VII Міжнародний форум із захисту бізнесу: як вберегти активи під час війни

14 грудня завершив свою роботу VII Міжнародний форум із захисту бізнесу, організований виданням “Юридична практика“.

Одна з сесій Форуму, модератором якої виступив керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. Семен Ханін, була присвячена різним аспектам захисту активів.

Компенсаційний механізм

Про те, як сьогодні створюється та впроваджується компенсаційний механізм, розповіла Ірина Кірєєва, заступник директора департаменту санкційної політики — начальник управління міжнародного співробітництва Міністерства юстиції України. Посадовиця зауважила, що після повномасштабного вторгнення рф Україна щодня руйнується, несе збитки, але потрібно відновлювати економіку, підіймати бізнес і продовжувати далі жити, тому очікувати кінця війни не варто. Ірина Кирєєва зазначила, що з перших днів війни на державному рівні було створено спеціальну робочу групу, яка створює і впроваджує механізм відшкодування збитків, завданих збройною агресією рф на території України. До цієї групи увійшли найкращі українські юристи, науковці, представники державних органів.

Вона, зокрема, відмітила:

«Такий механізм передбачатиме три складових – це власне компенсаційна комісія, яка буде розглядати заяви і присуджувати суми відшкодувань, це компенсаційний фонд, який акумулюватиме кошти, за рахунок яких виконуватимуться рішення комісії і ефективний механізм виконання таких рішень».

Також заступник міністра відзначила міжнародну підтримку щодо створення міжнародного реєстру збитків – інструменту, який дозволить збирати доказову базу. Тому юристам вона порадила зараз ретельно фіксувати збитки і збирати належні докази.

Ідентифікація активів

“Проблема ідентифікації арештованих активів рф та рб: локальні рішення vs системний підхід” – з такою темою виступив т.в.о. голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Дмитро Жоравович. Він передусім заспокоїв представників бізнесу:

«Сумлінним бізнесменам нашої держави немає сенсу перейматись, що їх активи будуть незаконно арештовані, відчужені або передані в управління АРМА, адже агентство працює лише з активами, арештованими в рамках кримінальних проваджень. Не треба це плутати з певними санкційними процедурами».

Він зазначив, що сьогодні в суспільстві є запит щодо переліку активів рф та рб, з яким працює АРМА. Але однозначної відповіді, як зауважив спікер, з цього приводу немає, адже до АРМА активи потрапляють в рамках кримінальних проваджень відповідно до Кримінального кодексу України. Тож цю проблему слід вирішувати в комплексі.

Спікер також поділився ідеєю, яка дозволила б налагодити більш плідну співпрацю з правоохоронними органами – надати АРМА статус в кримінальному провадженні в рамках експерта чи спеціаліста. Це дозволило б АРМА визначити шлях, яким буде управлятися той чи інший об’єкт.

Механізми захисту

Олександр Максименко, начальник управління захисту інвестицій та запровадження спеціалізації прокурорів департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, розповів про механізми захисту інвестицій в Офісі Генерального прокурора. За словами спікера, управління, яке він очолює, функціонує з 2020 року і вже довело свою ефективність та схвальні відгуки з боку бізнесу. Результати роботи управління: 21 млрд грн. – сума захищених активів інвесторів, повернуто 200 млн грн., із них грошових коштів на суму 50 млн. грн.; підтримано рішення бізнесу інвестувати понад 9,8 млрд грн., понад 70 випадків відновлення справедливості; 2,8 млрд прямих інвестицій.

Олександр Максименко також зазначив, що в Офісі Генерального прокурора розробили певні стандарти діяльності прокурорів, які зараз мають рекомендаційний характер.

Для тих, хто постраждав від воєнних злочинів рф, створено онлайн платформу warcimes.gov.ua, в межах якої будь-яка особа може повідомити про вчинення відповідного злочину.

Антирейдерські заходи

У свою чергу, Віктор Дубовик, керівник Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України, розповів про антирейдерський захист бізнесу у світлі рішень воєнного часу. Насамперед він відзначив сферу державної реєстрації , яка після 24 лютого зазнала значних змін та трансформації і водночас показала свою спроможність адаптуватися до нових реалій. Також спікер звернув увагу на хакерські атаки, яким піддавалися державні реєстри з початком збройної агресії рф:

«Радикальне рішення вимкнути державні реєстри, як показала практика, було абсолютно правильним, тому що повна заборона на проведення реєстраційних дій протягом перших днів війни довело те, що не було жодного випадку успішної перереєстрації бізнесу чи нерухомого майна на злочинців».

Продовжив тему антирейдерського захисту бізнесу, але вже з точки зору адвоката, Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS. Він відзначив значущість рішень, прийнятих державою після початку агресії рф. Водночас висловив сподівання, що деякі суперечності стосовно держреєстрації невдовзі будуть законодавчо виправлені. Щодо новел рейдерського захоплення майна, характерного для військового стану, спікер відмітив намагання представників ЗСУ або інших збройних формувань реквізовувати майно нібито для потреб воєнного часу. Такі кейси на практиці вже існують.

Підготовка до відшкодувань

Завершив другу сесію форуму виступ Олександра Строканя, партнера, керівника практики вирішення спорів Mitrax. Його доповідь була присвячена підготовці до відшкодування: фіксація пошкоджень, розрахунок заподіяної шкоди, формування доказової бази. За його інформацією, на сьогоднішній день збитки українського бізнесу через російську агресію склали вже більше 10 млрд американських доларів. Тому бізнесу слід розуміти, як готуватись до відшкодувань, щоб максимально збільшити свої шанси на компенсацію. Щодо рекомендацій, спікер виділив наступне:

«Перший етап – це фіксування збитків, відповідно, контролером цих дій є саме бізнес. Найперше, що необхідно зробити, – скласти акт огляду з фото- і відеофіксацією, бажано у максимально короткий строк. Цей акт складається у довільній формі. Наступний крок – акт обстеження, який складає військова адміністрація. Такий акт можна скласти й у випадку втрати ефективного контролю майна на тимчасово окупованих територіях».

Спікер порадив складати заяву про вчинення кримінального правопорушення в СБУ за кваліфікацією «порушення правил та звичаїв війни». Якщо майно було пошкоджено або знищено пожежею, акт обстеження складають органи ДСНС. Бажано також провести інвентаризацію майна. Наступний етап, як зазначив доповідач, визначення збитків, і така методика вже існує. А найбільша складність, на його думку, полягає в доказуванні протиправної поведінки і причинного зв’язку.