Кредити і війна. Чи мають право нарахувати відсотки за кредитами та погрожувати фізособам

Редакцiя
20 травня 2022, 14:20
1905 хвилин читати

З найбільшими проблемами традиційно стикаються особи, які придбали нерухомість в іпотеку

  • Посилання скопійованоlink copied

Чимало українців зустріли війну в статусі боржників за кредитними договорами. Після задоволення першочергової потреби в умовах війни — особистої безпеки, таким громадянам варто розуміти, як держава відреагувала на проблеми кредитування, аби належним чином планувати своє майбутнє в умовах підвищеного ризику та невизначеності.

Найперше, що варто пам’ятати, — жодного автоматичного прощення боргів за кредитами немає. Ані тіла, ані процентів за кредитом, які продовжують нараховуватись. Війна не є підставою для повного звільнення позичальників від кредитів, адже говорячи про труднощі позичальників, не можна забувати про необхідність досягнення балансу інтересів позичальників і кредиторів.

Втім, позичальники за загальним правилом дійсно більш вразливі, ніж професійні кредитори. Враховуючи це, законодавець передбачив «кредитні канікули», метою яких є полегшення ситуації для українських позичальників на час війни та перший час післявоєнного відновлення економіки, зокрема:

  1. Під час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення позичальник не несе відповідальності у разі прострочення платежів за кредитом. Фінансовій установі заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеню) або інші платежі, які за своєю суттю є платою за прострочення платежів, а всі такі платежі, нараховані з 24 лютого 2022 р., підлягають списанню. Це правило застосовується до усіх кредитів — як споживчих, так і підприємницьких.
  2. Проценти продовжують нараховуватись, проте за споживчими кредитами, отриманими фізичними особами, забороняється збільшення процентної ставки у разі несплати чергових платежів за договором. Єдиний випадок, коли процентна ставка може збільшуватись, — якщо в договорі передбачена змінювана процентна ставка (зазвичай прив’язана до індексу Ukrainian Index of Retail Deposit Rates.
  3. Кредитна історія позичальника не псується. Це означає, що несплата за кредитом під час війни не стане перешкодою для отримання кредитів у майбутньому.

Простими словами, кредитні канікули — це виключення відповідальності за несплату кредиту під час війни. Це допомагає вийти зі скрутного становища, тимчасово знімаючи фінансове навантаження без порушення зобов’язань перед кредиторами. Втім, НБУ та комерційні банки слушно рекомендують не зловживати цим правом та платити за кредитами у звичайному режимі, якщо є така можливість. Це є внеском у нормальне функціонування економіки, яке дуже необхідне в поточних умовах.

Як дотримуються зазначених вимог фінансові установи

Незважаючи на те, що зазначені вище правила є не просто рекомендаціями, а вимогами закону, на практиці чимало споживачів скаржаться, що фінансові установи наполегливо вимагають сплати всіх платежів за графіком. Ба, більше — дехто все одно вимагає сплати штрафних санкцій, а за несплату надсилає погрози.

Про свавільні дії фінансових установ та колекторів щодо стягнення споживчих кредитів давно відомо. Історіями про фотоколажі та нічні дзвінки навряд чи можна когось здивувати. Задля припинення неетичної практики з літа минулого року в Україні почав діяти новий «колекторський» закон, який встановив правила етичної поведінки для фінансових установ, які займаються колекторською діяльністю. Цей закон наділив Національний банк додатковими повноваженнями щодо регулювання цього ринку: реєстрація колекторів, застосування штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки тощо.

До війни НБУ почав набирати обертів у врегулюванні цього питання. У січні-лютому регулятор штрафував неетичних колекторів ледь не щотижня. 14, 28 січня, 4, 11, 18 лютого — у ці дні регулятор застосував штрафні санкції щонайменше до однієї фінансової установи. Проте після початку війни на сайті НБУ новини про застосування заходів впливу до колекторів відсутні. Очевидно, що з початком війни регулятор був вимушений змістити акценти у своїй діяльності. Недобросовісним гравцям це тільки на руку — вони не втрачають шансів скористатися можливістю навіть під час війни.

Втім, НБУ все ж тримає цю проблему на контролі, і 14 квітня надіслав відкритий лист до небанківських фінансових установ та колекторських компаній з «лагідним попередженням» про необхідність дотримання кредитних канікул та вимог щодо етичної поведінки. Цілком імовірно, що через деякий час штрафи та інші заходи впливу до недобросовісних гравців будуть відновлені.

Тим же позичальникам, у яких кредитор вимагає сплати коштів прямо зараз, можна сміливо звертатись зі скаргами до НБУ, а у разі прямих погроз — і до правоохоронних органів.

Які проблеми можуть спіткати іпотечних позичальників

З найбільшими проблемами традиційно стикаються особи, які придбали нерухомість в іпотеку. Для них законодавець передбачив додаткові заходи захисту. Зокрема, кредитні канікули для іпотечних кредитів додатково включають правило, згідно з яким забороняється звернення стягнення на предмет іпотеки та/або виселення мешканців з приміщень, переданих в іпотеку. Тож, як і з іншими кредитами, на період війни є можливість зупинити сплату платежів за іпотечним кредитом. Проте так само не варто забувати, що це лише відстрочення виконання зобов’язання, і після війни борг треба буде віддавати, інакше можна залишитися без квартири.

Найгірша ситуація ж у тих осіб, в яких придбаний будинок чи квартира були зруйновані, адже навіть за таких умов зобов’язання з виплати кредиту не припиняється.

Не рятує ситуацію й страхування нерухомості, адже практично жоден страховий договір не покриває військові ризики. За таких умов після завершення війни особа все одно буде зобов’язана виплачувати кредит і сподіватись на інші механізми відшкодування завданих збитків.

Як варіант, наразі активно пропрацьовується механізм відшкодування збитків за зруйноване майно через додаток Дія «Пошкоджене майно». Проте цей механізм досі не відпрацьований, і вірогідно, що після завершення воєнного стану особа може залишитись без будинку і без відшкодування з одного боку та з вимогами від банку щодо виплати кредиту з іншого.

Ситуація вкрай складна, і цілком імовірно, що Україну на довгі роки може очікувати ще один мораторій на виконання зобов’язань. Можливо, це буде мораторій на виплату іпотечних кредитів до моменту відшкодування збитків через додаток Дія «Пошкоджене майно», якщо саме такий механізм буде ефективний.

Світовий досвід захисту прав іпотечних позичальників

Якщо подивитись на світовий досвід, то законодавство різних країн врегульовує питання іпотечних кредитів, як правило, двома способами. Іпотечний кредит може бути регресний (recourse loan) або безрегресний (non-recourse loan). Безрегресний передбачає, що позичальник не несе персональної відповідальності за кредит, і банк у разі дефолту позичальника може звертати стягнення виключно на об’єкт іпотеки. Навіть якщо вартість об’єкта іпотеки не покриває суму кредиту, банк не має права вимагати його погашення за рахунок інших активів. Така модель існує, зокрема, в понад 10 штатах США (наприклад, Каліфорнія, Техас, Арізона).

За регресним же договором банк не обмежений лише об’єктом іпотеки і може вимагати погашення кредиту за рахунок іншого майна. В Україні за загальним правилом діє регресна модель, ризики якої у повній мірі відчули багато позичальників під час війни.

Для значної частини наших громадян придбання власної нерухомості є, без перебільшення, основною матеріальною метою в житті — люди готові брати кредити на десятки років заради власних квадратних метрів. Під час криз багато з них опиняються у вкрай скрутному становищі, здебільшого через умови підписаних кредитних договорів. Задля зниження градусу соціальної напруги законодавець може вдатись до встановлення досить радикальних правил чи заборон. Так, після попередньої кризи законодавець заборонив видавати іпотечні кредити в іноземній валюті у відповідь на системні проблеми, спричинені таким кредитуванням. Цілком можливо, що сьогоднішні обставини можуть стати стимулом для розгляду впровадження безрегресної моделі іпотечних кредитів на рівні закону. Звісно, така модель більш ризикована для банків, що матиме наслідком посилення вимог до позичальників та підвищення вартості кредитів. З іншого боку, за цією моделлю запроваджується дійсно дієвий механізмом захисту прав споживачів фінансових послуг, про який постійно говорять представники різних органів державної влади.

Автор: Вадим Романюк
«PwC Legal Україна, АО» керівник практики банківського та фінансового права

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Лікарі підтримують зв’язок між собою, перш за все, для надання взаємодопомоги у цей буремний час

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Одним із беззаперечних драйверів повоєнного відновлення має стати будівельна галузь

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Не весь бізнес в Україні працює прозоро, не всі будинки побудовані однаково

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Головне – що навіть за умов воєнного стану український бізнес повертається до життя

Дослідження

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Держава у разі воєнного конфлікту має обов'язок запровадити  відповідні механізми компенсації вартості знищеного майна, житла та землі

Дослідження

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Основні порушення права власності - це знищення майна, пошкодження, знецінення, недоступність майна для використання, додаткові витрати на еміграцію