Як об’єктивно оцінити шкоду від війни

Редакцiя
26 квітня 2022, 15:01
684 хвилини читати

Не весь бізнес в Україні працює прозоро, не всі будинки побудовані однаково

  • Посилання скопійованоlink copied

Скоро Україні доведеться відбудовувати житлові будинки, соціальну інфраструктуру та наново зводити величезні промислові підприємства. Для цього в країні за участю партнерів має бути створена ефективна система фондів. Як оцінити збитки та на що давати гроші, розмірковував економіст Петро Чернишов, колишній топ-менеджер Carlsberg Ukraine та “Київстар”.

Фонд з оцінки збитків

Перше, що потрібно зробити в Україні, – провести оцінку збитків, завданих країні, і створити фонд, який оплачував би роботу професійних оцінювачів з європейських страхових або окремих великих сюрвейєрських компаній.

В Україні практично відсутнє страхування нерухомості, тому немає об’єктивної оцінки вартості житла та бізнесу.

Ймовірно, ґранта у $100 млн буде достатньо, щоб сплатити оцінку збитків по всій країні в електронному форматі з верифікацією та перевіркою аудиту незалежними фахівцями, які репутацією відповідатимуть за результат.

Але є й інший шлях – суто український. Уже зараз є інформація, що одне міністерство рахує всі квадратні метри в постраждалих містах та множить їх на $2500, називаючи це середніми витратами на будівництво житлової нерухомості в Україні. У Кабміні планують показати цю цифру в Євросоюзі та попросити фінансування, яке «ми самі потім і освоїмо».

Як оцінити збитки, завдані бізнесам

Частина цехів та офісів українських компаній постраждали від ракетних та артилерійських ударів, у багатьох згоріли склади. Проблема в тому, що малий та середній бізнес в Україні переважно непрозорий і не може довести, скільки коштували його активи. Тому оцінку зробити практично неможливо, а бізнес треба відновити.

Ось рецепт. Декілька професійних банків країни призначаються «банками плану Маршалла». Власник постраждалого бізнесу йде до такого банку, приносить свій бізнес-план. Якщо банк вважає план хорошим, він його кредитує, наприклад, на 10 років. При цьому банк дає лише 30% від суми, решту виділяє Фонд відновлення бізнесу. Як варіант, на перші три роки відсотки за суму кредиту покриває фонд. Банк отримує ринкові відсотки, але якщо бізнес збанкрутував, втрачає свої 30%. Фонд втрачає решту 70%. У банка є зацікавленість не втратити своє і вміння правильно оцінити ризики. Так можна закрити питання із сумами до $30 млн. Усе, що понад, несе для банків серйозний ризик. На великі проєкти можна випускати облігації, що також покривають лише 30% проєкту (інше дасть Фонд). Але поки що в Україні немає інвестора під такі інструменти, тож спочатку доведеться розраховувати на іноземців.

Частину проєктів можна робити на основі Private Equity, коли кілька професійних інвесторів об’єднують гроші та будують проєкт, щоб потім його вигідно окупити. Якщо бізнес «прогорить», інвестори та фонд втратять гроші. Тому вони серйозно думатимуть, перед тим як вкладатися. Тут є дві перешкоди: судова система, яка може не дозволити захистити права таких інвесторів, та зарегульованість бізнесу. Без скасування регулювань може статися так, що приватні інвестори не зможуть будувати та заробляти гроші на проєктах інфраструктури.

Що робити з лікарнями, театрами, школами

Відповідь на перший погляд проста: їх потрібно наново будувати там, де вони зруйновані. Але це рішення не буде оптимальним.

Коли, наприклад, Маріуполь буде звільнено, навряд чи там захочуть жити всі його колишні жителі. Занадто свіжі будуть травми воєнного часу та жахливі спогади. Якщо туди повернеться, наприклад, половина мешканців, чи треба буде там відновлювати всі школи та лікарні?

До того ж частина українців, які поїхали до Європи, не повернуться.

Що робити із заводами

Окреме питання про величезні заводи. «Азовсталь» та «Завод Ілліча» – вже зруйновані.

Чи потрібно відновлювати старі радянські неефективні підприємства, які займають величезну територію та працюють переважно за старими технологіями? Було б ідеально, наприклад, не відновлювати енергетику та металургію, а зробити її за новими «зеленими» стандартами. Але в Україні поки що так робити не вміють.

До того ж, враховуючи, хто володіє цими заводами, тиск на владу буде величезний: «Просто дайте нам $3 млрд, і ми знову побудуємо цю махину». Власники цих підприємств – професійні інвестори. Такі люди мають страхувати свою виробничу нерухомість. Тому з коштів фонду потрібно виплатити їм таку страховку (можливо також 30% суми дати кредитом) та зобов’язати витратити гроші на новий завод схожого профілю в Україні.

Як може працювати система фондів

Відновлюючи житло в Україні, неправильно створювати один фонд на всю країну. У кожній області має бути свій фонд, ними керуватимуть різні люди. Ці фонди працюватимуть на принципах чесної конкуренції та за рахунок цього будуть більш ефективними. Можна використати секторальний підхід. Один фонд використовуватиметься лише для аеропортів, інший – для електростанцій та передачі енергії, ще один – для відновлення морського порту в Маріуполі. У кожному такому фонді можна зібрати найкращу експертизу щодо проєктів.

Фонд військового страхування

В Україні необхідно створити систему страхування бізнесу від збитків під час війни. У стандартній страховці це форс-мажор, і збитки не відшкодовуються. Таку систему не в змозі створити навіть великі приватні страхові компанії, тому вони мають страхувати бізнеси в Україні від звичайних ризиків, а спеціальний фонд військового ризику (створений на гроші донорів) має автоматично додавати страховку від військової шкоди – за розумні гроші.

Якщо (і коли) Україна стане «Ізраїлем», із сучасною армією та крутою ППО, страховка стане дешевою, і нею зможуть зайнятися і приватні компанії. Але без роботи такого фонду не варто й думати про відновлення промисловості та інфраструктури за приватні гроші. Фонд може залучати $20–30 млрд на постійній основі. А поки що знову треба подумати над таким питанням: «Як зробити так, щоб іноземний інвестор захотів побудувати новий завод під Харковом?» Якщо ми не знайдемо відповіді на це питання, відновлення країни не буде. Не було випадків «економічного дива» без зростання промислового виробництва!

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Дослідження

Статті • БОРГ-review
З найбільшими проблемами традиційно стикаються особи, які придбали нерухомість в іпотеку

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Лікарі підтримують зв’язок між собою, перш за все, для надання взаємодопомоги у цей буремний час

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Одним із беззаперечних драйверів повоєнного відновлення має стати будівельна галузь

Дослідження

Статті • БОРГ-review
Головне – що навіть за умов воєнного стану український бізнес повертається до життя

Дослідження

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Держава у разі воєнного конфлікту має обов'язок запровадити  відповідні механізми компенсації вартості знищеного майна, житла та землі

Дослідження

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Основні порушення права власності - це знищення майна, пошкодження, знецінення, недоступність майна для використання, додаткові витрати на еміграцію