Про арешт нових рахунків боржника при зупиненому виконавчому провадженні, – коментар експерта

На адресу редакції ІА «Борг.Експерт» надійшов запит від однієї з банківських установ наступного змісту: «Зупинення виконавчого провадження у зв’язку з відстрочкою виконання судового рішення забороняє вчиняти виконавчі дії лише виконавцю чи також іншим особам, задіяним у процесі? Зокрема, у банку на виконанні є постанова на арешт коштів на рахунку боржника, яка зобов’язує банк заарештувати як існуючі рахунки, так і ті, що будуть відкриті після отримання постанови. Отож, чи має банк заарештувати новий рахунок, якщо на момент його відкриття ВП було зупинено?»

Прокоментувати ситуацію погодився Андрій Авторгов, приватний виконавець, к.ю.н.

Під відстроченням виконання рішення розуміється перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом.

Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII містить дві взаємовиключні норми щодо наслідків надання судом відстрочки виконання рішення.

Згідно пункту 6 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

Наслідки зупинення виконавчих дій визначені частиною четвертою статті 35 того ж Закону. Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім окремих випадків. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Якщо говорити про наслідки повернення виконавчого документу стягувачу, то у цьому випадку арешт з майна також не знімається.

Відповідно до пункту 18 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 512/5З від 02.04.2012, зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

Що стосується арешту накладеного виконавцем на кошти боржника в установах банку. Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Теоретично, після постановлення судом ухвали про відстрочення виконання рішення, боржник може відкрити рахунок у іншому банку.

В цьому випадку, відповідно до статті 64 Закону України «Про платіжні послуги», надавач платіжних послуг (банк) у разі відкриття рахунку / електронного гаманця або закриття рахунку / електронного гаманця особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний у день такого відкриття або закриття повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Разом з тим, виконавець не має права накладати новий арешт на кошти боржника, з огляду на зупинення вчинення виконавчих дій.

Також, на моє переконання, такі дії боржника, а саме відкриття нового рахунку, з огляду на відстрочення виконання рішення, тобто перенесення строку його виконання на новий строк, не можуть вважатися діями, що спрямовані на ухилення від виконання рішення.

Звичайно, всі ці питання, пов’язані з арештом коштів боржника у банківських установах, надання йому відстрочки виконання та застосування наслідків її надання вирішувались би набагато швидше, якби в Україні діяла би система автоматизованого арешту кошті боржників.

У Литві виконувати судові рішення судовим виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Рішення про накладення виконавцем арешту на гроші боржника PLAIS направляє в усі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів). Система самостійно списує кошти та переказує їх на рахунки судового виконавця в необхідному розмірі. Якщо грошей на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

PLAIS приносить користь не тільки виконавцям, але й захищає самих боржників.

З липня минулого року набули чинності зміни до законодавчих актів, які забезпечують більший захист боржників і таким чином сприяють зменшенню бідності та соціальної ізоляції в країні.

Центр реєстрів Литви (аналог вітчизняного ДП НАІС) , у свою чергу, оновив PLAIS таким чином, щоб він автоматично генерував суму коштів, необхідну для задоволення мінімальних потреб кожного окремого позичальника на одному з його рахунків, з якого неможливо списати заборгованість.

«Після модернізації PLAIS система автоматично визначає суму мінімальних вимог споживання (МВПД) і передає цю інформацію кредитним установам, щойно виконавці починають стягувати з рахунків боржника. Таким чином, без будь-яких додаткових дій боржника на його рахунку є захищена сума коштів для його мінімальних потреб, з якої неможливо стягнути борг», поясняють експерти.

На жаль, про таку автоматизацію вітчизняним виконавцям доводиться лише мріяти, а тому будь яка «нестандартна», ситуація, можливість якої хоча і передбачено законодавством, викликає ряд труднощів при її вирішенні.

Це стосується також і відстрочення виконання рішення, яке перебуває на примусовому виконанні.