ВП ВС висловилася щодо конкуренції норм у правовідносинах з реалізації іпотеки на торгах у виконавчому провадженні

Велика Палата ВС розглянула справу за касаційною скаргою ТОВ «Амалтея» на постанову апеляційного суду у справі № 923/971/19 за позовом ТОВ «Амалтея» до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС, ПАТ «Дельта Банк» та ДП «СЕТАМ» про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів та актів державного виконавця.

13 квітня 2021 року КГС ВС передав цю справу на розгляд Великої Палати ВС, оскільки вбачав підстави для відступу від викладених раніше висновків щодо застосування частин 1, 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та частин 6, 9 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» у подібних правовідносинах.

Законодавець у ст. 49 Закону України «Про іпотеку» передбачив продаж іпотечного майна з прилюдних торгів у три етапи з наданням іпротекодержателю права на залишення за собою предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна за результатами кожних торгів, які оголошено такими, що не відбулися (перших, других, третіх). Така правова норма є диспозитивною за своєю правовою природою.

Велика Палата ВС зазначила, що, приймаючи нову редакцію Закону України «Про виконавче провадження» (яка набрала чинності 5 жовтня 2016 року після набрання чинності Законом України «Про іпотеку»), законодавець передбачив правове регулювання із застосуванням норм, що вже ефективно використовувалися в ході судової процедури звернення стягнення на предмет іпотеки.

Це підтверджує розумність і збалансованість такого правового регулювання, адже зустрічне зарахування грошових вимог іпотекодержателя за наслідком оголошення перших торгів такими, що не відбулися у зв’язку з відсутністю учасників торгів, по-перше, спрощує для іпотекодержателя (який є єдиним стягувачем у виконавчому провадженні) звернення стягнення на майно. А по-друге, дає змогу зарахувати в погашення боргу грошові вимоги стягувача, що відповідають експертній вартості предмета іпотеки без їх зниження на других та третіх торгах.

Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» у правовідносинах, що склалися у виконавчому провадженні під час реалізації іпотечного майна боржника за судовим рішенням про стягнення грошової суми, Велика Палата ВС виснувала, що у правовому регулюванні процедури продажу майна, на яке звернено стягнення державним (приватним) виконавцем, норми ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» є загальними відносно до норм ст. 49 Закону України «Про іпотеку», якими визначено особливості реалізації іпотечного майна з публічних торгів, зважаючи на правовий режим майна, що відчужується, як обтяженого іпотекою стягувача-іпотекодержателя та з огляду на переважне право іпотекодержателя на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки.

Велика Палата ВС не вбачала підстав для відступу від позиції, викладеної в постанові Великої Палати ВС від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18). У ній зазначено про те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Водночас Велика Палата ВС відступила від висновку КГС ВС у постанові від 4 червня 2019 року у справі № 908/2609/17 про неможливість у виконавчому провадженні з виконання рішення суду про стягнення грошової суми звернути стягнення на предмет іпотеки на задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя.

За результатами розгляду справи Велика Палата ВС касаційну скаргу позивача задовольнила частково, постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову змінила, виклавши її мотивувальну частину в редакції Великої Палати ВС, в іншій частині постанову апеляційного суду залишила без змін.

Постанова Великої Палати ВС від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19 (провадження № 12-21гс21) – за посиланням