НБУ прогнозує зниження інфляції та ріст економіки: деталі звіту

Про це інформує Delo.ua з посиланням на НБУ.

Базовий прогноз НБУ враховує поступову нормалізацію економічних умов, збільшення оборонних видатків у 2025 році, наслідки зростання кількості обстрілів та руйнувань, а також необхідність залучення значних обсягів зовнішнього фінансування.

Інфляція сповільнюється завдяки продовольству та монетарній політиці

Основним чинником уповільнення інфляції у найближчі місяці стане висока пропозиція продовольства. Очікується, що ціни на овочі залишатимуться нижчими, ніж торік, а кращий урожай зернових обмежить подорожчання борошна, хлібобулочних виробів і кормів, що також стабілізує ціни на м’ясо.

Суттєву роль відіграватимуть і дії НБУ, спрямовані на підтримку привабливості гривневих заощаджень та стабільності валютного ринку. Для цього регулятор утримуватиме відносно жорстку монетарну політику протягом усього прогнозного періоду.

Водночас темпи зниження інфляції стримуватимуть низка ризиків — насамперед дефіцит електроенергії, можливі перебої з електропостачанням, а також зростання адміністративно-регульованих тарифів.

З урахуванням усіх факторів, НБУ очікує, що інфляція поступово знижуватиметься: до 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026-му та до цільових 5% наприкінці 2027 року.

Економічне відновлення залишається стриманим

Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП у 2025 році до 1,9%. Це пов’язано з руйнуванням інфраструктури, втратами в енергетичному секторі та слабшими, ніж очікувалося, результатами економіки у другому кварталі. Частково негативний вплив компенсують значні державні видатки, стабільний споживчий попит і пожвавлення сільського господарства в другій половині року.

У 2026 році зростання залишатиметься помірним — близько 2% — через безпекові ризики та дефіцит електроенергії. У 2027 році очікується прискорення ВВП до 2,8% завдяки збільшенню інвестицій у відбудову та оборонний сектор, а також вищим врожаям.

Втім, відновлення економіки й надалі обмежуватиметься дефіцитом робочої сили та наслідками війни.

Попит на працівників, ріст зарплат

Ринок праці в Україні демонструє поступове відновлення. Хоча пошук кваліфікованих кадрів залишається складним, ситуація порівняно з минулим роком дещо поліпшилася. Високий попит на працівників сприятиме подальшому скороченню рівня безробіття — за оцінками НБУ, він знизиться до близько 11% у 2025 році, 10% у 2026 році та 9% у 2027 році.

Темпи зростання зарплат дещо сповільняться порівняно з 2024 роком, проте залишатимуться вищими за рівень інфляції. За прогнозом НБУ, реальні заробітні плати у 2025 році збільшаться приблизно на 6%, а у 2026–2027 роках — на 4–5% щорічно.

Міжнародна допомога покриє дефіцит бюджету без емісії гривні

З огляду на зростання оборонних потреб, Національний банк переглянув оцінку дефіциту бюджету на 2025 рік до 25% ВВП. У наступні роки очікується його поступове скорочення — до 19% ВВП у 2026 році та 14% ВВП у 2027 році.

Фінансування такого рівня дефіциту, як і раніше, забезпечуватиметься переважно за рахунок міжнародної допомоги. За базовим сценарієм НБУ, Україна отримає $51,5 млрд у 2025 році, понад $45 млрд у 2026 році та $39 млрд у 2027 році.

Ці кошти дадуть змогу уникнути емісійного фінансування бюджету та підтримати стійкість валютного ринку. Завдяки цьому міжнародні резерви України, за прогнозом, зростуть до $53,6 млрд наприкінці 2025 року, становитимуть близько $52 млрд у 2026 році та перевищать $59 млрд у 2027 році.

Регіональна інфляція: як війна змінила цінову карту країни

Показники інфляції, що використовуються НБУ та урядом у формуванні політики, є усередненими, однак вони приховують значні відмінності між регіонами. Ці відмінності можуть суттєво впливати на загальні макроекономічні процеси — особливо в періоди, коли ціни на послуги, чутливі до місцевих умов, відрізняються все сильніше.

Після початку повномасштабного вторгнення географічна нерівномірність цін в Україні істотно зросла. На це вплинули різний рівень інтенсивності обстрілів та руйнувань, перебої з електропостачанням, логістичні труднощі в прифронтових областях, зміни у споживчому попиті, а також міграція населення і капіталу.

НБУ наголошує, що моніторинг регіональної цінової динаміки допомагає своєчасно виявляти чинники, які впливають на загальний рівень інфляції, і забезпечує більш точне розуміння економічних процесів у країні.

Сальдо поточного рахунку

Розширення дефіциту поточного рахунку у 2025 році пов’язане зі зростанням імпорту, але не свідчить про споживчий бум чи втрату конкурентоспроможності українських товарів. За оцінкою НБУ, це — результат збільшення витрат на оборону, відбудову та стратегічні інвестиції у стійкість країни.

Дефіцит поточного рахунку залишається керованим завдяки масштабній міжнародній підтримці. Кошти партнерів виступають надійним джерелом фінансування та, по суті, є інвестиціями у спільну європейську безпеку.