Як сплачувати єдиний податок у разі діяльності не за місцем реєстрації?

Відповідно до п. 293.2 ПКУ фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

• для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму;
• для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Як зазначає Дебет-Кредит, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, а другої групи – у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 293.1 ПКУ).

Фізична особа – підприємець свою господарську діяльність може здійснювати на свій вибір: або за місцем реєстрації, або ж за межами сільської, селищної, місцевої ради в якій він зареєстрований. При цьому подання заяв та звітності, отримання довідок, сплата податків здійснюється в контролюючому органі за податковою адресою платника.

У разі здійснення платниками єдиного податку 2-ї групи господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для цієї групи платників єдиного податку (п. 293.7 ПКУ).

Враховуючи це, підприємцем – платником єдиного податку 2-ї групи, у разі здійснення діяльності на території однієї сільської, селищної або міської ради (не за місцем податкової адреси) застосовується максимальна ставка єдиного податку на календарний місяць, тобто 20% від розміру мінімальної заробітної плати.