Попередньо схвалені окремі норми законопроекту 4409 просять переглянути

Глушко Сергій
6 жовтня 2021, 14:15
4135 хвилин читати

Позицію голів Рад арбітражних керуючих регіонів України підтримав також співавтор законопроекту

  • Посилання скопійованоlink copied

Напередодні засідання Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, який має розглянути та затвердити до другого читання законопроект №4409 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства», Національна асоціація арбітражних керуючих України направила до членів комітету звернення щодо неприйнятності окремих правок, які були затверджені на попередніх засіданнях.

Позиція НААКУ ґрунтується на протокольному рішенні зборів голів Рад арбітражних керуючих регіонів від 30 липня 2021 року (м.Львів), у якому сформовано наступні висновки:

«У правці №114, позиція 193 у Порівняльній таблиці (Н.д. Цабаль В. В. (р.к. No219), Н.д. Железняк Я. І. (р.к. No212)) нова норма сформульована наступним чином: «При розгляді (схваленні) зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а також при затвердженні судом звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди враховуються фактичний обсяг часу, витрачений арбітражним керуючим на виконання обов’язків у справі, повнота дій арбітражного керуючого у відповідний період і їх результативність». Така норма фактично запроваджує для арбітражних керуючих відрядну форму оплати праці, звужує існуючий обсяг прав і гарантій арбітражного керуючого на винагороду, створює умови для зловживань з боку кредиторів. В крайніх випадках, застосування такої норми може бути розцінено як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

У правках №64 та 78, позиції відповідно 101 та 138 у Порівняльній таблиці (автор Н.д. Мовчан О. В. (р.к. No351)) запропоновано замість обрання (призначення) членів Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій арбітражних керуючих здійснювати їх «визначення» Радою арбітражних керуючих України. Вважаємо, що дана норма може знизити демократичність і прозорість призначення членів надважливих для професійної спільноти органів. У нинішній редакції відповідних норм, коли обрання (призначення) членів Кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій арбітражних керуючих здійснюється З’їздом арбітражних керуючих України, останнє фактично базується на заслугах, з урахуванням кваліфікації, чеснот, здібностей та результатів їхньої праці, таємним голосуванням, що виключає сторонній вплив. «Визначення» ж у Раді арбітражних керуючих України матиме дискреційний характер, і не слід виключати, що виборний представницький орган зможе не втриматися від відхилення кандидата. Відтак, особисті міркування можуть взяти гору над об’єктивними критеріями».

У підсумку, Національна асоціація арбітражних керуючих України просить комітет ВР врахувати зазначені міркування при повторному розгляді законопроекту на своєму засіданні та відхилити вищенаведені правки.

Позиція регіональних органів Асоціації підтримав також народний депутат Тарас Тарасенко, який в свою чергу направив до голови парламентського комітету Дмитра Наталухи лист із своїми пропозиціями до тексту законопроекту.

Звернення народного депутата Тараса Тарасенка (щодо проєкту 4409)

Серед пропозицій, крім відхилення зазначених вище правок, народний депутат просить також членів комітету поставитися більш уважно до пропозицій, які вдосконалюють процедури банкрутства боржника-державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 100 відсотків.

Зокрема, він вважає за доцільне статтю 96 КУзПБ «Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків» доповнити новими частинами тринадцятою та чотирнадцятою такого змісту:

«13. У процедурі ліквідації відчуженню підлягає все майно державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у складі майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності таких підприємств, а саме: земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, право на торговельну марку або інше позначення, а також права на земельні ділянки.

Склад та умови продажу такого майна погоджуються з органом (суб’єктом), уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави.

Орган (суб’єкт), уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави зобов’язаний розглянути подання про склад та умови продажу майна банкрута в процедурі ліквідації протягом 30 днів.

Перший аукціон з продажу такого майна проводиться без можливості зниження початкової ціни.

Початковою ціною повторного аукціону є зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону без можливості зниження початкової ціни при проведенні такого аукціону.

Початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону без можливості зниження початкової ціни при проведенні такого аукціону.

У разі закінчення другого повторного аукціону без визначення переможця продаж майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, проводиться відповідно до статей 75, 79 та 80 Кодексу.

Орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави / державний орган приватизації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 100 відсотків, протягом трьох місяців з дня, коли йому стало відомо про те, що відповідний об’єкт приватизації (єдиний майновий комплекс державного підприємства або пакет акцій (часток) суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 100 відсотків), не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою – десятою статті 15 (для об’єктів малої приватизації) або частинами шостою, шістнадцятою статті 19 (для об’єктів великої приватизації) Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», в порядку визначеному цим Кодексом звертається до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство суб’єкта господарювання, єдиний майновий комплекс або пакет акцій (часток) якого є об’єктом приватизації, за умови, що сума кредиторської заборгованості такого суб’єкта господарювання станом на останню звітну дату перевищує вартість його майна за даними звіту про оцінку, підготовленого суб’єктом оціночної діяльності за замовленням та за рахунок органу, уповноваженого управляти державним майном або корпоративними правами держави/ державного органу приватизації. При цьому аукціони, передбачені частиною одинадцятою статті 15 (для об’єктів малої приватизації) або частиною сімнадцятою статті 19 (для об’єктів великої приватизації) Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», відносно зазначеного об’єкта приватизації державним органом приватизації не проводяться.

У разі, якщо за результатами оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності на замовлення органу, уповноваженого управляти державним майном або корпоративними правами держави/ державного органу приватизації, в порядку передбаченому абзацом першим частини чотирнадцятої статті 96 Кодексу, з’ясується факт перевищення вартості майна суб’єкта господарювання, єдиний майновий комплекс або пакет акцій (часток) якого є об’єктом приватизації, над сумою його кредиторської заборгованості, продаж такого об’єкту приватизації здійснюється в порядку, передбаченому статтею 15 (для об’єктів малої приватизації) або статтею 19 (для об’єктів великої приватизації) Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Рух кредитної кооперації, який об’єднує десятки тисяч українців, перебуває в очікуванні законодавчих змін, які мають відбутися вже найближчим часом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Взагалі складно уявити фіксацію всіх дій арбітражного керуючого та переклад їх на витрати часу

Законодавство

Статті • Влада i люди
Як виглядатиме процедура після закінчення строку позовної давності

Законодавство

Статті • Влада i люди
У багатьох людей процес податкової амністії не викликає довіри, оскільки несе загрозу безпеці й репутації бізнесу

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу

Законодавство

Статті • Влада i люди
Минулого тижня відбулося чергове засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства в сфері банкрутства.