Без батога та пряника: процедури відновлення платоспроможності фізосіб переглянуть

Глушко Сергій
4 жовтня 2021, 08:18
2056 хвилин читати

Робоча група з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства констатує низький рівень зацікавленості громадян у вирішенні проблеми з поверненням боргів

  • Посилання скопійованоlink copied

Намагання держави пряником та батогом вирішити проблему повернення споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті, зазнало фіаско. Ухвалений у квітні нинішнього року Закон України №1381-IX (колишній законопроект № 4475) передбачав, з одного боку, пільгову реструктуризацію валютних іпотечних кредитів фізичних осіб на не дуже вигідних для кредитора умовах, а з іншого – зняття через п’ять місяців мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Боржнику треба було лише звернутися до фінансової установи із відповідною заявою.

23 вересня 2021 року збіг термін мораторію, але, за твердженням представників фінустанов, подібні заяви подали лише 7% валютних позичальників-боржників.

Робоча група з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства, створена при Міністерстві юстиції, яка днями працювала над подальшим вдосконаленням процедур відновлення платоспроможності фізичних осіб (законопроект № 5739), прийшла до висновку, що слід врахувати нинішню ситуацію, і що варто шукати вихід з неї не тільки в спрощенні процесуальних моментів, але й в застосуванні інших юридичних технік.

Основні моменти законопроекту 5739

Поки що авторським колективом – народним депутатом Тарасом Тарасенком, адвокатами й арбітражними керуючими Георгієм Григоряном та Денисом Лихопьоком, а також суддею Господарського суду Луганської області Оленою Фоновою, – запропоновані зміни до кількох процесуальних моментів процедури відновлення платоспроможності фізичних осіб, що міститься в положеннях книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства та його Прикінцевих і перехідних положень.

«Зазначені зміни частково повинні зменшити «поріг» входження населення до процедури відновлення платоспроможності», – каже Тарас Тарасенко.

Зокрема, серед пропонованих змін можна виділити наступні:

  • до кола учасників у справі про банкрутство (неплатоспроможність) додається голова комітету кредиторів (стаття 1 КУзПБ);
  • термін «місце проживання» замінюється словами: «зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування боржника» (конкретизація нівелює різне тлумачення попереднього терміну, що спростить боржнику-фізичній особі подачу заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність – п.2 ч.2 ст. 116 КУзПБ).

До речі, народний депутат звернув увагу, що вже готується до другого читання законопроект №5463 про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні. Його остаточне ухвалення запровадить онлайн-реєстрацію місця проживання для всіх громадян лише за їх заявою та скасує штамп про прописку у паспорті або довідку про прописку для ID-картки.

«Тобто, місце перебування може бути скасоване громадянином в онлайн-режимі у будь-який момент. Тому термінологію знову доведеться приводити до одного значення», – зазначає парламентарій.

  • Боржник у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має зазначати розмір суми, яка щомісяця може бути виділена ним для погашення вимог кредиторів (пункт 3-1 ч. 2 ст. 116 КУзПБ).

«Це потрібно для того, щоб розуміти, наскільки серйозні у боржника наміри входити у процедуру і погашати свій борг», – пояснює Олена Фонова.

  • Боржнику, який наразі не має коштів для авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, але розраховує їх отримати внаслідок продажу свого майна, надали можливість при відкритті провадження додавати до заяви в якості доказу авансування оригінал угоди з арбітражним керуючим, кандидатура якого запропонована для виконання повноважень керуючого реструктуризацією, щодо умов відстрочення та/або розстрочення оплати його винагороди (п.12 ч.3 ст.116 КУзПБ).

Тут, як розповіли автори законопроекту, є один момент: якщо у боржника коштів після продажу майна виявиться недостатньо для погашення боргу, то послуги арбітражного керуючого будуть оплачені фактично за рахунок кредитора. Якщо ж кошти на майбутню оплату праці арбітражного керуючого виключити з ліквідаційної маси, або виплачувати їх лише після задоволення вимог кредиторів, то тут вже ризики лягають на арбітражного керуючого, і він вже має зважувати – чи йти на угоду з боржником.

  • Боржнику дозволять не подавати план реструктуризації разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 4 статті 116 КУзПБ скасовується).

«Це не має сенсу, тому що план реструктуризації має враховувати ринкову вартість майна боржника, яка встановлюється оцінщиком, що наданий банком, і якої на той момент ще не існує», – переконана Олена Фонова.

  • З метою виявлення всіх кредиторів інформація про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника буде міститись в Єдиному реєстрі боржників (ч. 6 ст. 119 КУзПБ).

Щоправда, автори поки не знають, як це зробити технічно, адже сьогодні подібна інформація вноситься тільки у виконавчому провадженні державними або приватними виконавцями. Лунали пропозиції надати доступ до реєстрів арбітражним керуючим, або діяти за схемою: господарський суд відкриває провадження і повідомляє про боржника НАІС (державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке веде усі реєстри – ред.), і воно вже вносить відповідну інформацію.

Представники банків висловились категорично проти розширення кола осіб, які можуть бути допущені до реєстрів. Зокрема, заступник голови комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ, керівник з питань юридичного забезпечення Департаменту проблемних активів АТ «Райффайзен Банк Аваль» Денис Грищенко переконаний, що суттєво збільшиться ризик введення некоректних даних і зловживань, адже наявність інформації у реєстрі боржників обмежує певні права громадян, і це збільшить кількість нікому не потрібних суперечок.

«Нинішнього ресурсу господарського суду цілком достатньо», – вважає він.

  • Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов’язаний направити суду пропозицію щодо місця проведення перших зборів кредиторів (частина 3 статті 122 КУзПБ). Суд, в свою чергу, має вказати це місце в ухвалі за результатами попереднього засідання (пункт 1-1 частини 4 статті 122 КУзПБ).
  • До законопроекту увійшла також пропозиція Дениса Лихопьока, що суд може погодити проведення перших зборів кредиторів за місцем проживання або перебування боржника-фізичної особи (фізичної особи-підприємця) за наявності його письмової згоди (новий абзац частини третьої статті 123 КУзПБ).

Начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун стосовно такої уваги до місця проведення перших зборів кредиторів зауважила, що у них ніколи не виникали проблеми щодо цього питання.

«Не бачу необхідності у регулюванні цього моменту. На мою думку, все що стосується фізичної особи – то чим гнучкіше процедура, тим краще», – запевняє вона.

З нею не погодився Георгій Григорян, стверджуючи, що кредитори, особливо невеликі фінансові установи, дуже часто хочуть потрапити до квартири боржника-фізичної особи, щоб переконатися в наявності ліквідного майна.

«Я, як адвокат, маю попереджати своїх клієнтів про такі ризики. Тому норма про письмову згоду цілком виправдана», – зазначає він.

А от попередньо напрацьовані зміни до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення умов реструктуризації заборгованості валютних позичальників вже у самих авторів не викликають ентузіазму.

Що робити, коли попиту на процедуру немає

У передбачених змінах до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу пропонується встановити реальні та розумні строки на вчинення всіх необхідних дій для затвердження плану реструктуризації. Більше того, зазначається, що у разі неподання забезпеченим кредитором у строк, встановлений господарським судом, оцінки ринкової вартості квартири або житлового будинку, суд вважає погодженою ринкову вартість квартири або житлового будинку, визначену боржником.

Але все одно існує загроза, що навіть вдосконалені процедури відновлення платоспроможності фізичних осіб спіткає така ж доля, як і процедури з пільгової реструктуризації позичальників валютних споживчих кредитів.

«Можливо, зміни до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу взагалі знімемо», – висловив припущення Тарас Тарасенко.

На думку Георгія Григоряна, для людей процедура відновлення платоспроможності залишається дорогою, довгою і такою, що несе ризики для майна членів родини.

«Я щодня дивлюсь статистику, і коли бачу 493 особи за два роки, то це ніщо. Для порівняння, в Росії у нинішньому році 150 тисяч громадян скористалися подібною процедурою», – стверджує Георгій Григорян. Тому, переконаний він, треба запропонувати в межах даного або іншого законопроекту, кардинальне спрощення процедури, щоб все відбувалося швидше, дешевше і зрозуміліше, щоб процедура була шаблонною.

Із цим погодився Тарас Тарасенко, і додав, що також слід повернутися до концепції примусового виселення боржника з його житла і надання натомість соціального житла. «Ця тема непопулярна, але проблему повернення боргів треба глобально вирішувати», – підкреслив народний депутат.

Крім того, він впевнений, що у Кодекс треба повертати положення про мирову угоду, і ця юридична техніка також має стати одним із інструментів вирішення проблем банкрутства (неплатоспроможності).

Матеріал підготував Глушко Сергій

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Арбітражний керуючий має проаналізувати майновий стан боржника ще і для того, щоб у майбутньому гарантовано отримати свої кошти та не опинитися серед кредиторів із безнадійною дебіторською заборговані

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
В Кодексі з процедур банкрутства є норми права, які протирічать одна одній, тому суддям і адвокатам невідомо, як ці норми застосовувати, щоб інтереси громадян були збережені

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Кілька процесуальних аспектів відновлення платоспроможності фізичних осіб вирішили оформити в окремий законопроект

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Проблему банкрутства фізичних осіб необхідно піднімати як соціальну, з урахуванням кращих європейських практик

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Норми, які регламентують додаткові підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, неочікувано знаходяться у ст. 123 «Збори кредиторів»...

Фізичні особи

Статті • Банкрутство
Починаючи з 2014 року, в Україні взялися за чистку банківської системи, під яку підпали понад 100 установ.