Віртуальні активи боржників: коли право стикається з кодом

У епоху цифрових активів, блокчейну та криптовалют правові системи по всьому світу стикаються з викликом, який стрімко виходить за межі звичних інструментів забезпечення виконання рішень.

Адвокат, голова Комітету НААУ з питань примусового виконання рішень Олександр Черних (виступ онлайн) під час III Національного форуму з питань банкрутства акцентував: розшук і стягнення криптоактивів стає не просто технічно складним, а вимагає нової правової філософії.

Цифрові активи — вже не майбутнє, а повсякденність

Криптовалюта більше не є екзотикою для ентузіастів. Це реальний інструмент накопичення, переведення коштів, обходу санкцій і… приховування активів. У світі вже сформоване правове пiдгрунтя для визнання криптовалют майном. Як наголосив Олександр Черних, українським правникам варто звикнути до думки, що цифровий гаманець — це не менш „матерiальний” об’єкт права, нiж рахунок у банку чи будинок на Печерську.

Вiн навiв кейс, де за допомогою OSINT-методiв та аналітики блокчейн було виявлено гаманець, через який лише за 2024 рiк пройшло понад 1 млн USDT, хоча фiзична особа офiцiйно не володiла жодним активом. Це — нова реальнiсть.

“Віртуальні активи не зникають безслідно. У їх коді — вся історія”, — підкреслив адвокат.

Класифікація віртуальних активів: токени, які змінюють правила гри

У міжнародній практиці віртуальні активи зазвичай поділяються на:

• Криптовалюти (біткоїн, етеріум, стейблкоїни на кшталт USDT/USDC)
• Центральнобанківські цифрові валюти (CBDC)
• Токенізовані активи
• NFT (незамінні токени)

Особливу увагу привертають типи токенів:

1. Сек’юритизовані токени: відображають частку власності чи інші інвестиційні права, подібно до акцій чи облігацій.
2. Стейблкоїни: цифрові активи, прив’язані до реальної валюти або кошика валют.
3. Утилітарні токени: дають доступ до продуктів/послуг платформи.
4. Говернанс токени: дозволяють впливати на управління платформою.
5. NFT: підтверджують право власності на унікальний об’єкт (мистецтво, колекційні предмети тощо).

Саме ця багатоманітність форм зумовлює складність ідентифікації та стягнення активів у кожному конкретному випадку.

Анонімність крипти: міф, що вже не працює

“Є дуже велика помилка багатьох корупціонерів, коли вони вважають, що криптоактиви є анонімними”, — зазначив Черних.

Ще п’ять років тому, на старті цифрової реформи в Україні, кіберексперти вже допомагали європейським слідчим ідентифікувати криптогаманці, через які проходили корупційні кошти. Тоді понад 70% гаманців можна було відкрити. Сьогодні цей показник лише зріс.

У розпорядженні слідчих — потужні інструменти від шести провідних компаній світу (типу Global Ledger, Chainalysis, Elliptic, TRM Labs). Вони використовують математичні алгоритми, які зчитують цифрові сліди транзакцій. І на відміну від банківських операцій, де потрібні судові ухвали та запити, у блокчейні все вже є в коді: хто, коли і кому.

Хто такі VASP і чому це важливо

Одна з ключових проблем — це юрисдикційна невизначеність. Учасники транзакцій можуть перебувати у різних країнах, а біржі — бути або під регуляторним наглядом (наприклад, у ЄС, США), або взагалі діяти у «сірій зоні» — як Garantex у Росії.

VASP (Virtual Asset Service Providers, США) — це ключові гравці ринку. Вони здійснюють:

• обмін фіатних грошей на крипту;
• обмін крипто на крипто;
• зберігання активів (кастодіальна діяльність);
• перекази;
• участь у первинному розміщенні токенів;
• обслуговування клієнтів від імені емітентів.

В інших юрисдикціях їх можуть називати CASP (ЄС), CESP (Японія), CASSPr (Австралія), але суть одна: вони формують законний сегмент криптоекономіки, на який можна юридично впливати, на відміну від “сірого ринку”.

VASP у судовій практиці: прецедент з Англії

У справі Mr D’Aloia v Bitkub англійський суд уперше визнав криптоактиви майном. Хоча USDT (Tether) не є “річчю у володінні”, суд визнав його об’єктом майнових прав.

Однак справа провалилася через недоведення простежуваності: експерт позивача не зміг показати, що саме ці монети опинились на біржі Bitkub.

Важливий нюанс: біржа використовувала гарячий гаманець, що об’єднує всі активи у пул, позбавляючи клієнта права на конкретні токени. Позивач мав лише зобов’язальне право.

Попри відмову в задоволенні позову, суд звернув увагу на порушення KYC/AML з боку біржі, що могло б стати підставою для відповідальності. Це конкретний сигнал для криптоплатформ, які ігнорують стандарти комплаєнсу.

Криптовалюта і санкції: хто кого

В умовах війни криптовалюта стала ще й інструментом військово-промислового обходу санкцій. Яскравий приклад — справа росіянина Юрія Гугніна, засновника компаній Evita Investments та Evita Pay, який, за версією слідства, перетворив криптовалютний стартап на глобальний канал з відмивання грошей. Інформація про це опублікована на сайті Міністерства юстиції США. З червня 2023 по січень 2025 року він провів через американські банки та криптобіржі близько $530 млн, переважно у вигляді стейблкоіна USDT. Гроші надходили від клієнтів із росії, включаючи Ощадбанк, ВТБ, Радкомбанк і Тінькофф, які перебувають під санкціями США. Слідчі заявляють, що Гугнін приховував джерело коштів, підробляв рахунки та приховував, що обслуговує російських клієнтів. Частина грошей використовувалася для придбання обладнання з військовим застосуванням, включаючи деталі для держкорпорації “Росатом”. Більше того, він зареєстрував компанію в США з неправдивими даними, порушивши правила FinCEN та закону про банківську таємницю. Тепер йому загрожує до 30 років в’язниці за кожним із 22 пунктів звинувачення, включаючи шахрайство, змову, порушення експортних контролів та відмивання грошей. Його арешт — сигнал того, що світові гравці не лише вміють «бачити» криптовалюту, а й діють.

Утім, як зауважив Черних, Росія у відповідь легалізує використання крипти для зовнішньоекономічних розрахунків. Тобто вже існує правова основа для експортно-імпортних операцій із використанням крипторубля або криптоюаня. Зрозуміло, що основними контрагентами в таких операціях виступатимуть компанії з Китаю або Індії, тож без політичної волі цих країн арештувати такі активи буде практично неможливо.

Інструменти стягнення: англійський підхід

Одним з найефективніших інструментів стягнення криптоактивів за кордоном є Worldwide Freezing Order (WFO), який видає англійський суд. Вимоги до такого наказу:

1. Суттєві підстави позову: обгрунтовані претензії до боржника.
2. Доказовість: твердження мають перевищувати рівень припущення.
3. Юрисдикційні зв’язки: доведення прив’язки до англійського права.
4. Наявність активів у юрисдикції: підтвердження, що вони доступні для арешту.
5. Ризик розтрати: загроза виведення активів поза межі контролю.

Такі підходи вже використовувалися проти українських бізнесменів та російських олігархів. Їх ефективність підтверджена практикою.

***

Цифрові активи — це вже не питання майбутнього, а виклик сьогодення. Вiд швидкостi модернiзацiї правових iнструментiв до їхнього стягнення залежить не лише ефективнiсть судової системи, а й наша здатнiсть протидiяти економiчнiй агресiї. III Форум з питань банкрутства зiбрав кращих представникiв юридичної спiльноти та експертiв з регулювання — i пiдтвердив: Україна має всi шанси наздогнати глобальнi стандарти. Але час — не на нашому боцi.