Деталі
- Найбільший дефіцит – у секторах енергетики, транспорту та житла, сказав Кулеба.
- Водночас Україна вже фінансує роботу сотень об’єктів критичної інфраструктури, впроваджує захист, будує нові рішення і готується до наступного опалювального сезону, додав міністр.
- Росія свідомо бʼє по цивільній інфраструктурі, логістиці, створює тиск на людей і економіку, наголосив він.
- «Саме тому ключовий пріоритет – плани стійкості. Загальна потреба на їх реалізацію – понад €5,4 млрд», – заявив Кулеба.
- У заході прийняли участь країни G7, Європейський Союз, міжнародні фінансові організації та партнерів – загалом понад 25 учасників і більше 100 представників урядів та інституцій. Це ключовий майданчик для координації міжнародної допомоги Україні.
Контекст
Плани стійкості – це затверджені у цьому році регіональні плани енергетичної та інфраструктурної стійкості областей і громад України, які перейшли від «латання дір» після обстрілів до системної моделі захисту. Вони включають інженерний захист понад 3000 об’єктів критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації (ціль – 4 ГВт), забезпечення безперебійного водопостачання та надійного теплопостачання. План презентували 23 березня 2026 року в Брюсселі як новий європейський стандарт стійкості в умовах постійних атак.
17 травня 2023 року в Рейк’явіку було підписано політичну декларацію про створення міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України. Україна працює над запуском спеціального компенсаційного фонду, з якого постраждалі зможуть отримувати виплати.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра пояснила, як працюватиме міжнародна комісія з розгляду заяв щодо збитків. Комісію планують розмістити там само, де нині діє Офіс реєстру збитків, який згодом буде трансформовано в Офіс комісії разом з усією інфраструктурою.









































