому «банківському» спорі є правовий складник, але найбільш важливим і визначальним є економічний компонент. І головне завдання суду – під час розгляду справи не зашкодити існуванню економічних відносин, не порушити їх прозорості, не зруйнувати й не зупинити економічних зв’язків, тобто мінімізувати негативний вплив на економіку.

Секретар Великої Палати ВС Всеволод Князєв зазначив, що захід об’єднав потужне представництво всіх основних стейкхолдерів у питаннях судових спорів у банківських справах – представників НБУ, приватного банківського сектору, провідних юристів, суддів господарських судів усіх інстанцій. Завдяки цьому ми маємо унікальну можливість почути думки й аргументи одне одного, визначити й обговорити проблемні питання, відкорегувати свої точки зору з урахуванням почутого та лише таким чином рухатися вперед.

«Без банків не буде бізнесу, без бізнесу не буде економіки, без економіки не буде бюджету, а без бюджету не буде країни. Тому, розглядаючи банківські справи, які становлять значну частину і, на мій погляд, є одними з найскладніших у практиці ВП ВС, судді є дуже обережними та поміркованими. Адже судова практика в банківських правовідносинах впливає, напевно, на економіку країни найбільше. А тому необережні маніпуляції із судовою практикою в цій сфері можуть мати негативні наслідки для економіки загалом», – переконаний Всеволод Князєв. Секретар ВП ВС зауважив, що з огляду на не завжди чітке банківське законодавство перед судом постає завдання враховувати інтереси вкладників, позичальників, власників банків, держави та вплив правових позицій на економіку держави. Як правило, ці інтереси не збігаються і бувають діаметрально протилежними. Водночас доповідач наголосив, що за кожною правовою позицією ВП ВС стоять десятки, сотні зупинених у судах нижчих інстанцій аналогічних справ, у яких учасники процесу очікують ухвалення відповідної правової позиції ВП ВС. Тому питання врегулювання економічних відносин стоїть на першому плані.

У межах сесії «Законодавство, що регулює правовідносини у банківській сфері та судова практика. Способи захисту порушених прав» суддя ВП ВС Лариса Рогач детально зупинилася на деяких питаннях вирішення правових проблем у спорах щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб за шкоду, завдану банку. Зокрема, спікерка нагадала, що від 2018 року спори за позовом ФГВФО, що діє від імені банку, про відшкодування пов’язаними з банком особами завданої ними шкоди банку підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Наразі у провадженні судів перебуває 64 такі позови проти 774 відповідачів, щодо майже 30 банків тривають спори про відшкодування шкоди з пов’язаних з банком осіб у порядку ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Лариса Рогач також зосередилася на низці проблемних питань, зокрема: яка редакція Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (ст. 52) та Закону України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 58) підлягає застосуванню при вирішенні спорів щодо притягнення до відповідальності пов’язаних з банком осіб – колишніх керівників банку в процедурі виведення (ліквідації) такого банку; що таке неправомірність в контексті виконання фідуціарних обов’язків; як визначається розмір шкоди, заподіяної банку; з якого моменту починається перебіг позовної давності щодо вимог про відшкодування збитків, поданих ФГВФО, пов’язаних з банком осіб – керівників банку тощо.

«Нам часто закидають, що у Великій Палаті ВС лише шість фахівців з господарського права, але зауважу, що дуже важливими є допомога й участь колег із цивільної та адміністративної юрисдикцій. Ми маємо змогу спільно всебічно розглянути всі питання», – наголосила суддя ВП ВС.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням.

Суддя Великої Палати ВС Віктор Пророк під час сесії «Юридичні аспекти укладання та забезпечення виконання договорів у сфері банківської діяльності» розкрив проблемні питання позасудового задоволення вимог іпотекодержателя в практиці ВП ВС. Зокрема, спікер на прикладах конкретних правових позицій ВП ВС розповів про такі аспекти: реалізація права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі; пріоритет погоджених сторонами договору іпотеки умов звернення стягнення на предмет іпотеки; направлення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень основного зобов’язання; оскарження вимоги іпотекодержателя про усунення порушень; нездійснення оцінки предмета іпотеки при його продажу третій особі; повідомлення іпотекодавця про спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві тощо.

«Чим детальніше та зрозуміліше з дотриманням принципу добросовісності прописані умови іпотечного договору, то тим легше буде потім звернути стягнення на предмет іпотеки», – акцентував Віктор Пророк.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням.

Модератором останньої сесії «Ліквідація, реорганізація банків. Банкрутство боржників. Актуальні питання виконання судових рішень» став секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк. Під час виступу він нагадав, що наразі спори, пов’язані з банківською діяльністю, розглядаються трьома юрисдикціями. Спікер також поінформував, що з метою єдиного й однакового застосування суб’єктами правозастосування норм Закону України «Про судовий збір» управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС спільно із суддями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, які спеціалізуються на розгляді справ про банкрутство, сформовано пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про судовий збір» для робочої групи при Міністерстві юстиції України з питань банкрутства.

У межах зазначеної сесії суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС В’ячеслав Пєсков висвітлив питання, які виникають під час розгляду справ про банкрутство за участю банків. Говорячи про стадію відкритого провадження у справі про банкрутство, спікер звернув увагу на фон, у якому діє на цій стадії суддя касаційної інстанції, перевіряючи відповідні судові рішення. «Процедура банкрутства є особливою. Підтвердження цьому є в ГПК України, який встановлює, що провадження у справах про банкрутство є окремим видом провадження. Водночас ГПК України не передбачає істотних особливостей для розгляду справ про банкрутство, тому багато в чому ці особливості доводиться встановлювати в судовій практиці. При цьому ми наполягаємо на тому, що сама процедура банкрутства є частиною публічного порядку, в тому сенсі, що держава завжди проявляє певний підвищений інтерес до цієї тематики, зокрема встановлюючи кримінальну відповідальність за доведення до банкрутства», – наголосив В’ячеслав Пєсков. Суддя також додав, що важливим залишається питання, чому у 2011 році було декриміналізовано фіктивне банкрутство. Адже спільним завданням усіх державних органів, у тому числі судів, є створення такого режиму, при якому як національний, так і іноземний інвестор відчували б захищеність своїх інвестицій, зокрема через підвищення пропорції повернення вкладених інвестицій у результаті здійснення конкурсних процедур. «На жаль, у міжгалузевому рейтингу Doing business ми займаємо доволі низьку позицію, що лише підкреслює необхідність не тільки підвищення відповідальності за доведення до банкрутства, а й дослідження питання рекриміналізації фіктивного банкрутства. Саме створення в публічній сфері режиму нетерпимості до фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства поряд з уведенням ефективних інструментів реагування на такі прояви видається нагальною проблемою як для законодавця, так і для юристів-практиків», – зауважив В’ячеслав Пєсков.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням.

Учасники форуму мали змогу всебічно та ефективно обговорити проблемні питання застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді справ за участю банків, а також розробили пропозиції для удосконалення законодавства в цій галузі.

На переконання організаторів, проведення таких обговорень сприятиме підвищенню ефективності судового захисту й налагодженню електронного документообігу між банками та судами.

Також судді господарської юрисдикції запевнили в готовності працювати над удосконаленням судової практики для того, що допоможе бізнесу нівелювати ризики настання негативних наслідків судових спорів і зменшить їх кількість.

Джерело

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Існує загроза того, що ліквідатор не схоче відшукувати всі можливості задоволення вимог кредиторів, а займатиметься виключно доведенням вини керівника

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Судова практика вже вивчила і класифікувала основні правові хитрощі боржників

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Боргова розписка — доказ укладення договору позики, відтак вона завжди залишалася об’єктом підроблення.

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами не адміністративного, а цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Податківці можуть забути про своє бажання стягнути гіпотетичний податковий борг, якщо вони не вирішували у суді питання щодо своїх процесуальних прав

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Рішення Верховного Суду виглядає компромісом між правами кредиторів та незалежністю арбітражного керуючого