Фінансовий комітет Ради підтримав законопроєкт про легалізацію крипторинку в Україні

4 листопада 2026, 15:26•Новини•216

Документ рекомендували ухвалити в другому читанні та в цілому, а набуття ним чинності заплановане на 1 липня 2027 року

  • Посилання скопійованоlink copied

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 4 листопада підтримав законопроєкт №10225-д щодо регулювання обігу віртуальних активів в Україні. За відповідне рішення проголосували 20 членів комітету, після чого документ рекомендували парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому.

Про результати засідання повідомили голова комітету Данило Гетманцев і народний депутат Ярослав Железняк.

Законопроєкт передбачає створення комплексної системи регулювання криптовалютного ринку, визначення повноважень державних регуляторів, правил оподаткування операцій із цифровими активами та вимог до компаній, які надають відповідні послуги.

Основним регулятором ринку віртуальних активів має стати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона здійснюватиме нагляд за більшістю категорій криптоактивів та учасниками ринку.

Національний банк України відповідатиме за регулювання токенів електронних грошей (EMT), які за своїми характеристиками найближчі до платіжних інструментів.

Такий розподіл повноважень має розмежувати контроль за платіжними цифровими інструментами та іншими видами віртуальних активів.

Як оподатковуватимуть операції з криптовалютами

Законопроєкт передбачає окремий порядок оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами.

Зокрема, операції з криптоактивами пропонується звільнити від податку на додану вартість. Податок на доходи фізичних осіб нараховуватиметься на інвестиційний прибуток, тобто позитивну різницю між вартістю продажу активу та витратами на його придбання.

Такий підхід загалом відповідає принципам оподаткування операцій із цінними паперами.

Водночас обмін одного віртуального активу на інший не створюватиме окремого податкового зобов’язання. Оподаткування виникатиме за умов, визначених майбутнім законом.

Передбачено також звільнення від оподаткування прибутку, який не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати.

Для власників криптоактивів, придбаних до набуття законом чинності, пропонується спеціальний перехідний режим. До кінця 2028 року вони зможуть скористатися ставкою ПДФО 5% за передбачених документом умов.

Отже, законопроєкт має встановити правила декларування та оподаткування криптовалютних доходів, водночас передбачивши перехідний період для активів, придбаних до запровадження нового регулювання.

Нові вимоги до криптокомпаній і строки ухвалення закону

Окрім податкових положень, законопроєкт визначає вимоги до діяльності постачальників послуг, пов’язаних із віртуальними активами.

Зокрема, передбачаються правила зберігання клієнтських активів, захисту прав користувачів та розгляду скарг.

Для компаній, що працюють на крипторинку, посилять вимоги фінансового моніторингу, включно з перевіркою походження коштів.

За словами Ярослава Железняка, підготовка законопроєкту тривала близько трьох років. Основний текст документа містить 264 сторінки, а порівняльна таблиця до другого читання — 1301 сторінку.

Після схвалення профільним комітетом законопроєкт планують винести на розгляд Верховної Ради в листопаді 2026 року.

Запропонована дата набуття законом чинності — 1 липня 2027 року. Однак остаточне запровадження нових правил залежатиме від ухвалення документа парламентом та завершення законодавчої процедури.

За раніше оприлюдненими даними, Україна посідає восьме місце у світі за поширенням криптоактивів, а в рейтингу, скоригованому на чисельність населення, — перше. Водночас спеціальне законодавче регулювання цього ринку залишається предметом парламентського розгляду.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Системна проблема зарплатних боргів, загострена війною

Законодавство

Статті • Влада i люди
Арбітражні керуючі не мають наміру заміщати АРМА, але хочуть прозорих правил роботи, зрозумілого договору та чіткого розподілу прав і обов’язків

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Законопроект №10044 передбачає розширення повноважень Рахункової палат на всі публічні кошти

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Як держава може підтримати і захистити власну економіку в умовах російської агресії?

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Після пояснення незрозумілих для народних депутатів юридичних термінів, законопроект 4409 був рекомендований до ухвалення у другому читанні і в цілому

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Розроблений Мін’юстом законопроект 4409 про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства ще чекає на розгляд під час нинішньої сесії Верховної Ради, але експерти вже готуються до…