Круглий стіл «Криза на ринку проблемної заборгованості неплатоспроможних банків»: підсумки

Редакцiя
23 грудня 2021, 12:07
1774 хвилини читати

У 2014-2017 роках судів по скасуванню результатів конкурсу фактично не було, тому що недобросовісні позичальники могли домовитися з недобросовісними біржами про результати торгів

  • Посилання скопійованоlink copied

Незаконне блокування відкритих торгів проблемними активами через ухвали судів та відміна суддями результатів таких торгів стає сталою практикою в Україні та вимагає негайного вирішення, в тому числі на законодавчому рівні. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Криза на ринку проблемної заборгованості неплатоспроможних банків», який відбувся 22 грудня в онлайн-форматі на базі Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначив Андрій Мотовиловець, народний депутат, перший заступник голови депутатської фракції політичної партії «Слуга Народу», який виступив модератором заходу, коли депутати почали вивчати статистику щодо продажу проблемних активів, то у них виникли питання щодо виконання закону, який чітко каже, що при продажі кредитів судове забезпечення неможливе і торги зупинити неможливо.

«На жаль, на сьогодні ми бачимо, що при продажі проблемних активів ФГВФО судова система досить дивно тлумачить наше законодавство, і ми бачимо заборону боржниками, а також людьми, навіть не пов’язаними з торгами, щодо блокування продажу проблемних активів», – зазначив А. Мотовиловець.

Дана ситуація спонукала депутатів і, зокрема, представників профільного Комітету, запросити до дискусії представників ринку NPL, Prozzoro, Національного банку, Фонду гарантування та судового корпусу, щоб зрозуміти, що потрібно зробити на законодавчому рівні, що ФГВФО міг виконувати свої функції та продовжив формування та розвиток ринку проблемних активів.

Адже, як зазначила Світлана Рекрут, голова ФГВФО, найгірше, що може бути для будь якого ринку – це непрозорі правила гри.

«Фондом гарантування, Національним банком, Prozzoro, іншими учасниками ринку, в тому числі покупцями, було докладено надзвичайно багато зусиль, щоб створити ринок NPL, ринок поганого боргу. І було докладено дуже багато зусиль, у тому числі законодавчих, для того, щоб правила цього ринку були зрозумілі, і зрозумілі в першу чергу для інвесторів. Чим менш зрозумілі правила гри, чим більше у нас виникає ризиків, ти менше ми будемо бачити капіталу на ринку (NPL. – Ред.) та тим менша буде ціна (активів. – Ред.), оскільки усі ризики закладаються саме в ціну», – пояснила вона. Й додала, що саме судова гілка влади стала тією інституцією, яка руйнує ці правила.

«Якщо в законі чітко сказано, що не можна заборонити продаж активів – продаж активів забороняється. Якщо актив продається на відкритому аукціоні, ці торги оскаржуються судами. Я не буду говорити, що робиться з гарантійними внесками. Фактично руйнується ринок проблемного боргу, що буде мати довготривалі наслідки, тим більше, що ми переходимо до продажу активів державних банків», – нагадала С. Рекрут.

За даними Фонду гарантування, на сьогодні у судах перебуває 240 справ, якими оскаржуються торги на суму 3,5 млрд грн.

Як зазначив Віктор Новіков, заступник директора-розпорядника ФГВФО, як правило оскарження торгів відбувається по великих кейсах, балансова вартість яких від десятка мільйонів до сотень мільйонів гривень. І є навіть кейси, вартістю більше 1 млрд грн.

«Зрозуміло, що ці проблеми, які виникають при продажу активів, знижують їхню вартість. Фактично покупець купує не тільки актив у вигляді пула кредитів або кредитів, він купує квиток на війну», – підкреслив В. Новіков. Він також зауважив, що проблема блокування та скасування торгів почалася після реформування самої системи торгів, коли до неї було залучене Prozzoro. У 2014-2017 роках судів по скасуванню результатів конкурсу фактично не було, тому що недобросовісні позичальники могли домовитися з недобросовісними біржами про результати торгів.

У свою чергу, Дарина Марчак, операційний директор Prozzoro зауважила, що блокування та скасування торгів – це болюче питання не тільки для Фонду гарантування.

«Попит на активи досить малий. В минулому році було проведено 7300 аукціонів, не відбулося 6000, у цьому році проведено 4500, не відбулося 4200. Це питання (судові розбірки. – Ред.) заважає залученню нових клієнтів… Коли нам постійно повідомляють, що накладена заборона на вчинення будь яких дій і навіть вимагають, щоб ми зупиняли аукціони. Ми як адміністратор системи не маємо права на зупинення будь-яких аукціонів, ми не є продавцем», – відмітила вона.

Ситуація, яка склалася на ринку NPL боргів перешкоджатиме продажу проблемних активів державних банків.

Знають про це і в НБУ. Так, Сергій Бойко, начальник відділу правової та судової роботи з проблемними активами Юридичного департаменту НБУ підтвердив, що у Національному банку бачать сьогодні велике неповернення коштів від реалізації проблемних кредитів, викликане саме штучним знеціненням цих активів.

У свою чергу, Микола Мельник, керівник групи компаній «Інвестохіллс», найбільшого гравця на ринку NPL, зауважив, що проблема з блокуванням торгів та скасуванням результатів торгів набуває все нового масштабу – на сьогодні вже є рішення суддів (по понад 20 справам), які проходять по трьох інстанціях судів, які відміняють торги. І саме не з підстав процесуальних порушень чи порушень процедури торгів, а тому що недобросовісні вкладники або пов’язані з ними особи находять надумані зачіпки, щоб скасувати ці торги. Ці рішення вже сформували судову практику й судді її застосовують.

Учасники ринку вважають, що згадані проблеми можна вирішити шляхом прийняття Верховною Радою законодавчих змін до процесуальних кодексів, до закону про судовий збір тощо.

Також вони пропонують законодавчо обмежити коло осіб, які можуть оскаржувати та блокувати через судові ухвали торги. Зокрема, не допускати до цього осіб, які не були учасниками торгів, чи осіб, які пов’язані з екс-власниками банків-банкрутів.

У свою чергу Влад Блідченко, генеральний директор Асоціації фінансових інституцій (АФІ) звернув увагу на той факт, що, приймаючи рішенні про відміну або скасування аукціонів або визнання їх недійсними, суди одночасно не приймають механізмів виконання таких рішень. «Повинна бути якась реституція», – вважає він. Адже виникає ситуація, коли з одного боку новий кредитор не може визнаватися новим кредитором, а попередній кредитор не може вважатися достатнім кредитором, оскільки відбулося зворотнє відступлення. І як результат – пули кредитів просто зависають.

Враховуючи інформацію, озвучену учасниками круглого столу, народний депутат Олексій Мовчан звернувся до представників суддівської гілки влади з проханням проаналізували судові рішення у справах, пов’язаних з торгами NPL, та ще раз заслухали Фонд гарантування і представників ринку, оскільки вирішення цих питань – надзвичайно важливе для фінансової системи України. «Мій поінт в тому, щоб ми з вами напрацювали певні зміни до законодавства та внесли їх для того, щоб ліквідувати будь-які колізії», – додав він, звертаючись до учасників заходу.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Банкрутство банків

Статті • Банкрутство
Якщо для боржників їх кредит – це можливість збагатитися, то для платників податків та банків це суттєва проблема.