Діагностування ожиріння за обхватом талії допомогло виявити більше людей із проблемами зі здоров’ям

Новий підхід до діагностування ожиріння, у якому вимірюють не лише індекс маси тіла, але й обхват талії та інші подібні показники, дозволив виявити більше людей із цим станом. Завдяки цьому у більшої кількості людей діагностували проблеми зі здоров’ям внутрішніх органів. Тож такий підхід сприятиме дієвішому діагностуванню хвороб і зменшенню стигматизації надлишкової ваги. Дослідження опублікували в JAMA Network Open.

Як змінився підхід до діагностування ожиріння?

У січні цього року науковці запропонували новий підхід до діагностування ожиріння, який не покладається лише на індекс маси тіла. Такий підхід був важливим тому, що індекс маси тіла не підходить для виявлення ожиріння чи, навпаки, недостатньої ваги у спортсменів, адже не відрізняє вагу м’язів і жирової тканини.

Натомість дослідники пропонували використовувати антропометричні характеристики: обхват талії та стегон, їх співвідношення, а також відношення обхвату талії до зросту людини.

Користуючись такими характеристиками, у новому дослідженні науковці заново проаналізували дані понад 300 тисяч людей, щоб діагностувати у них ожиріння. Таким чином частка людей з ожирінням за новими критеріями сягнула майже 70 відсотків у порівнянні з 43 відсотками за старими критеріями. Водночас лише 36 відсотків учасників мали клінічне ожиріння — надлишкову вагу, яка шкодила їхньому життю та заважала у виконанні повсякденних справ. Цей стан пов’язали з ушестеро вищим ризиком діабету, майже вшестеро вищим ризиком хвороб серця та майже втричі вищим ризиком смерті від усіх хвороб.

Доклінічне ожиріння, яке запропонували діагностувати згідно з новими критеріями, також було пов’язаним із вищим ризиком діабету та хвороб серця, але менше, ніж клінічне.