Альо, Мінюст? Дзвінок 4. Коли будуть розроблені професійні стандарти арбітражного керуючого?

У традиційному щотижневому спілкуванні з читачами «Борг.Експерт» заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць відповіла на запитання, коли очікувати на спеціальні курси для арбітражних керуючих, які мають бажання брати участь у банкрутстві держпідприємств, та над якими законодавчими новаціями в сфері неплатоспроможності зараз працює Мін’юст?

Валерія Коломієць відзначила, що суть не стільки в курсах для АК як таких. Насправді, в Мінюсті планують до кінця року на базі утвореної Робочої групи розробити професійні стандарти арбітражного керуючого. І вже на основі, власне, цього професійного стандарту, та певної кваліфікації арбітражних керуючих, було б, напевно, правильно визначати, хто і з якою кваліфікацією зможе здійснювати процедури саме для державних підприємств. Це важливо, тому що ми розуміємо, що на великих державних підприємствах, наприклад, таких як Укроборонпром, людина, яка нещодавно отримала свідоцтво, не завжди зможе відповідно якісно здійснити всі процедури, якщо зайде саме на таке підприємство. Тому це більше стратегічна діяльність, яка буде пов’язувати в собі спільно з ринком вироблення певних загальних підходів і спільного бачення, яким саме чином і кого регулятор хоче бачити на державних підприємствах.

Що стосується нових законопроєктів, то наразі в Мінюсті вже другий місяць не можуть дочекатись, коли у Верховній Раді заслухають розроблений ними проєкт змін до Кодексу з процедур банкрутства. Це пов’язано з тим, що у парламенту є свій графік, і, на жаль, перед «питаннями банкрутства» в графіку стоять два великих законопроєкти, що стосуються ринку землі. Тому у Мінюсті більше зосередились не так на тому, щоби вносити якісь зміни в закони, в Кодекс, а на тому, аби якнайкраще виконати стратегію з виконання рішень національних судів та ЄСПЛ. Адже якраз питання, пов’язані з виконанням судових рішень, в тому числі з процедурами банкрутства, це дуже значна частина цієї роботи. Тому зараз Міністерство плідно співпрацюватиме з усіма органами державної влади, в яких у власності є певні державні підприємства, для того, аби виявити спільні проблеми і з’ясувати шляхи розв’язання цих проблем. Це і буде найбільш, скажімо так, пріоритетним сегментом нормотворчої роботи.