Офіс президента проситиме у партнерів $40 мільярдів на “зелену металургію”

Україна проситиме у партнерів до $40 мільярдів для фінансування першої частини “Зеленого плану Маршалла” для відновлення своєї економіки.

Про це заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма розповів Reuters напередодні початку міжнародної конференції з відновлення України у Лондоні.

За словами чиновника, $40 мільярдів потрібно на початкову фазу реконструкції української економіки, яка передусім буде спрямована на металургійну галузь.

Він нагадав, що у 2021 році цей сектор забезпечив близько 10% ВВП України, третину доходів від експорту, в ньому було зайнято близько 600 тисяч людей. На його частку також припадає 15% викидів вуглецю в Україні. На думку Шурми, тепер є можливість побудувати промисловість, що базується на відновлюваних джерелах енергії.

“Якщо ви маєте відновлювати, то логічно відновлювати екологічне виробництво відповідно до нових технологій… Наше бачення полягає в тому, щоб побудувати екологічно чисту сталеливарну промисловість в Україні з обсягом виробництва 50 мільйонів тонн (на рік, – ред.)”, – розповів Шурма.

На його думку, це дозволить країні стати найдешевшим у світі постачальником екологічно чистої сталі та доповнить зусилля Європи з декарбонізації, які передбачають інвестиції в нову вітрову, сонячну, атомну та гідроенергію.

Шурма розповів, що багато пошкоджених старих металургійних заводів країни були побудовані неподалік від джерел вугілля як джерела енергії, але тепер їх можна було б будувати ближче до родовищ залізної руди та подалі від Донбасу.

За його словами, щоб зібрати $20-40 мільярдів початкового фінансування, Україна планує створити коаліцію за участі представників промисловості, державного та приватного секторів для розробки плану, включно з виконанням початкової роботи над проєктами.

Підготовчі роботи, ймовірно, триватимуть рік-півтора, хоча, за словами Шурми, “якщо бути реальним, фактичне будівництво розпочнеться лише після закінчення війни”.

Він уточнив, що фінансування планується залучати від експортно-кредитних агентств інших країн, через Український фонд розвитку, власний капітал діючих компаній, перехідне фінансування ЄС, а також кредити приватного сектора.

Джерело: https://biz.censor.net/n3425582