Колізії та конфлікти

Позиція ВС щодо позбавлення успадкованого майна боржника в позасудовому порядку

13 травня 2021, 09:26Новини276

На думку ВС, спадкоємець боржника, якому невідомо про існування вимог кредитора, не може бути позбавлений успадкованого майна без попереднього пред’явлення претензії кредитором.

  • Посилання скопійованоlink copied

Спадкоємець боржника, якому невідомо про існування вимог кредитора спадкодавця, не може бути позбавлений успадкованого майна в позасудовому порядку без будь-якого повідомлення чи попереднього пред’явлення претензії кредитором, оскільки це є порушенням права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України. До такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом особи до двох товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Обставини справи

У грудні 2019 року позивач звернулася до суду із позовом до про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що договір укладений із порушенням вимог чинного законодавства України, незалежна оцінка для встановлення ринкової вартості нерухомого майна, що є предметом цього договору, не проводилась, ціна договору самостійно встановлена відповідачами, що є порушенням умов іпотечного договору від 6 березня 2008 року, укладеного між Акціонерним Банком (АБ) і особою та договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Внаслідок цього майно відчужено двома ТОВ за значно заниженою ціною, оплата за договором не проводилась, такий договір укладений всупереч інтересам власника майна та всупереч принципам господарської діяльності. Також після смерті боржника за кредитним договором його заміна на спадкоємців фактично не відбулася, пред`явлення стягувачем своїх вимог до спадкоємців у визначений законом строк не доведена. Вона як єдиний спадкоємець (дочка та дружина померлого відмовились від спадщини на її користь) не погоджувалась та не погоджується забезпечувати виконання новим боржником, у зв`язку із чим іпотечний договір підлягає припиненню зі зняттям заборони відчуження іпотечної нерухомості.

Крім того, з моменту ухвалення судом рішення про стягнення з сина заборгованості за кредитним договором останній припинив свою дію, кредитор втратив можливість нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 11 листопада 2019 року між відповідачами, застосувати наслідки недійсного правочину – двосторонню реституцію, скасувавши реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги не можуть бути підставами для задоволення вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, адже можливе недодержання іпотекодержателем процедури, встановленої статтею 38 Закону, законодавець визначив відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання недійсним договору.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Верховний Суд не погодився з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке. За змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку», реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов’язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ненадсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов’язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку», якщо іпотекодержатель має право на продаж предмета іпотеки за рішенням суду або договором, то він зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування збитків.

У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушення основного зобов’язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону (одним документом), необхідно виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».

У цій справі останній іпотекодержатель – ТОВ не надсилав спадкоємцеві повідомлення про усунення порушення, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу. Надіслана первісним кредитором у 2011 році вимога боржникові, який згодом помер, не була реалізована, оскільки після її направлення банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. ТОВ, звертаючи стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки, який на час продажу успадкований, позивачу не повідомило її про необхідність усунення порушення зобов’язань та про наслідки такого неусунення – звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, на думку Суду, ТОВ не пред’явило своїх кредиторських вимог у порядку статті 1281 ЦК України, а отже, повинно було дотриматись вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку».

Спадкоємець боржника, якому не відомо про існування вимог кредитора спадкодавця, не може бути позбавлений успадкованого майна в позасудовому порядку без будь-якого повідомлення чи попереднього пред’явлення претензії кредитором. Позбавлення особи майна в такий спосіб є порушенням права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України. Постановою Верховного Суду рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 лютого 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року скасовано, ухвалено рішення про задоволення позову, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ТОВ; скасовано рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності на цей будинок за ТОВ.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Фонд регулярно здійснює постачання безпілотних літальних апаратів різного призначення для українських підрозділів

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
В розумінні реєстраційного законодавства приватний будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, — це різні об’єкти нерухомого майна

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
"СтягниБорг" автоматично формує документ згідно з вимогами закону

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Нові правила значно збільшують фінансове та трудове навантаження на фонди

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Понад 15% українців володіють криптовалютою і багато з них використовують її щодня

Огляд ринків

Статті • БОРГ-review
Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення