Зруйновані магазини: як рітейлу правильно фіксувати збитки від війни

З початку воєнного нападу росії на Україну було зруйновано десятки торгових об’єктів, а збитки рітейлерів вже сягають сотень мільйонів доларів. Зокрема, повністю було зруйновано ТРЦ і БЦ Retroville, майже повністю зруйновано ТРЦ Fabrika. Загалом від бойових дій суттєво постраждали понад півтора десятка торговельних центрів. Мережа Сільпо втратила 23 магазини, а Фокстрот зазнала збитків на 1 млрд грн (в Гостомелі згорів центральний склад компанії, а також було розграбовано чи знищено російськими снарядами вісім магазинів). Тож, питання коректної фіксації та подальшої процедури відшкодування збитків зараз є надзвичайно актуальним для українського бізнесу.

Фіксування збитків замість ювілею

28 березня ТРЦ Fabrika мала святкувати свою десяту річницю, але російське військове вторгнення змінило плани компанії. 7 березня російські війська завдали удару по ТРЦ, внаслідок чого будівля була майже повністю зруйнована — залишилися обгорілі стіни та металеві конструкції. “Коли почалася пожежа, ми викликали ДСНС, але окупанти почали стріляти по ним з БТР і не дозволили погасити пожежу. ТРЦ Nikolsky постраждав менше: туди потрапила ракета, зруйновано весь купол, а на приблизно 250 кв. м була пожежа, – розповідає директор юридичного департаменту Budhouse Group, якій належить ТРЦ Fabrika та ТРЦ Nikolsky, Марин Балев. – Зараз ми, як і багато інших, фіксуємо збитки і складаємо акти. Робити це дуже складно, оскільки ситуація в обох регіонах досить напружена, але наші колеги разом з технічними спеціалістами докладають усіх можливих зусиль”. За словами Марина, наразі компанія ще не визначилась, яким шляхом компанія піде на подання відшкодування збитків – через міжнародний процес чи через кримінальний процес українського законодавства. Обидва постраждалі ТРЦ компанії знаходяться в іпотеці, тому Budhouse Group має достатньо доказової бази щодо вартості об’єктів, оскільки перед підписанням договорів іпотеки була здійснена їх ретельна оцінка. “Варіант, який можуть спробувати всі – подати заяву до страхової компанії. Зрозуміло, що пошкодження об’єкту через воєнні дії – це форс мажор, і буде багато відмов. Але можливо пізніше будуть створені якісь спеціальні фонди, і щось, все ж таки, буде відшкодовано”, – радить Марин Балев.

Не страховий випадок

Настання страхового випадку на території, на якій діє воєнний стан, теоретично не є підставою для відмови у страховій виплаті. Проте більшість страхових компаній не відшкодовують збитки внаслідок воєнних дій, оскільки це вважається форс-мажором. Хоча є і виключення: наприклад, СК «Арсенал-Страхование» збирає та фіксує інформацію від клієнтів про збитки, які пов’язані з воєнними діями, розраховуючи, що після завершення війни буде можливість отримати преференції від держави і покрити ці збитки.

Юрист адвокатського об’єднання Aver lex Олег Іоніцой-Доценко підтверджує, що звичайні види страхування не покривають збитки, завдані під час воєнних дій – обстрілів, бомбардувань тощо, оскільки останні, як правило, є винятками у стандартних договорах страхування. Але у будь-якому разі він радить уважно перевірити договір страхування, оскільки можливо ці випадки у ньому не визначені як винятки.

Як фіксувати збитки та куди звертатись за компенсацією

Наразі держава та уряд вже анонсують програми відбудови України та компенсації збитків. Ці програми знаходяться на етапі розробки, але питанням фіксації збитків через воєнний напад росії потрібна займатись вже зараз.

Адвокат та керуючий партнер юридичної компанії Gentls Олег Громовий зазначає, що рітейлери, виробники та постачальники можуть розраховувати на відшкодування вартості втраченого, знищеного або пошкодженого майна, а також упущеної вигоди. Також відшкодовуватимуться втрати підприємств від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях. Це передбачено порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, що затверджений постановою КМУ №326 від 20 березня 2022 року.

А визначення шкоди та збитків підприємств здійснюватиметься відповідно до методики, що має бути затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. Відповідальними за визначення шкоди та збитків визначені обласні, Київська міська державні адміністрації.

Про це говорить і старший юрист Sayenko Kharenko Тарас Бондаренко. На його думку, поки немає офіційної методики визначення шкоди та збитків постраждалі підприємства мають робити це за звичайною схемою:

• першочергово зібрати всі правовстановлюючі документи, договори оренди, технічні паспорти, витяги з реєстрів, платіжні доручення, технічний паспорт на будівлю тощо;
• якщо аварійну ситуацію усували сили ДСНС, необхідно мати копію відповідного акту про аварійну ситуацію;
• знайти свідків події та зафіксувати їх контакти для подальшого можливого залучення для судового розгляду;
• зібрати інформацію про дату, час обставини пошкодження, фото та відеофіксацію (в тому числі з публічних джерел);
• за можливості скласти власними силами акт обстеження та зафіксувати пошкодження із залученням максимальної кількості посадових осіб підприємства та свідків;
• провести експертну оцінку збитків завданих майну, а також провести технічне обстеження будівель;
• провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 “Про затвердження положення про інвентаризацію активів та зобов’язань”;
• зафіксувати упущену вигоду у внутрішніх документах компанії;
• написати заяву до поліції про факт нанесення шкоди майну, та отримати витяг з реєстру досудових розслідувань;
• зафіксувати факт пошкоджень за допомогою додатку ДІЯ;
• звернутись до обласної, Київської міської державної адміністрації з запитом про підтвердження факту надзвичайної події та запросити їх представників для фіксації збитків.

Тарас Бондаренко зазначає, що відповідно до міжнародної практики та історії є три потенційні механізми відшкодування збитків:

1. Відшкодування країною-агресором збитків за рішенням міжнародних судів, за рахунок міжнародних арештованих активів. Для цього може бути створений спеціальний фонд та розроблена процедура реалізації арештованого майна. Проте варто враховувати, що з Європейської конвенції по правам людини росія вийшла 16 березня 2022 року. Усі події, які сталися до цієї дати, можуть бути розглянуті Європейським судом з прав людини. Але, як зазначає Тарас, необхідно розуміти, що хоча всі ці справи в ЄСПЛ країна-агресор точно програє, проте є великі сумніви, що вона виплатить компенсації.
2. Відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням за рішенням внутрішніх судів. Цей механізм також малоймовірний, оскільки винні особи – громадяни росії, які, ймовірно, нічого відшкодовувати не будуть. Але це може бути гарним фактом фіксації збитків понесених підприємством.
3. Відшкодування урядом України за рахунок коштів держбюджету, зовнішніх надходжень та арештованого майна країни агресора. На думку Тараса Бондаренка, це самий реальний механізм, який буде працювати. Наразі у першому читанні вже прийнято закон, у якому закладено саме такі механізми відшкодування. Відповідно до нього держава компенсує фізичній особі збитки внаслідок воєнних дій, а фізична особа укладає з державою угоду на право держави вимагати від країни-агресора в міжнародних інстанціях відшкодовувати збитки. Для юридичних осіб механізм буде аналогічний.

Джерело