Сексуальне насильство під час війни: що робити та куди звернутися за допомогою

Під час воєнного стану сексуальне насильство застосовується для деморалізації мирного населення. Воно означає зґвалтування або будь-який інший напад сексуального характеру, вчинений стосовно жінок, чоловіків або дітей. Його наслідки можуть бути жорстокими та полягати у сильному фізичному та психологічному впливі на жертв та інших свідків.

Сексуальне насильство внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту – не просто кримінальний злочин, це порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини (Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року).

Алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї сексуального насильства

1.За можливості, знайти найбільш безпечне для себе місце.

2. Звернутися за медичною допомогою та для фіксації тілесних пошкоджень і стану здоров’я до закладів охорони здоров’я за номером 103.

До закладу охорони здоров’я (пункту невідкладної медичної допомоги – ПНД) необхідно звернутися для зняття побоїв та проведення судово-медичної експертизи. Відповідно до законодавства заклади охорони здоров’я зобов’язані проводити медичне обстеження постраждалих від сексуального насильства осіб, які до них звернулися, та документувати його результати.

Необхідно вимагати від лікарів та обов’язково зберігати оригінали медичних довідок, висновки судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо. Також, на вимогу постраждалої особи надається необхідна інформація про медичну допомогу у вигляді довідки № 028/о або № 027/о.

• Національну поліцію України за номером 102 або 0 800 500 202 (кол-центр поліції). Важливо переконатися, що звернення до правоохоронних органів зареєстровано (інформація внесена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження);
• прокуратуру;
• військову адміністрацію за місцем вчинення злочину або за місцем перебування.

Якщо особа перебуває на тимчасово окупованій території і не має змоги звернутися до уповноважених органів влади України, потрібно повідомити про злочин:

4. Максимально задокументувати злочин (за можливості провести фото/відео фіксацію та зафіксувати можливих свідків). Зберігати фото-, відеозаписи (якщо такі робились), одяг, який був на постраждалій особі може містити сліди злочину, тому одяг варто зберегти, важливо не приймати душ чи ванну, не чистити зуби тощо до проведення судово-медичної експертизи або огляду лікарів.

Для того щоб можна було застосувати докази для притягнення винних до відповідальності за вчинення злочинів проти статевої свободи важливим фактором є їхнє правильне збирання та зберігання.

Необхідно зібрати сліди біологічного походження (сліди нападника на тілі, під нігтями тощо). Якщо на території вчинення злочину ведуться активні бойові дії і звернутися до правоохоронних органів або медичного закладу неможливо для фіксації злочину їх необхідно зібрати самостійно та зберегти. Для цього їх можна відібрати на чистий марлевий або ватний тампон, який потрібно попередньо змочити водою, загорнути тампон трубочкою у сухий чистий папір та покласти до зіп-пакету або іншого поліетиленового пакету, надійно запакувавши його. Пакет слід підписати, вказавши, звідки взято зразок (з якої частини тіла чи поверхні), а також зазначивши дату та час забору. Така ж процедура із речовими доказами (одяг та інші предмети зі слідами злочину). Обов’язково докази необхідно опечатувати (двоє сусідів або інших осіб ставлять підписи на кожному такому пакеті, а за можливості вести фото або відеозйомку збирання доказів).

Окрім того, завершуючим етапом є складення акту, в якому у довільній формі необхідно вказати: дату, місце складання, а також прізвища, імена та підписи осіб, які його склали, їхні контакти та описати, що сталося, які докази зібрано, куди їх поміщено та як опечатано.

Зібрані докази необхідно зберігати в сухих умовах, уникаючи впливу прямих сонячних променів, коли з’явиться можливість терміново передайте їх правоохоронцям за описом, який ви склали. Опис має бути в двох екземплярах, один із них, з відміткою про прийняття має залишатися у вас до завершення розслідування.

5. Зафіксувати інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення:

• обставини злочину з детальним описом (обов’язково занотувати найважливіші обставини події, оскільки розслідування міжнародних злочинів триває довго і деякі деталі можна забути);
• місце злочину (конкретна адреса або позначка на карті);
• дату та час вчинення злочину;
• ПІБ, дата народження, контактні дані постраждалої особи;
• інформацію про свідків злочину (ПІБ, дата народження, контактні дані);
• детальну інформацію про особу/осіб, які вчинили злочин (кількість злочинців, якщо відомо – імена та посади, в якій уніформі вони були, чи мали при собі зброю та яку, транспортні засоби, про що розмовляли між собою, з керівництвом та що саме казали, які відносини були між злочинцями – чи це були рядові солдати або їх керівництво, чи згадували при вас ранги, імена один одного тощо);
• інформацію про інші випадки таких злочинів у даній місцевості;
• завдану шкоду (матеріального, морального, психологічного характеру).

Увага! Передати інформацію до міжнародного кримінального суду можна через:

1. Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду у Гаазі, електронна адреса: otp.informationdesk@icc-cpi.int (писати можна будь-якою мовою);
2. Офіс Генерального прокурора України: warcrimes.gov.ua. – сайт для централізованого збору інформації про воєнні злочини, де можна завантажити фото та відеоматеріали, які в подальшому будуть використані для відновлення правосуддя в Україні та міжнародних органах;
3. телеграм-боти: Cлужби безпеки України: @stop_russian_war_bot; Кіберполіції України: @ukraine_avanger_bot.