Парламент зобов’язав банки реструктуризувати валютні кредити фізосіб

Верховна Рада 13 квітня ухвалила в цілому законопроєкт №4475 про обов’язкову реструктуризацію банками валютних кредитів фізосіб та конвертацію цих позик у гривню. Про це йдеться на парламентському сайті.

Таке рішення підтримали 273 депутата.

Законопроєкт №4475 передбачає такі законодавчі зміни:

1. проведення обов’язкової реструктуризації валютних кредитів на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію). Також умови реструктуризації мають визначатися законом (а не договором);
2. перерахування усіх валютних грошових зобов’язань позичальників у гривню за офіційним курсом, встановленим НБУ на день реструктуризації;
3. списання неустойки (штрафів, пені);
4. процентна ставка за користування валютним кредитом, що застосовувалася до реструктуризації, переглядяється на таку, що складає половину розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті. А для періодів, коли такого індексу ще не існувало (він вперше почав розраховуватися у 2011 році), – встановлюється на рівні половини облікової ставки Національного банку;
5. після цього суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри (понад нову ставку у валюті), в ході реструктуризації зараховуються на погашення тіла кредиту та несплачених процентів;
6. наступний крок – проведення реструктуризації зі встановленням ставки за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні + один процентний пункт. Надалі здійснюється щорічний перегляд ставки в залежності від зміни цього індексу;
7. після реструктуризації кредит має бути повернуто протягом 10 років зі сплатою тіла кредиту рівними частинами щомісячно. Позичальникам надається право достроково погасити кредит.

Водночас у Нацбанку розкритикували норму законопроєкту №4475 щодо подовження на три роки дії мораторію на стягнення заставного майна за валютними кредитами. “На нашу думку, таке рішення знову законсервує, а не розв’яже проблему валютних кредитів. Оскільки з моменту дії мораторію, позичальники переважно так і не почали виконувати зобов’язання за такими кредитами, що створило ризики для стійкості фінансової системи. Ба більше, продовження мораторію нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки”, – повідомили у Нацбанку.