Визнання фінансової компанії потерпілою в кримінальному провадженні

Редакцiя
16 квітня 2021, 12:17
3116 хвилин читати

Заява має подаватися до органу, яка у даний момент здійснює кримінальне провадження: під час досудового розслідування — до слідчого чи прокурора, а під час судового провадження — до суду

  • Посилання скопійованоlink copied

Коли ми говоримо про потерпілого в результаті шахрайських дій щодо оформлення кредиту, то уявляємо у цьому статусі передусім фізичну особу. Проте і компанія-кредитор може стати жертвою неправомірних дій третіх осіб, які заволоділи її коштами. Коли це можливо? Розглянемо на прикладі.

Фінансова компанія, яка завжди є юридичною особою, здійснює діяльність по онлайн- кредитуванню фізичних осіб. Належним чином перевіривши особу позичальника, вона надає йому кредит. Через де який час компанії стає відомо, що фактично позичальник не та особа, за яку він себе видавав. Незаконно заволодівши документами, банківською карткою та мобільним номером іншої особи, він отримав кредит від імені цієї іншої особи (далі — Особа 1).

Зрозуміло, що в такій ситуації сама Особа 1 має подати заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення і, відповідно, отримати статус потерпілого. Проте не лише її права були порушені кримінальним правопорушенням. Фінансова компанія, яка видавала кредит, також зазнала майнової шкоди, оскільки її грошовими коштами заволоділа інша особа внаслідок шахрайських дій. Отже, і відновлення своїх порушених прав фінансова компанія може вимагати лише від того, хто фактично заволодів її коштами.

Згідно ч. 1 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України), юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, є потерпілим у кримінальному провадженні. Відповідно, для захисту своїх інтересів фінансовій компанії необхідно діяти в рамках КПК України.

У якості ліричного відступу зазначимо, що лише з новим КПК України у нас з’явилося поняття юридичної особи як потерпілої сторони. Попередній кодекс цього не містив, що створювало нерівність у процесуальному положенні між фізичними та юридичними особами та позбавляло останніх багатьох можливостей захисту своїх прав та закон них інтересів.

Для того, щоб отримати статус потерпілого у кримінальному провадженні, згідно ч. 2 ст. 55 КПК України, юридичній особі необхідно подати заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження у якості потерпілого.

Заяву першого типу слід подавати, якщо факт правопорушення було виявлено юридичною особою самостійно. У разі ж, якщо особа після відкриття кримінального провадження дізналася, що кримінальне правопорушення здійснене стосовно іншої особи, але одночасно і їй була зав дана май нова шкода, як, наприклад, у зазначеній вище ситуації, юридична особа повинна подавати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Заява має подаватися до органу чи посадової особи, яка у даний момент здійснює кримінальне провадження: під час досудового розслідування — до слідчого чи прокурора, а під час судового провадження — до суду. Позитивним є те, що навіть коли заява подана до неналежної особи, вона направляється за належністю. Відповідно, з цього приводу хвилюватися не варто.

Важливо пам’ятати, що у разі неподання юридичною особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або про залучення її до провадження як потерпілого визнання її потерпілою можливе лише після надання нею спеціальної згоди. В ситуації, коли ні відповідної заяви, ні згоди немає, юридична особа зазвичай залучається до кримінального провадження лише у якості свідка.

Також можлива ситуація, коли відповідна заява подана, але слідчий або прокурор відмовили в її задоволенні. Для цього слідчий чи прокурор виносить постанову про відмову у визнанні юридичної особи потерпілим, у якій описуються очевидні та достатні підстави, які стали основою для винесення цієї постанови. Та така ситуація не є патовою, оскільки в 10-денний строк з моменту винесення така постанова може бути оскаржена до слідчого судді, який має її розглянути у 72-годинний строк з моменту надходження.

Відразу після подання заяви про вчинення щодо юридичної особи кримінального правопорушення або про залучення до провадження як потерпілого КПК передбачає необхідність вчинення наступних процесуальних дій.

По-перше, представнику потерпілого вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, або особою, яка прийняла заяву про залучення особи до провадження як потерпілого, або особою, яка прийняла заяву про визнання юридичної особи потерпілим і одержала від неї згоду. Ця пам’ятка у зрозумілій та стислій формі доносить потерпілому інформацію про його права та обов’язки, які передбачені не лише КПК України, але й Конституцією України та етичними нормами суспільства. Також у пам’ятці зазначаються засоби забезпечення виконання прав та обов’язків, наприклад, через здійснення судового контролю та прокурорського нагляду. Звісно, на прохання потерпілого права у пам’ятці мають бути роз’яснені, як і обов’язки. Крім того, при проведенні окремих процесуальних дій, у яких бере участь потерпілий, йому в подальшому також будуть повідомлятися і роз’яснюватися його права і обов’язки як учасника відповідної процесуальної дії.

По-друге, у разі подання заяви про вчинення щодо юридичної особи кримінального правопорушення відповідна інформація протягом 24 годин після подання заяви вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань та служить перед умовою для початку досудового розслідування (ч. 2 ст. 55 КПК України). У разі подання заяви про залучення юридичної особи до провадження як потерпілого її зобов’язані прийняти та зареєструвати.

Хто може бути представником юридичної особи-потерпілого

Ч. 2 ст. 58 КПК України зазначає, що представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути:

  1. її керівник;
  2. інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
  3. працівник юридичної особи за довіреністю;
  4. особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику. У будь-якому випадку останнє не стосується потерпілого-юридичної особи.

Однак необхідно бути дуже обачним у виборі представника. На цьому етапі дуже поширена помилка — обирати представником юридичної особи її директора. Поясню, чому. Як правило, директор юридичної особи не є адвокатом та не володіє необхідними знаннями для повноцінного професійного захисту юридичної особи на стадії досудового слідства і судового розгляду. Відповідно, для отримання кваліфікованої допомоги у таких випадках він намагається залучити адвоката. Однак КПК України не передбачає права представника потерпілого на особистого представника, і слідчий відмовляє у задоволенні такого клопотання. Тож більш раціонально відразу обирати представником потерпілого- юридичної особи адвоката, а не директора компанії.

Що необхідно для відновлення порушених прав потерпілого

У криміналістичній науці виокремлюють такі способи захисту порушених прав потерпілого:

  1. цивільний позов у кримінальному процесі;
  2. відшкодування шкоди за ініціативою суду;
  3. фактичне повернення май на його законному володарю;
  4. добровільне відшкодування шкоди.

При цьому саме перша опція є найбільш розповсюдженою та повноцінно врегульованою.

Для подання цивільного позову представник потерпілого може під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Відповідно до ч. 3 ст. 61 КПК України, цивільний позивач має права та обов’язки, передбачені КПК України для потерпілого, у частині, що стосується цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Однак слід бути дуже уважним, оскільки юридична особа може звернутися з цивільним позовом лише щодо відшкодування май нової шкоди. Право на відшкодування шкоди, яка нанесена, наприклад, діловій репутації юридичної особи, не передбачене.

При поданні цивільного позову в рамках кримінального провадження обов’язково слід додавати всі необхідні докази, оскільки без них позов може бути залишений без розгляду з процесуальних підстав. Важливим аспектом є й те, що по суті вимоги до цивільного позову в рамках кримінального провадження не відрізняються від звичай ного цивільного позову в рамках Цивільного процесуального кодексу України.

На практиці існують і інші нюанси як цивільного позову, так і визнання юридичної особи потерпілим. На мою думку, ускладнює захист прав потерпілих те, що окрім того, щоб визнати себе потерпілим, особа ще має подавати цивільний позов як паралельну процесуальну дію. При цьому надання потерпілому прав цивільного позивача «автоматично» значно спростило б механізм захисту порушеного права.

Автор: Анна Пархоменко, заступник директора юридичного департаменту «Moneyveo»

Джерело

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Фінансові компанії

Статті • Стягнення боргiв
Законодавство передбачають більш ніж достатню кількість важелів та ефективних правових інструментів, якими може скористатися кредитор при здійснені захисту своїх майнових прав

Фінансові компанії

Статті • Стягнення боргiв
Як буде змінюватися ринок NPL в 2021 році, і чому одним з його драйверів стане продаж кредитних портфелів держбанків.