Реєстр колекторів: після 14 жовтня “чорні” компанії опиняться поза законом

Редакцiя
2 червня 2021, 10:48
2514 хвилини читати

Національний банк України наглядатиме за колекторськими компаніями.

  • Посилання скопійованоlink copied

Як відомо, у березні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон №1349, яким встановлено правила поведінки колекторських компаній в урегулюванні заборгованості за споживчими кредитами. Згідно з новим документом, колекторські компанії, щоб мати змогу надавати послуги з урегулювання таких боргів, повинні зареєструватися в Реєстрі колекторських компаній Нацбанку України.

Що являтиме собою такий реєстр, яку інформацію можуть там узяти для себе боржники? Відповіді на ці запитання шукав «Урядовий кур’єр».

Національний банк України, який недавно став фактично мегарегулятором для великого ринку банківських та небанківських фінансових послуг, теж наглядатиме за колекторськими компаніями. Так, НБУ ухвалюватиме рішення про внесення до Реєстру колекторських компаній або відмовлятиме у такому рішенні. Компаніям потрібно підготувати та подати до Національного банку всі необхідні для реєстрації документи, щоб спочатку набути, а потім не втратити право надавати колекторські послуги. Після перевірки регулятором інформація про зареєстровані в Україні колекторські компанії з’явиться в публічному реєстрі.

Правила та винятки

Кредитодавці зможуть перевірити цю інформацію і залучати до врегулювання боргів лише зареєстровані компанії», — зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. За її словами, компанія повинна зареєструватися в такому реєстрі, якщо має намір врегулювати прострочену заборгованість, яка виникла за договором про споживчий кредит або іншим договором. Не потрібно реєструватися у Нацбанку України банкам, небанківським фінансовим установам, які врегульовують прострочену заборгованість виключно у власних інтересах, юридичним особам, які врегульовують такі борги тільки за житлово-комунальні або телекомунікаційні послуги.

Цікавий перелік документів, необхідних для такої реєстрації. Окрім відомостей про керівників та співробітників, треба надати інформацію про політику та внутрішні положення компанії про взаємодію із споживачами, захисту персональних даних, заяви щодо навчання з етичної поведінки, захисту прав споживачів.

«При цьому компанія повинна відповідати вимогам щодо ділової репутації та структури власності колекторських компаній. За інформацією НБУ, ці вимоги регулятор визначить найближчим часом у спеціальному нормативно-правовому акті про реєстрацію колекторських компаній. За чинними договорами, якщо інформація про колекторську компанію не з’явиться в реєстрі до 14 жовтня 2021 року, то кредитор, який має з такою компанією договір, буде зобов’язаний достроково його розірвати в односторонньому порядку. Те саме стосується випадків, якщо НБУ виключить колекторську компанію з реєстру», — додає Олена Коробкова.

Уже потім договори, які було укладено із незареєстрованими колекторами, не вважатимуться чинними. А якщо незареєстрований колектор запропонує свої послуги кредиторові, він повинен буде сповістити про це Нацбанк упродовж п’ятиденного терміну. Після перевірки регулятором інформація про зареєстровані в Україні колекторські компанії з’явиться у реєстрі і його буде розміщено на офіційній сторінці Нацбанку в інтернеті. Ресурс буде публічним і працюватиме у цілодобовому режимі у відкритому доступі.

Кредитор — банк або фінансова компанія — зможе перевірити інформацію про колекторів перед притягненням боржника до врегулювання заборгованості і встановлювати ділові відносини тільки із зареєстрованими НБУ компаніями. Споживачам така інформація дасть змогу оперативно перевіряти, чи зареєстрований колектор у реєстрі, працює він за вимогами закону або ні, тобто бути належно поінформованими для захисту своїх прав. При цьому аналіз чинної нормативної бази свідчить, що внесення до реєстру інформації про самих боржників не передбачено.

Ефективність скарг та запис на плівку

Діяльність реєстру і самих компаній викликає запитання у бізнесу та фізичних осіб. Приміром, Максим Тютюнников, адвокат, голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва, зазначає, що, згідно з новим законодавством, застосовувати санкції за порушення закону колекторами буде НБУ на підставі скарг споживачів.

«Непокоїть питання із приводу ефективності таких скарг і застосування санкцій за порушення. Для прикладу, закон встановлює, що в разі першого спілкування колектор повинен назвати себе, а також сформулювати підстави дзвінка і обсяг заборгованості. Але якщо колектор цього не зробив? На кого скаржитися і як цю інформацію перевірятиме банк, поки що не зрозуміло», — зазначає експерт.

Як вважає голова громадської організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, треба під час спілкування клієнта з колектором записувати всі дії на диктофон (якщо таке спілкування відбувається телефоном) або на відео (якщо спілкування відбувається віч-на-віч). «Нічого іншого не вигадали. Також треба робити скріншоти дзвінків, адже, як відомо, за новим законодавством, колекторові заборонено дзвонити боржникові більш як тричі на день і після 20 години. Кажуть, що все це не беруть до розгляду суди. Можу на власному досвіді сказати, що це не так», — зазначає вона.

Юрист Ростислав Кравець вважає, що виконати норми закону та всі правила, які встановлено в реєстрі, неможливо, адже колектори завжди стоятимуть на тому, що вони не порушували закону, і довести зворотне дуже важко. «Закон про колекторів — фактично лише профанація, нічого конкретного за ним не стоїть. Далі відбуватиметься все, як і раніше: незаконно вибиватимуть борги, ми будемо свідками подальшого беззаконня», — резюмує він.

Однак деякі експерти хвилюються з приводу того, що, згідно з новим законодавством, у разі явних погроз боржникові колекторів під час звернення його до Національної поліції правоохоронці не реагуватимуть, адже посилатимуться на те, що відтепер всі ці питання регулює Нацбанк України. Тобто звертатися треба лише до регулятора. Однак Ростислав Кравець тут не вбачає проблеми, адже в Україні чинний закон про так зване примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. І якщо загрожуватимуть життю фізичної чи юридичної особи, Нацполіція повинна прийти на допомогу.

До речі, більшість експертів вважає нове законодавство про колекторську діяльність недосконалим і таким, що більше захищає не боржників, а самих колекторів. Проте цей закон розписує діяльність колекторів, умови ліцензування тощо. Сподіваємося, що робота реєстру колекторів також стане у пригоді всім учасникам процесу.

Новини за темою

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Колектори

Статті • Стягнення боргiв
Роботу колекторів почнуть контролювати і банки, які їх наймають, і Національний банк

Колектори

Статті • Стягнення боргiв
Ідентифікація колектора під час спілкування з боржником дає надію очікувати зменшення, а краще, взагалі зникнення випадків його злочинної діяльності

Колектори

Статті • Стягнення боргiв; Влада i люди
Потрібно розвивати легальну юстицію, а не легалізовувати тіньову.

Розслідування

Статті • БОРГ-review; Стягнення боргiв
Перш за все слід подати письмову заяву до Департаменту кіберполіції Національної поліції України