Оцінка кредитоспроможності громадян: які нюанси

Оцінка кредитоспроможності – це оцінка фінансовою установою можливості споживача, який звертається за кредитом, повернути його разом із сплатою відсотків та комісій. Це розрахунок того, чи вистачить вам доходу для оплати майбутнього кредиту. Фінансова установа має впевнитись, що ви зможете віддати їй гроші, адже вона використовує для кредитування або кошти своїх вкладників, або капітал власників і, звісно, не хоче їх втратити, повідомляє Ліга.Money.

Хто оцінюватиме вашу кредитоспроможність?

Майже усі фінансові установи, які кредитують, – банки, кредитні спілки, фінансові компанії, до яких ви звернетесь, якщо захочете взяти кредит. Оцінюють кредитоспроможність фізичних осіб, які подали запит на видачу кредиту.

Коли вперше будуть оцінювати кредитоспроможність та як часто це будуть робити потім?

Зазвичай, оцінку кредитоспроможності фізичних осіб проводять один раз перед видачею кредиту. За кредитом на декілька років оцінку проводять, як правило, щорічно (від вас можуть вимагати нові довідки про доходи тощо).

Як оцінюють кредитоспроможність фізичних осіб?

Наскільки уважно фінансова установа буде перевіряти вас та скільки різних документів чи інформації проситиме – залежить в першу чергу від строку, на який надається кредит, та його суми. Відповідно, чим довший строк і більша сума, тим більш прискіпливо оцінюватимуть вашу кредитоспроможність.

Так, базовим алгоритмом оцінки, що використовується фінансовими установами, є розрахунок «платежа до доходу» (payment to income – PTI), за яким ваш щомісячний обов’язковий платіж за майбутнім кредитом ділиться на ту суму доходу, що залишається у вас після всіх інших витрат (сплати податків, витрат на житло, комунальні послуги, харчування тощо). Про розмір ваших доходів фінансові установи дізнаються від вас або від вашого роботодавця, попросивши довідку про заробітну плату. Про розмір ваших витрат вони дізнаються з анкети, яку ви заповнюєте при видачі кредиту, або слідуючи середньому показнику для вашого регіону та рівня доходу. Зазвичай, фінансові установи враховують, що з «вільних коштів» (після вирахування усіх поточних витрат) позичальники зможуть виплатити до 70% на погашення кредитів, а решту все ж мають зарезервувати на форс-мажорні обставини. Це пояснюється тим, що психологічно важко віддавати всі наявні гроші, окрім тих, що передбачені на харчування, адже в результаті виникає бажання повертати кредити не в першу чергу.

Що ж до фінансових компаній, які видають невеликі кредити (одну-дві-три тисячі гривень на короткі строки), то вони приділяють значно меншу увагу кредитоспроможності. Як правило, вони просять від клієнтів тільки паспорт та ідентифікаційний код, але компенсують цей ризик надвисокими відсотками за кредитом (наприклад, 700% річних). Усю інформацію про вас вони перевіряють на основі даних, які отримують із бюро кредитних історій та відкритих державних реєстрів. Навіть якщо фінансова компанія пише на сайті, що від вас потрібен тільки паспорт та ідентифікаційний код, це не означає, що оцінку вашої кредитоспроможності вони взагалі не здійснюють – обсяг даних, які вони аналізують, значно менший, ніж у банків при видачі кредитів, і не потребує надання вами інформації самостійно.

Окрім даних у анкеті та кредитній історії, аналізуватись можуть інші фактори, які дадуть змогу оцінити ймовірність повернення вами кредиту, наприклад:

• мета, на яку беруть кредит (квартира, автомобіль або просто 1000 гривень до зарплати);
• ваша кредитна історія;
• майно, яке у вас є;
• наявність чи відсутність поручителів, якщо тип кредиту вимагає їх (наприклад, іпотечний кредит), також враховується фінансовий стан самих поручителів;
• стабільність доходу (часто змінюєте роботу, а тому дохід нестабільний, чи ні);
• чи є ви вже клієнтом цієї установи і чи ваші стосунки з нею вдалі (наприклад, якщо є карта цього банку, на яку ви отримуєте заробітну плату, він може подивитись ваші витрати з неї, або чи є у вас депозит – все це підлягає аналізу).

Скільки коштує оцінка кредитоспроможності?

Ніскільки. Закон «Про споживче кредитування» забороняє фінансовим установам брати плату за розгляд заяви на видачу споживчого кредиту (навіть якщо вам кредит не надали). Якщо ж фінансова установа просить сплатити комісію або платіж за оцінку вашої кредитоспроможності – це пряме порушення ваших прав як споживача фінансових послуг.